Рішення набрало чинності "___"_________20____р. Справа № 665/315/20
"30" березня 2021 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:
головуючої судді: Пилипенко І.О.,
за участю секретаря судового засідання: Ткаченко Л.Г.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Кушнеренко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія - Херсонське обласне управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитом від 07.09.2016 року у розмірі 30210 грн. 60 коп. та судові витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування позову позивач вказує, що з метою отримання банківських послуг відповідач 07.09.2016 підписав Заяву про приєднання (далі-Заява) до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використання електронного платіжного засобу (платіжної картки), згідно якої Банк відкрив відповідачу кредитну лінію з лімітом кредиту в сумі 17129,00 грн. строком на 24 місяці, а відповідач зобов'язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 30% річних.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що шляхом підписання Заяви про приєднання до Договору він беззастережно приєднався до Договору в редакції, яка на день підписання цієї Заяви розміщена на інтернет сторінці Банку https://www.oschadbank.ua/ua, та уклав з банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, Кредитного договору, що підтверджується його підписом у заяві.
У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 29.01.2020 року утворилась заборгованість в сумі 30210.60 грн., яка складається з наступного: заборгованість за основним боргом - 16506.26 грн., проценти за користування кредитом - 9522.84 грн., комісія -6.00 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 2772.11 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 120.74 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом - 451.26 грн., втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 831.39 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також сплачений судовий збір в сумі 2102 грн.
Заочним рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 03 червня 2020 року позов акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії -Херсонське обласне управління АТ «Ощадбанк» задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором від 07.09.2016 року, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 16506.26 грн., простроченої заборгованості по відсоткам в розмірі 9522.84 грн., комісії в розмірі 6.00 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів в розмірі 2772.11 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу в розмірі 120.74 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом в розмірі 451.26 грн., втрат від інфляції за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом в розмірі 831.39 грн., а всього 30210 /тридцять тисяч двісті десять/ гривень 60 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В серпні 2020 року ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 03 червня 2020 року. Ухвалою Чаплинського районного суду Херсонської області від 09 вересня 2020 року заяву про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 03 червня 2020 року по цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, розгляд справи призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Як вбачається з ухвали від 09.09.2020 року про скасування заочного рішення так і з заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, підставою для перегляду рішення від 03.06.2020 року є саме та обставина, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, тому в силу п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити. Вказувала, що оскільки відповідачем не надано документів, що підтверджують його перебування на військовій службі, тому відсутні підстави для перерахунку заборгованості.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав того, що відповідач є військовослужбовцем, та згідно довідки командира військової частини НОМЕР_1 брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів населеного пункту Піски Ясинуватського району Донецької області, про що йому було видано посвідченні учасника бойових дій, тому на нього розповсюджується дія Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" в тому числі й щодо не нарахування відсотків, штрафів та пені за порушення зобов'язання перед позивачем.
Суд, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, матеріали справи за заявою ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 03 червня 2020 року, оцінивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між АТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10021/023 філії Херсонське обласне управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 07.09.2016 року, відповідно до заяви про приєднання № 11-06/430 від 07.09.2016 року, укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб за яким позивачем було відкрито відповідачу відновлювальну кредитну лінію з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та встановлено кредит в розмірі 17129 гривень строком на 24 місяці з можливим подовженням на той самий час.
Відповідач відповідно до п.3.1 та 3.2 Заяви про приєднання підтвердив свою згоду на те, що шляхом її підписання про приєднання до Договору він беззастережно приєднався до Договору в редакції, яка на день підписання цієї Заяви розміщена на інтернет сторінці Банку https://www.oschadbank.ua/ua, та уклав з банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, що підтверджується його підписом у заяві.
Відповідно до п. 5.1 Заяви про приєднання сторони погодили, що Заява про приєднання, складовою якої є Заява на встановлення відновлювальної кредитної лінії, є невід'ємною частиною Договору, підписанням якої ОСОБА_2 підтвердив, що між ним та Банком досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, які передбачені чинним законодавством України для такого роду договорів та достовірність даних, в тому числі персональних вказаних в цій Заяві про приєднання.
