ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
18.05.2009 р. № 2/517
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Бузінський А.В. вирішив адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду у Подільському районі м. Києва
про зобов'язання обчислити страховий стаж праці, нарахувати розмір пенсійної плати, сплатити різницю пенсійної плати
Обставини справи:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду з вимогами про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва здійснити перерахунок страхового стажу ОСОБА_1 та пенсійного забезпечення позивача та про зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу судові витрати і моральну шкоду.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на Закони України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та зазначає, що відповідачем невірно проведений розрахунок загального страхового стажу ОСОБА_1 і відповідно пенсійного забезпечення.
Відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»від 12.08.1993р. № 637 позивачеві не зараховано період роботи з 19.07.1967р. по 29.05.1969р. у зв'язку з тим, що дата заповнення трудової книжки 02.03.1971р., а період трудової діяльності починається з 19.07.1967р., тому згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637 у віповідача відсутні підстави для зарахування до загального трудовогос тажу даних періодів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_1 14.12.2001р. вийшов не пенсію з посади газозварника та електрозварника.
В листопаді 2005р. позивач звернувся із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва із заявою про призначення пільгової пенсії за віком у зв'язку з тим, що позивач має стаж роботи із шкідливими та важкими умовами праці, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»віднесені до Списку 2 та дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та у пільгових розмірах.
Відповідач відмовив позивачу у призначенні пільгової пенсії у зв'язку з тим, що дата заповнення трудової книжки 02.03.1971р., а період трудової діяльності починається з 19.07.1967р. і просив надати уточнюючі довідки з місць праці газозварника та електрозварника.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем були надані уточнюючі довідки .
Управління Пенсійного фонду України в Подільському у районі м. Києва відмовило позивачу у призначенні пільгової пенсії, у зв'язку з тим, що згідно дублікату трудової книжки та уточнюючих довідок загальний трудовий стаж ОСОБА_1 становить 26 років 3 місяці 6 днів, з яких робота за Списком 2 складає 10 років 5 місяців 1 день, що не дає підстав згідно вимог чинного законодавства на призначення пільгової пенсії.
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що позивачу не зараховано періоду роботи з 19.07.1967р. по 29.05.1969р. до загального страхового стажу у зв'язку з тим, що дата заповнення трудової книжки 02.03.1971р. а період трудової діяльності починається з 19.07.1967р. по 29.05.1969р.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як вбачається з копії трудової книжки, яка наявна в матеріалах справи, на відповідних аркушах трудової книжки, містяться печатки кадрових служб організацій, де працював позивач в період з 19.07.1967р. по 29.05.1969р.
А тому, суд приходить до висновку, що наявність даних печаток є підтвердженням того, що позивач дійсно працював в даних організаціях з 19.07.1967р. по 29.05.1969р. та є підставою для зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 19.07.1967р. по 29.05.1969р.
Щодо вимоги позивача про призначення йому пільгової пенсії, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. б) ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»особам, які працювали до ведення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: п. а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Згідно зі Списком № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР за № 1173 від 22.08.1956р., професія газозварника та електрозварника дає право на отримання пільгової пенсії.
Згідно зі Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими і тяжкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів СРСР за № 10 від 26.01.1991р. професія газозварника та електрозварника дає право на отримання пільгової пенсії.
Згідно п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України за № 58 від 29.07.1993р., якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Згідно п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України за № 442 від 01.08.1992р. «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовам праці»атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в ма йбутньому.
Відповідно до вимог п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993р. «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній»(далі Постанова № 637) за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні або неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно п. 20 Постанови № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне зазначити, що як в матеріалах справи так і в Пенсійній справі позивача відсутні докази, що час роботи позивача газозварником та електрозварником відбувався у районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів крайньої Півночі.
А тому, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно відмовив у призначенні пільгової пенсії по Списку № 2.
Крім того, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідачів моральної шкоди, оскільки згідно з п.п.1-3 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Також судом враховуються положення постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995 року №4.
Позивач в судовому засіданні не довів факт заподіяння моральної шкоди відповідачем.
Так, позивач не назвав суду, чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, за яких обставин вони заподіянні, чому оцінили моральну шкоду саме в таку суму та з чого він при цьому виходив, а також інші обставини, що мають значення для вирішення цієї вимоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено чстково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовних заявах доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 99, 100, ст.ст.161-165 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Задовольнити частково адміністративний позов.
2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва перерахувати загальний страховий стаж ОСОБА_1 з урахуванням його періоду роботи на Київському машинобудівельному заводі імені Артема з 19.07.1967 по 29.05.1969 року, перерахувати, у зв'язку із цим розмір пенсійного забезпечення ОСОБА_3 з 20.10.2007р. та сплатити суму недоотриманого грошового забезпечення в частині різниці їх розмірів в зв'язку з таким перерахунком.
3. В частині інших вимог -відмовити
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 гривні 40 копійок.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя В. І. Келеберда