Справа № 554/11929/20 Номер провадження 11-сс/814/326/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
07 квітня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальнихсправ
Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника адвоката ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою зі змінами адвоката ОСОБА_7 , поданою в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 25 березня 2021 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого Спеціальної поліції відділу СУ ГУНП у Полтавській області капітана поліції ОСОБА_9 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кременчук Полтавської обл., українцю, громадянину України, тимчасово непрацюючому, несудимому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 .
Продовжено дію запобіжного заходу, застосованого підозрюваному ОСОБА_8 у виді тримання під вартою з 11 години 37 хвилин 27 березня 2021 року до 11 години 37 хвилин 25 травня 2021 року, у межах строку досудового розслідування.
Одночасно визначено ОСОБА_8 заставу у розмірі 673393 гривень, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_8 звільняється з-під варти під заставу.
Постановлено у разі внесення застави покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатись з м. Полтава без дозволу слідчого, прокурора та суду; -повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Приймаючи таке судове рішення, слідчий суддя врахував наявність: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4 ст.185 України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_8 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадження іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання наведеним ризикам.
При визначенні застави ОСОБА_8 у розмірі 673393 гивень, слідчий суддя з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_8 , матеріального становища підозрюваного, вказав, що саме такий розмір застави може гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків.
В апеляційній скарзі зі змінами адвокат ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 25 березня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити частково клопотання слідчого Спеціальної поліції відділу СУ ГУНП у Полтавській області капітана поліції ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12020170140000208 від 03 квітня 2020 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_8 та продовжити ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів; визначити ОСОБА_8 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 гривень 00 копійок, у разі внесення якої ОСОБА_8 підлягає звільненню з-під варти; у випадку внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти покласти на останнього обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що: у матеріалах справи відсутні докази того, що існують обставини, які є виключними підставами для визначення слідчим суддею застави, а саме у розмірі 673393 гривень, який є непомірним для ОСОБА_8 ; твердження сторони обвинувачення про те, що потерпілим від злочинних дій підозрюваних було заподіяно шкоду у розмірі 673393 гривень, яке навів слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі як підставу визначення такого розміру застави, суперечить клопотанню про продовження строку досудового розслідування, де однією з найголовніших підстав є необхідність у проведенні судових експертиз, у тому числі щодо встановлення розміру завданої шкоди, й, більш того, частина майна, що інкримінується підозрюваним як викрадене, було вилучено та повернуто потерпілим, а тому сума завданих фактичних збитків буде значно меншою; ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є єдиним сином у своєї матері, інших близьких родичів не має; визнає частково винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, не погоджуючись по деяким епізодам із розміром завданих збитків, які є явно завищеними; має постійне місце проживання, характеризується добре за місцем проживання; оскільки слідчий, прокурор не просили у клопотанні визначити конкретний розмір застави, слідчий суддя повинен був визначити заставу у розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст.182 КПК України, однак слідчий суддя вийшов за межі клопотання, значно збільшивши розмір застави, передбачений законодавцем; іншому підозрюваному у цьому кримінальному провадженні застосовано більш м'який запобіжний захід при ідентичних обставинах та даних, що характеризують особу.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу з підстав у ній наведених; прокурора, який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження за клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , колегія суддів дійшла наступного висновку.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що у провадженні відділу СУ ГУНП в Полтавської області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020170140000208 від 3.04.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку квітня 2020 року ОСОБА_8 з метою протиправного збагачення, вирішив здійснювати крадіжки чужого майна, шляхом проникнення у сховища, а саме до вантажних автомобілів, які здійснювали перевезення товарно-матеріальних цінностей на автодорогах Полтавської області.
Готуючись до вчинення злочинних дій, ОСОБА_8 , визначився з напрямком злочинної діяльності, яка полягала у вчиненні крадіжок товарно- матеріальних цінностей з вантажних автомобілів під час руху по автодорогах Полтавської області із застосуванням спеціально обладнаного автомобіля марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні останнього.
При цьому ОСОБА_8 , придбав альпіністське спорядження для подальшого використання під час крадіжок товарів із вантажних автомобілів під час їх руху, спеціальні прилади для механічного відмикання замків, плоскогубці, викрутки та інші знаряддя для вчинення кримінальних правопорушень.
Усвідомлюючи, що систематичне вчинення крадіжок потребує участі інших осіб, які б виконували частину дій пов'язаних з крадіжками майна, ОСОБА_8 , підшукав своїх спільників ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , яким він довів розроблений план злочинної діяльності, що полягав у таємному проникненні та викраденні товарно-матеріальних цінностей з вантажних автомобілів під час руху по автодорогах Полтавської області.