Відповідно до п.6 Договору між сторонами, шляхом підписання 07.09.2016 року відповідачем заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії, банк здійснив надання Кредиту відповідачеві на Картковий рахунок та встановив бажаний розмір Кредиту у сумі 17129,00 грн. із строком кредитування 24 місяці з можливим подовженням на той самий строк.
Згідно п. 6.5.1 заяви процентна ставка за кредитом є фіксованою і складає 30 процентів річних за користування кредитними коштами у всіх випадках, крім випадків користування кредитними коштами протягом Грейс - періоду.
Відповідно до п.1.26 розділу ХХІІ Договору строк повернення кредиту є таким, що настав, і клієнт зобов'язаний погасити заборгованість за кредитом у повному обсязі не пізніше наступного робочого дня після настання будь-якого із наступних випадків(обставин):
1) закінчення строку дії платіжної картки та не продовження її дії на новий строк;
2) звільнення з Організації, з якою Банком укладено Договір зарплатного проекту(для тарифного проекту «Зарплатний);
6) спливу строку відведеного законодавством України для погашення позичальником зобов'язань за кредитним договором у разі відкликання кредиту у випадках 1.24 цього розділу Договору.
Відповідно до п.1.24 Розділу ХХІІ Договору банк має право вимагати від клієнта дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним та сплати комісійної винагороди за обслуговування Кредиту та інших платежів за Договором, строк сплати яких не настав, та застосувати процедуру звернення стягнення на майно Клієнта згідно із законодавством (втому числі звернути стягнення на грошові кошти, що розміщені на будь-якому рахунку клієнта), у випадку невиконання або неналежного виконання Клієнтом зобов'язань щодо вчасного повернення Кредиту (в тому числі сплати суми обов'язкового щомісячного платежу), сплати процентів за користування, сплати комісійної винагороди за обслуговування Кредиту та інших платежів, в тому числі, але не виключно у випадку:
1) Затримання сплати Клієнтом Кредиту(його частини, в тому числі в розмірі обов'язкового щомісячного платежу) та/або перевищення витратного ліміту (несанкціонованого овердрафту) та/або, 2) перевищення сумою заборгованості суми Кредиту більш як на десять процентів, 3) несплати Клієнтом однієї виплати за договором, яка перевищує п'ять процентів суми Кредиту, 4) іншого джерела невиконання зобов'язань, внаслідок якого банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту та сплати інших платежів.
Як встановлено матеріалами справи, позичальник ОСОБА_2 використовував встановлений йому кредит шляхом зняття готівки в банкоматах та безготівкових нарахувань. Проте, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та порушив умови п. ДКБО, зокрема не здійснював погашення кредиту, процентів та інших платежів починаючи з червня 2017 року.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, та станом на 29.01.2020 року має заборгованість в сумі 30210.60 грн., яка складається з: заборгованість за основним боргом - 16506.26 грн., проценти за користування кредитом - 9522.84 грн., комісія -6.00 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 2772.11 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 120.74 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом - 451.26 грн., втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 831.39 грн., що підтверджується виписками по картковому рахунку боржника, розрахунком заборгованості.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищезазначене, а також враховуючи, що на день розгляду справи заборгованість позивачу не сплачена, наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 відповідає матеріалам справи в тому числі й щодо розміру загальної заборгованості.
У свою чергу заперечуючи проти вимог акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк», ОСОБА_2 та його представник вказували, що відповідач перебуває на військовій службі, що підтверджується наданою ним довідкою командира військової частини НОМЕР_1 №313 від 20.03.2020 року, відповідно до якої ОСОБА_2 в період з 13.05.2018 по 29.12.2018 року, з 16.01.2019 року по 18.03.2019 року, з 27.06.2019 року по 26.07.2019 року, з 06.08.2019 року по 25.10.2019 року, з 18.11.2019 року по 27.12.2019 року та з 09.01.2020 року по теперішній час брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів населеного пункту Піски Ясинуватського району Донецької області.
На підставі вказаної довідки ОСОБА_2 15 листопада 2018 року видано посвідчення НОМЕР_2 .
Як вбачається з наданої відповідачем копії військового квитка серія НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , 24 березня 2016 року на підставі контракту прийнятий на військову службу за контрактом у Збройні Сили України, 17.05.2017 року звільнений за порушення умов контракту. 09 січня 2018 року ОСОБА_2 , знову на підставі контракту прийнятий на військову службу за контрактом у Збройні Сили України де проходить її й на даний час.
Згідно статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції.
Відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України" на території Луганської та Донецької областей розпочато антитерористичну операцію.
Законом України від 20 травня 2014 року №1275-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" внесено зміни до ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яку доповнено п. 15 такого змісту: "військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються".
Відповідно до Закону України від 21 жовтня 1993 року "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Водночас, на підставі Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 №1126-VII, з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період, який триває на час розгляду справи.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що сфера дії цього закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
За змістом ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на категорії, зокрема, на військовослужбовців - осіб, які проходять військову службу.
До видів військової служби, відповідно до змісту ч.6 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відноситься військова служба за контрактом осіб рядового складу.
Згідно роз'яснення Національного банку України у листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Відповідно до роз'яснень Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України (лист від 01.02.2019 р. N 321/722) зазначено, що документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем з початку і до закінчення особливого періоду, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов'язаних є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки.
З огляду на те, що відповідач перебував та на даний час перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, він має право на визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пільги, гарантії та компенсації, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", зокрема, на звільнення від обов'язку сплачувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеню за невиконання зобов'язань за кредитним договором.
При цьому п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Викладені висновки підтверджені позицією Верховного Суду у справах №496/188/17 (постанова від 15.05.2018 року); №199/8367/16 (постанова від 27.03.2019 року); №327/353/16 (постанова від 10.01.2019 року); №522/12270/15-ц (постанова від 26.12.2018 року).
Застосування приписів п. 15 ст. 14 Закону обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов'язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.
Положення п. 15 ст. 14 Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов'язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь - яких зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.
Незважаючи на ту обставину, що законодавець оперує поняттям заборони "нарахування" штрафних санкцій та процентів, суд вважає за необхідне застосувати розширювальне тлумачення даної норми.
Так, неможливість нарахування певних зобов'язань охоплює заборону їх визначення до сплати, пред'явлення в якості вимог та не допускає примусового стягнення таких зобов'язань з особи, яка має відповідний статус.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи на підставі наданих сторонами доказів, в межах заявлених позовних вимог. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Враховуючи, набуття з 24.03.2016 року (до укладення договору між сторонами), а також з 09 січня 2018 року й по даний час ОСОБА_2 статусу військовослужбовця, то нарахування відповідачу до сплати та пред'явлення до стягнення вимоги зі сплати процентів, пені та штрафів, суперечить вимогам п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" так як п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" забороняє застосування до військовослужбовців будь-яких штрафних санкцій з початку і до закінчення особливого періоду, тобто в період з 18 березня 2014 року нарахування таких санкцій і до закінчення особливого періоду, який діє і на даний час, заборонено вказаною нормою Закону, тому вимоги акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» про стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 9522.84 грн., комісії в розмірі 6.00 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в розмірі 2772.11 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу в розмірі 120.74 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом в розмірі 451.26 грн., втрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в розмірі 831.39 грн., задоволенню не підлягають.
Разом з тим, норми Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не звільняють військовослужбовців від виконання зобов'язання за кредитним договором повністю.
Тому суд вважає, що підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_2 тіла кредиту в сумі 16506 грн. 26 коп.
Згідно до положень ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.2, 12, 76-81, 141, 206, 259, 263-265 ЦПК України суд,
Позов акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії -Херсонське обласне управління АТ «Ощадбанк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Чаплинським РС УДМС України в Херсонській області 24.12.2014 року, проживаючого по АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонське обласне управління АТ «Ощадбанк»/код ЄДРПОУ 352457/ заборгованість за договором від 07.09.2016 року, в розмірі 16506 (шістнадцять тисяч п'ятсот шість) гривень 26 коп., що становить прострочену заборгованість по кредиту.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Чаплинським РС УДМС України в Херсонській області 24.12.2014 року, проживаючого по АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонське обласне управління АТ «Ощадбанк»/код ЄДРПОУ 352457/ витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1148 /одна тисяча сто сорок вісім/ гривень 48 коп..
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду, шляхом подачі, протягом 30 днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.
У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чаплинський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Пилипенко