Справа № 648/381/21
Провадження № 2/648/383/21
14 квітня 2021 року смт.Білозерка
Білозерський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Бугрименка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Тищенко Т.Б.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, Станіславська сільська рада, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину є власником будинку, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаному будинку зареєстровано місце проживання відповідача. Останній не є членом сім'ї позивача, в зазначеному будинку ніколи не проживав. Реєстрація відповідача порушує його права як власника. Посилаючись на ст.391 ЦК України, просив визнати відповідача таким, що втратив право користування зазначеним житлом.
17 лютого 2021 року відкрито провадження у справі. Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві. Додатково пояснила, що місце проживання відповідача у будинку було зареєстрована зі згоди колишнього власника будинку, матері позивача. Остання та відповідач не є членами сім'ї. Відповідач в будинку ніколи не проживав. Його місце знаходження невідоме. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву не подавав.
Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
За таких обставин, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних доказів.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 дала показання, що є сусідкою позивача, проживає в сусідньому будинку більше 10 років. Відповідача у справі не знає. В будинку АДРЕСА_2 проживала лише мати позивача до дня своєї смерті, інші особи разом з нею не проживали.
Свідок ОСОБА_5 дала аналогічні показання, щодо проживання відповідача у будинку АДРЕСА_2 .
Заслухавши показання свідків, пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Суд установив, що ОСОБА_2 є власником будинку, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , який він успадкував після смерті матері, ОСОБА_6 . Остання була власником зазначеного будинку на підставі договору купівлі-продажу від 3 квітня 2002 року. Вказані обставини підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 4 серпня 2020 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №219014640 від 4 серпня 2020 року.
Згідно до довідки Станіславської сільської ради №2067 від 1 грудня 2020 року, акту обстеження вказаного домоволодіння, показань свідків, місце проживання ОСОБА_3 зареєстровано у будинку позивача з 27 квітня 2010 року. Відповідач членом сім'ї позивача не являється. В будинку не проживав.
Частиною першою статті 383 ЦК України, визначено що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Відповідно до ч.2 ст.406 ЦК України сервітут можу бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Згідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи встановлені обставини, зокрема, що відповідаччленом сім'ї власника або наймачем житла не являється, в будинку не проживає більше десяти років без поважних причин, суд дійшов висновку, що реєстрація місця проживання відповідача в будинку позивача створює останньому перешкоди в користуванні належним йому майном, у зв'язку з чим, вказане порушене право підлягає захисту шляхом задоволення позову в повному обсязі та визнання відповідачів такими, що втратили право користування вказаним житлом.
Крім того, в силу ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати за сплачений судовий збір в сумі 908 грн..
Керуючись ст.ст. 9, 12, 19, 81, 82, 141, 247, 263-265, 274, 277, 279, 280-289 ЦПК України, на підставі ст.383, 391, 406 ЦК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування будинком, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 908 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте Білозерським районним судом Херсонської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Відповідач, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складене 14 квітня 2021 року.
Позивач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа - Станіславська сільська рада Білозерського району Херсонської області, місце знаходження: Херсонська область, Білозерський район, с.Станіслав, вулиця Свободи, 15; ЄДРПОУ 04401492.
Суддя В.В. Бугрименко