Так, 02.04.2020 у нічний час доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , перебуваючи в автомобілі марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись по автодорозі «Черкаси - Запоріжжя - Дніпро», неподалік с. Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл., діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, із використанням заздалегідь спеціально обладнаного автомобіля марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_11 , під'їхали до вантажного автомобіля марки «SCANIA», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_12 , який перевозив молочну продукцію ПАТ «Юрія» «Волошкове поле», а саме до напівпричепа вказаного вантажного автомобіля.
У подальшому, ОСОБА_8 , через переднє пасажирське вікно автомобіля марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху автомобілів, використовуючи альпіністське спорядження, виліз назовні, та наблизившись до напівпричепу автомобіля марки «SCANIA», д.н.з. НОМЕР_2 , використовуючи спеціальні прилади для механічного відмикання замків, плоскогубці, викрутки та інші знаряддя для вчинення кримінальних правопорушень, зірвав пломбу та запірні пристрої напівпричепу, тим самим проникши всередину, та почав під час руху автомобілів передавати ОСОБА_10 , який на той час висунувся з люка обладнаного автомобіля марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , коробки з продукцією ПАТ «Юрія» «Волошкове поле», які останній складав до салону вказаного вище автомобіля.
Після цього, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 з місця злочину зникли та розпорядилися вказаним майном на власний розсуд, тим самим спричинивши ТОВ «Імідж Спец Транс» майнової шкоди на загальну суму 45730,56 грн.
У подальшому 04.06.2020 у нічний час доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , перебуваючи в автомобілі марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись по автодорозі «Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя» між м. Кременчук Полтавської обл. та с. Липове Глобинського р-ну Полтавської обл., діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, повторно, із використанням заздалегідь спеціально обладнаного автомобіля марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_11 , під'їхали до вантажного автомобіля марки «ISUZU, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_13 , який перевозив засоби захисту рослин «Фунгіцид Оріус ЕВ», а саме до напівпричепа вказаного вантажного автомобіля.
У подальшому, ОСОБА_8 , через переднє пасажирське вікно автомобіля марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху автомобілів, використовуючи альпіністське спорядження, виліз назовні, та наблизившись до напівпричепу автомобіля марки «ISUZU, д.н.з. НОМЕР_3 , використовуючи спеціальні прилади для механічного відмикання замків, плоскогубці, викрутки та інші знаряддя для вчинення кримінальних правопорушень, зірвав пломбу та запірні пристрої напівпричепу, тим самим проникши всередину, та почав під час руху автомобілів передавати ОСОБА_10 , який на той час висунувся з люка обладнаного автомобіля марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , ємності із засобами захисту рослин «Фунгіцид Оріус ЕВ», які останній складав до салону вказаного вище автомобіля.
У подальшому ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 з місця злочину зникли та розпорядилися вказаним майном на власний розсуд, тим самим спричинивши ТОВ «ВМ Транс Логістик» майнової шкоди на загальну суму 282107,38 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 03.11.2020 у нічний час доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , перебуваючи в автомобілі марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись по автодорозі «Бориспіль - Кобеляки - Дніпро» неподалік с. Красне Кобеляцького р-ну Полтавської обл., діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, повторно, із використанням заздалегідь спеціально обладнаного автомобіля марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_11 , під'їхали до вантажного автомобіля марки «DAF», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_14 , який перевозив, лікарські засоби - вітаміни «Супрадин Ведмежуйки», а саме до напівпричепа вказаного вантажного автомобіля.
У подальшому, ОСОБА_8 , через переднє пасажирське вікно автомобіля марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху автомобілів, використовуючи альпіністське спорядження, виліз назовні, та наблизившись до напівпричепу автомобіля марки «DAF» д. н. з. НОМЕР_4 , використовуючи спеціальні прилади для механічного відмикання замків, плоскогубці, викрутки та інші знаряддя для вчинення кримінальних правопорушень, зірвав пломбу та запірні пристрої напівпричепу, тим самим проникши всередину, та почав під час руху автомобілів передавати ОСОБА_10 , який на той час висунувся з люка обладнаного автомобіля марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , коробки із лікарськими засобами - вітамінами «Супрадин Ведмежуйки», які останній складав до салону вказаного вище автомобіля.
У подальшому ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , з місця злочину зникли та розпорядилися вказаним майном на власний розсуд, тим самим спричинивши ФОП ОСОБА_15 , майнової шкоди на загальну суму 343603,01 грн.
У подальшому 04.01.2021 у нічний час доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , перебуваючи в автомобілі марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по автодорозі «Полтава-Олександрія» між с. Малий Кобелячок Новосанжарського р-ну Полтавської обл. та с. Лелюхівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, повторно, із використанням заздалегідь спеціально обладнаного автомобіля марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_11 , під'їхали до вантажного автомобіля марки «MAN», д. н. з. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_16 , який перевозив продукти харчування, а саме до напівпричепа вказаного вантажного автомобіля.
У подальшому, ОСОБА_8 , через переднє пасажирське вікно автомобіля марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху автомобілів, використовуючи альпіністське спорядження, виліз назовні, та наблизившись до напівпричепу автомобіля марки «MAN», д. н. з. НОМЕР_5 , використовуючи спеціальні прилади для механічного відмикання замків, плоскогубці, викрутки та інші знаряддя для вчинення кримінальних правопорушень, зірвав пломбу та запірні пристрої напівпричепу, тим самим проникши всередину, та почав під час руху автомобілів передавати ОСОБА_10 , який на той час висунувся з люка обладнаного автомобіля марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , коробки із продуктами харчування, які останній складав до салону вказаного вище автомобіля.
У подальшому ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , з місця злочину зникли та розпорядилися вказаним майном на власний розсуд, тим самим спричинивши ТОВ «АТБ - Маркет» майнової шкоди на загальну суму 1953,25 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 21.01.2021 у нічний час доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , перебуваючи в автомобілі марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись по автодорозі «Олександрія - Кременчук - Полтава» між с. Малий Кобелячок Новосанжарського р-ну Полтавської обл. та с. Лелюхівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, повторно, із використанням заздалегідь спеціально обладнаного автомобіля марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_11 , під'їхали до вантажного автомобіля марки «DAF», д.н.з. НОМЕР_6 , під керуванням ОСОБА_17 , який перевозив поштові відправлення, а саме до напівпричепа вказаного вантажного автомобіля.
У подальшому, ОСОБА_8 , через переднє пасажирське вікно автомобіля марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху автомобілів, використовуючи альпіністське спорядження, виліз назовні, та наблизившись до напівпричепу автомобіля марки «DAF», д.н.з. НОМЕР_6 , використовуючи спеціальні прилади для механічного відмикання замків, плоскогубці, викрутки та інші знаряддя для вчинення кримінальних правопорушень, зірвав пломбу та запірні пристрої напівпричепу, тим самим проникши всередину, та почав під час руху автомобілів передавати ОСОБА_10 , який на той час висунувся з люка обладнаного автомобіля марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , коробки із поштовими відправленнями, які останній складав до салону вищевказаного автомобіля.
ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 з місця злочину зникли та розпорядилися вказаним майном на власний розсуд, тим самим спричинивши ТОВ «Нова пошта» майнової шкоди, на суму, яка на даний час встановлюється.
22.01.2021 у нічний час доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , перебуваючи в автомобілі марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись по автодорозі «Полтава-Олександрія» між с. Малий Кобелячок Новосанжарського р-ну Полтавської обл. та с. Лелюхівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл., повторно, із використанням заздалегідь спеціально обладнаного автомобіля марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_11 , під'їхали до вантажного автомобіля марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_18 , який перевозив продукти харчування, а саме до напівпричіпа вказаного вантажного автомобіля.
У подальшому, ОСОБА_8 , через переднє пасажирське вікно автомобіля марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху автомобілів, використовуючи альпіністське спорядження, виліз назовні, та наблизившись до напівпричепу автомобіля марки «MAN», д. н. з. НОМЕР_7 , використовуючи спеціальні прилади для механічного відмикання замків, плоскогубці, викрутки та інші знаряддя для вчинення злочинів, зірвав пломбу та запірні пристрої напівпричепу, там самим проникши всередину, та почав під час руху автомобілів передавати ОСОБА_10 , який на той час висунувся з люка обладнаного автомобіля марки «Mercedes Benz» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , коробки з товарно-матеріальними цінностями, які останній складав до салону вказаного вище автомобіля.
Після цього, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 з місця злочину зникли та розпорядилися вказаним майном на власний розсуд, тим самим спричинивши ТОВ «УВК Україна» майнової шкоди, на суму, яка на даний час встановлюється (а.м.п. 182-186).
27 січня 2021 року слідчим спеціальної поліції відділу СУ ГУНП в Полтавській області повідомлено про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), за попередньою змовою групою осіб, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище та у таємному викраденні чужого майна за попередньою змовою групою осіб, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище, вчиненому у великих розмірах (а.м.п. 182-186).
28 січня 2021 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтава застосовано підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 11 год 37 хв 27 січня 2021 року до 11 години 37 хвилин 27 березня 2021 року. Визначено заставу у розмірі 673393 гривень, у разі внесення якої постановлено покласти на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
24 березня 2021 року слідчий спеціальної поліції відділу СУ ГУНП в Полтавській області, за погодженням прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава з клопотанням, у якому просив продовжити ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, мотивуючи наявністю обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4 ст.185 КК України, ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадження іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Інші більш м'які запобіжні заходи, на думку ініціатора клопотання, неможливо застосувати підозрюваному ОСОБА_8 з таких причин: особисте зобов'язання та особиста порука - у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що може виразитись у перешкоджанні встановленню об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні, повного та всебічного розслідування з метою уникнення покарання. На адресу слідчого управління та прокуратури заяви чи клопотання осіб про взяття підозрюваного ОСОБА_8 на поруки не надходили; застава - через те, що слідчому та прокурору не надходили заяви чи клопотання від підозрюваного, його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому КМУ при зверненні слідчого, прокурору до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_8 ; домашній арешт - у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого, продовжив підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 673393 гривень та у разі її внесення постановив покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Слідчий суддя вказав, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце, підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, CampbellandHartleyv. theUnitedKingdom), п. 32, SeriesA, № 182).
Розглядаючи клопотання про продовження застосованого виняткового запобіжного заходу ОСОБА_8 у виді тримання під вартою, слідчий суддя встановив наявність: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4 ст.185 України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_8 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадження іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання наведеним ризикам.
Слідчий суддя дійшов правильного висновку, про наявність обґрунтованої підозри, оголошеної ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4 ст. 185 КК України, що підтверджуються вагомими доказами і не оспорюється учасниками провадження.
Разом з тим, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині доведеності наявності у даному кримінальному провадженні всіх зазначених у клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не мінімізувалися.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Так, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні та доведені прокурором і слідчим в судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадження іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, що у свою чергу дає підстави для застосування до нього одного із запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.
На даному етапі розслідування, на думку колегії суддів, лише такий запобіжний захід як тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які доведені прокурором під час розгляду клопотання щодо ОСОБА_8 , що виключає можливість обрання ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, враховуючи конкретні обставини кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного, наявність обґрунтованої підозри, встановлених ризиків, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, дійшов правильного висновку про продовження підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах досудового розслідування до 25 травня 2021 року 11 години 37 хвилин, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним у вчиненні тяжких злочинів, покладених на нього обов'язків.
Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити виконання ОСОБА_8 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Крім того, необхідність продовження підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою не оспорюється й в апеляційній скарзі, у якій захисник підозрюваного просить продовжити підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, зменшивши розмір застави.
Так, одночасно продовживши ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_8 , майнового стану підозрюваного, відповідно до вимог ч. 4,5 ст. 182 КПК України встановив раніше визначену заставу у розмірі 673393 гривень. З таким висновком колегія суддів погоджується, оскільки визначений розмір застави, з урахуванням також осбтавин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , даних про особу підозрюваного та ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, здатний забезпечити виконання ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні декількох тяжких злочинів, покладених на нього обов'язків та апелянтом не надано слідчому судді і колегії суддів доказів непомірності визначеного розміру застави, який також повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Доводи апелянта про те, що слідчий, прокурор не просили у клопотанні визначити конкретний розмір застави, а тому слідчий суддя повинен був визначити заставу у розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст.182 КПК України, однак вийшов за межі клопотання, значно збільшивши розмір застави, передбачений законодавцем, є неспроможними, оскільки за ч.3 ст.183 КПК України на слідчого суддю покладено обов'язок при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України, та відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах (щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що встановлений розмір шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень, який враховувався слідчим суддею при першочерговому визначенні застави, з огляду на стадію кримінального провадження не є остаточним та може варіюватися, у той час як чітко визначений розмір наразі встановлюється шляхом проведення відповідних експертиз (а.м.п. 30-33).
Твердження апелянта про те, що іншому підозрюваному у цьому кримінальному провадженні застосовано більш м'який запобіжний захід, є безпідставними, оскільки питання щодо правильності обрання запобіжного заходу іншому підозрюваному, до того ж інтересів якого не стосується оскаржувана ухвала, не є предметом даного судового засідання.
Колегія суддів враховує те, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.п. 205-206), має матір (а.п.219), зареєстроване місце проживання (а.п. 217-218, 221-222), за характеристикою директора Крюківської районної адміністрації від 28 березня 2021 року протягом останнього року скарг, заяв та повідомлень щодо порушення громадського порядку на ОСОБА_8 не надходило (а.п. 218), визнає частково винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, однак це не спростовує висновки слідчого судді про неможливість запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тому зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не встановлено.
З огляду на вказане підстав для скасування ухвали слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_8 як про це вказується в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу зі змінами адвоката ОСОБА_7 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 25 березня 2021 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4