Справа № 750/2291/21
Провадження № 2/750/962/21
14 квітня 2021 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:
судді Супруна О.П.,
секретар Дяченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №750/2291/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
04 березня 2021 року до Деснянського районного суду м. Чернігова надійшла позовна заява ОСОБА_3 , в якій остання просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 14 травня 2011 року, та стягнути на її користь аліменти на неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50% всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до повноліття дитини.
Ухвалою судді від 15 березня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено для розгляду по суті на 30.03.2021.
Позивач у судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала письмову заяву про розгляд справи без її участі, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав письмову заяву про розгляд справи без його участі, в якій позов визнав.
Згідно вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до частини шостої статті 263 ЦПК України якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 14 травня 2011 року, актовий запис № 496.
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подружні відносини подружжя припинило, спільне господарство не ведеться, подальше збереження шлюбу позивач вважає неможливим, оскільки це суперечить її інтересам та інтересам дитини.
Згідно з частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до частини третьої статті 56 Сімейного кодексу України кожен має право припинити шлюбні відносини.
Згідно статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За таких умов, суд вважає, що подальше збереження шлюбу між сторонами суперечитиме інтересам сторін та дитини, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.
Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ і набула чинності для України 27.09.1991), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно з частиною першою статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з частиною першою статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи вимоги закону, обов'язок відповідача утримувати неповнолітню дитину, визнання ним позову, суд вважає за можливе стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до повноліття дитини.
Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З квитанції №0.0.2078942661.1 від 07.04.2021 вбачається, що позивач при зверненні до суду з позовом сплатила судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Оскільки відповідач позов визнав до початку розгляду справи по суті, враховуючи положення частини першої статті 142 ЦПК України, суд вважає за можливе повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви, а саме 454,00 грн, а також відповідно до вимог статті 141 ЦПК України стягнути з відповідача на її користь 454, 00 грн у відшкодування сплаченого судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрований 14 травня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №496, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Чернігова, на користь ОСОБА_3 аліменти на неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 березня 2021 року та до досягнення дитиною повноліття.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області (місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Київська, 9, ідентифікаційний код юридичної особи - 38054398) повернути ОСОБА_3 50 відсотків судового збору в розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок), сплаченого при подачі позову до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, згідно квитанції №0.0.2078942661.1 від 07.04.2021.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок) у відшкодування сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання:
АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя