Справа № 585/2933/20
Номер провадження 2/585/167/21
05 березня 2021 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючої судді - Машини І.М.,
при секретарі - Дмитренко М.О.,
розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач ОСОБА_1 16 листопада 2021 року звернувся до Роменського міськрайонного суду Сумської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 08.05.2018 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна вчинила виконавчий напис № 3548, про стягнення з ОСОБА_1 , з метою задоволення вимог ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» на суму 26441,01 грн., що за Кредитним договором № GP-3976641 від 10.12.2012 року, укладеного між ним та ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк». 30.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяною Леонідівною винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадженню № 56626805. Підставою для вчинення виконавчого напису нотаріуса було те, що 10.12.2012 року між ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № GP-3976641.
Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинений з порушенням вимог, необхідних для його вчинення, тому позивач вимушений звернутись з позовом до суду про визнання його таким, що не підлягає виконанню. Як вбачається з тексту оскаржуваного виконавчого напису його видано на підставі ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат», та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за №1172. Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Таким чином, виконавчий напис може бути вчинено лише в разі, якщо заборгованість є безспірною і за умови, що нотаріусу подано документи, які підтверджують безспірний характер такої заборгованості. Відповідно до пункту 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а.) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим не виконав норми ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку. У зв'язку з цим, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис зареєстрований в реєстрі №3548 від 08.05.2018 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь П АТ «Перший український міжнародний банк» боргу на суму 26441,01 грн.
Згідно наданої нотаріусу Виписки з рахунку із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором №GP-3976641 від 10.12.2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 26.04.2018 року заборгованість складає 26441,01 грн., проте нотаріусом напис вчинено щодо заборгованості (кредиту, штрафу), яка утворилась у період з 26.04.2017 року по 26.04.2018 року, за договором №GP-3976641 від 10.12.2012 року, яким передбачено внесення щомісячних платежів. Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в Постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10 цс 18: поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст. Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України). Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке маю місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України). Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору. Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання. Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання иього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавия вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п'ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Виконавчий напис вчинено 08.05.2018 року. Таким чином стягнення боргу, який виник до 08.05.2015 року проведено з порушенням трьохрічного строку позовної давності. Однак, нотаріус не з'ясував, чи не пропущено відповідачем вимог трирічного строку подання заяви про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, а також відсутні будь-які докази на підтвердження того, що листи з вимогою про усунення порушень за кредитним договором мені направлялися, у зв'язку з чим я був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення. Крім того, у пропозиції укласти договір (оферту) від 10.12.2012 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цьому договорі, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши всі надані по справі докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню за слідуючих підстав.
16.11.2020 ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено позовну заяву до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
22.12.2020 ухвалою суду зупинено виконання стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна від 08.05.2018, зареєстрованого в реєстрі за № 3548 до набрання законної сили рішення суду у дані справі.
08.05.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис, яким було запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № GP-3976641 від 10.12.2012 року, укладеним ним та ПАТ «Перший український міжнародний банк». Строк платежу за кредитними договором настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 26.04.2017 року по 26.04.2018 року. Сума заборгованості складає 26441,01 грн. Виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 3548.
Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 30.09.2020 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. по ВП № 56626805 з виконання виконавчого напису № 3548, виданий 08.05.2018 року приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , що отримує дохід від ПАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина»», на користь ПАТ «Перший український міжнародний банк» заборгованість в розмірі 26441,01 грн.
Відповідно до Виписки з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за Кредитним договором № GP-3976641, заборгованість перед ПАТ «ПУМБ» станом на 26.04.2018 складає 26441,01 у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 16044,67 грн.; прострочена заборгованість за комісією в розмірі - 9266,4 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 1129,94 грн.
Згідно Графіку платежів, який є частиною пропозиції (оферти) № GP-3976641 від 10.12.2012, платежі повинні сплачуватися з 11.01.2013 по 11.12.2015 щомісячно до 11 числа місяця у фіксованій сумі 1424 грн. 22 коп., окрім останнього платежу, сума якого - 1423 грн. 95 коп.
Відповідно до пропозиції укласти договір (оферту) від 10.12.2012 процентна ставка не зазначена. У договорі відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Вказана пропозиція підписана сторонами.
Згідно заяви представника ПАТ «ПУМБ» за Довіреністю посвідченої приватним нотаріусом Морозовим В.І. та зареєстрованим у реєстрі за 517 ОСОБА_2 , про вчинення виконавчого напису від 26.04.2018, вих. 303, боржником ОСОБА_1 допущено прострочення платежів, строк платежу настав. Стягнення заборгованості проводиться за період з 26.04.2017 по 26.04.2018. Сума заборгованості складає 26441,01 грн. У зв'язку з чим просять вчинити виконавчий напис на Кредитному договорі, та вказати, що виконавчий напис набирає чинності від дати його вчинення та має бути пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення.
Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).
Положення ст.18 ЦК України передбачають, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок).
Згідно Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого Наказом Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, у главі 16 передбачений порядок вчинення нотаріусами виконавчих написів, зокрема, п.п.1.1 - для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
В свою чергу вказані дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. суперечать положенням ст.77 Закону України «Про нотаріат», та п.5.3 ч.5 гл.7 Положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, розділу 1 та 2 Переліку.
Відповідно до п. 2 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 (далі - Перелік), за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису за кредитним договором додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.
Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
Отже, з вищезазначеної норми Закону вбачається, що дана нотаріальна дія вчиняється лише до тих правочинів, які згідно вимог Закону вчиняються у письмові формі та підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Відповідно до п. 3.5 Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Як зазначає позивач, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем за відповідним договором. Крім цього, позивач не визнає заборгованість, а повідомлення про порушення основного зобов'язання він не отримував. Таким чином, документи, що подані нотаріусу не можливо вважати безспірними.
З урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
В Постанові КЦС ВС від 23.01.2018 в справі № 310/9293/15ц зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ПАТ «Перший український міжнародний банк» зазначений у написі є безспірним. Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, позивач заперечив розмір боргу, це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.
Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а як встановлено судом заборгованість не є безспірною.
Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума заборгованості, яка була прийнята нотаріусом та зазначена в виконавчому написі, включає в собі заборгованість по кредиту, процентам та неустойку за порушення зобов'язань по кредиту. Відповідність розрахунків заборгованості, з урахуванням строків позовної давності, нотаріусом не перевірялася. Виконавчий напис видано саме на суму, яка була вказана стягувачем.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства, отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати повинні бути покладені на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 24, 39, 40 ЗУ «Про виконавче провадження», та ст. ст.10, 12, 13, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 08 травня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за № 3548, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»заборгованості за Кредитним договором № GP-3976641 від 10.12.2012 року, загальною сумою, яка підлягає стягненню 26441 (двадцять шість тисяч чотириста сорок одна) грн. 01 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.
Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22.12.2020 року у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса № 3548, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною 08 травня 2018 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованості за Кредитним договором № GP-3976641 від 10.12.2012 року№ GP-3976641 від 10.12.2012 рокузагальною сумою 26441 (двадцять шість тисяч чотириста сорок одна) грн. 01 коп., а також шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів - постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Павелків Тетяни Леонідівни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у розмірі 26441,01 грн., винесеної у виконавчому провадженні № 56626805, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів, з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повний текст рішення складений 08.04.2021.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ І. М. Машина