Справа № 635/4833/18 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/1841/21 Доповідач: ОСОБА_2
12 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю в режимі відеоконференції:
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 18 березня 2021 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 ,
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18 березня 2021 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 16.05.2021 року.
Обвинувачений, не погоджуючись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, в задоволенні клопотання прокурора відмовити. Зазначає, що прокурором не доведено обгрунтованості підозри, наявності ризиків. Протягом 3х років суд продовжує запобіжний захід, посилаючись на здійснення впливу на свідків, які не з'являються в судові засідання та затягується судовий розгляд. Інший обвинувачений знаходиться на волі. В судовому рішенні відсутній висновок щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу. Має місце реєстрації в м. Харкові.
Вислухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд першої інстанції вирішуючи питання щодо наявності підстав для продовження строку тримання під вартою, встановив, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та не вбачав підстав для застосування іншого запобіжного заходу. Апеляційний суд погоджується з зазначеними висновками з огляду на вказані для даного провадження обставини. Зокрема ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні корисливих кримінальних правопорушень у групі з іншою особою. Крім того, будучи засудженим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, обвинувачується у вчиненні нових кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів. Колегія суддів не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, враховуючи, що згідно обвинувального акту кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, були вчиненні саме за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 . В апеляційній скарзі обвинувачений зазначає, що має місце реєстрації в м. Харкові, про що також вказано в обвинувальному акті, однак доказів можливості проживання обвинуваченого за місцем реєстрації суду не надано. Крім того, з урахуванням даних про особу обвинуваченого та обставин вчинення кримінальних правопорушень перебування останнього за місцем реєстрації чи проживання, не може достатньою мірою гарантувати виконання останнім процесуальних обов'язків. Інформації про наявність у ОСОБА_6 міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання, законних джерел заробітку суду не надано, у зв'язку із чим висновки суду про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є обгрунтованими. Доводи ОСОБА_6 щодо іншого обвинуваченого, який перебуває на волі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в даному провадженні переглядається ухвала постановлена стосовно ОСОБА_6 .
Апеляційний суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Надаючи оцінку настання ризиків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Судовий розгляд триває, тому з урахуванням наявних ризиків, колегія суддів не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, який не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Посилання щодо необгрунтованості підозри є неспроможними, враховуючи, що суд, вирішуючи питання щодо запобіжного заходу не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
За наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу судузалишити без змін.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 18 березня 2021 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді