Справа № 552/3826/20 Номер провадження 11-кп/814/302/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
01 квітня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі
судового засідання ОСОБА_5
з участю:
прокурора ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8
обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава кримінальне провадження № 12020170020001362 від 23.06.2020, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_10 та в його захисника ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м. Полтава від 21.10.2020 відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гребінка Полтавської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого:
27.09.2017 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.185 КК України, на підставі ст. 105 КК України від відбування покарання звільнений, застосовані заходи примусового виховного характеру;
06.09.2018 Зіньківським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.289, 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
14.11.2019 Гадяцьким районним судом Полтавської області за ч.1 ст.185 КК України до штраф у розмірі 1700 грн. ухвалою Гадяцького райсуду Полтавської області від 03.02.2020 покарання замінено на 100 годин громадських робіт;
17.08.2020 Зіньківським районним судом Полтавської, області, за ч.2 ст.185. ч.3 ст.185, 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі,
та
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Диканька Полтавської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення,
Цим вироком ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України i призначено йому покарання п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням за вироком Зіньківського районного суду Полтавської області від 17.08.2020 року, остаточно визначено ОСОБА_9 покарання п'ять років шість місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України i призначено йому покарання п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна.
Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_11 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 солідарно на користь ОСОБА_11 32000 грн. З яких, в рахунок відшкодування матеріальних збитків 20000 грн., моральної шкоди 10000 грн., витрати на правничу допомогу 2000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 солідарно судові витрати за проведення експертиз на користь держави в розмірі 1339 грн..
Відповідно до ст.100 КПК України вирішено долю речових доказів.
За вироком суду 23 червня 2020 року в період часу з 01 год. 00 хв. по 02 год. 00 хв. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за попередньою змовою між собою, перебуваючи поряд із будинком АДРЕСА_3 , без дозволу власника, не маючи права на користування транспортним засобом, шляхом відкриття дверей, проникли до салону автомобіля марки ВАЗ-21013, д.н.з. НОМЕР_1 , 1983 р. в., бежевого кольору, що знаходився неподалік вказаного будинку. Після чого, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з'єднали дроти живлення та здійснили запуск двигуна автомобіля марки ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_1 . Далі, ОСОБА_9 сів за кермо зазначеного автомобіля та разом із ОСОБА_10 розпочали рух та покинули місце вчинення злочину, чим, відповідно до висновку експерта № 224 від 15.07.2020, завдали потерпілому ОСОБА_11 матеріального збитку на суму 13 600 грн.
У поданих апеляційних скаргах обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник Нагайник, не оскаржуючи фактичні обставини кримінального провадження, просять вирок суду змінити вирок суду та призначити більш м'яке покарання за вчинене, застосувавши до обвинуваченого ОСОБА_10 ст.ст.69, 75 КК України.
Необхідність ухвалення такого рішення апелянти мотивують тим, що обвинувачений ОСОБА_12 є особою молодого віку, позитивно характеризується за місцем проживання, вину визнав під час досудового розслідування, щиро розкаявся, відшкодував потерпілому завдану шкоду у розмірі, визначеному вироком суду.
Інші учасники провадження вирок не оскаржили.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, потерпілого та його представника, які заперечували проти поданих апеляційних скарг, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у вчиненні злочинів за наведених у вироку обставин і кваліфікація їх дій за ч.2 ст.289 КК України в апеляційних скаргах не оспорюються.
Вирок суду в частині засудження ОСОБА_9 учасниками судового провадження в апеляційному порядку не оскаржувався, а тому апеляційним судом не переглядається.
Доводи апеляційних скарг про можливість пом'якшення призначеного покарання ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Приписами ч.1 ст.69 КК України та п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено можливість призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, який може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
У кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу обвинуваченого він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання.
Як правильно встановив місцевий суд, обвинувачений визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому. Крім того, до початку апеляційного розгляду ОСОБА_10 частково відшкодував потерпілому завдану злочином шкоду. Ці пом'якшуючі покарання обставини колегія суддів визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_10 злочину.
Пленум Верховного Суду України в п.2 вказаної постанови роз'яснив, що суди повинні призначати менш суворе покарання особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Враховуючи конкретні обставини провадження, відсутність тяжких наслідків, особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, до кримінальної відповідальності притягується вперше, шкода обвинуваченим відшкодована частково, колегія суддів вважає, що усі наведені обставини в своїй сукупності істотно знижують фактичний ступінь тяжкості вчиненого злочину і особливо ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства та утворюють підставу для призначення покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої законом.
Водночас, з огляду на позицію потерпілого щодо суворого покарання обвинувачених, звільнення ОСОБА_10 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України є неприпустимим.
Отже, апеляційні скарги обвинуваченого та захисника підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 408, 418 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_10 та в його захисника ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Київського районного суду м. Полтави від 21.10.2020 відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_9 змінити в частині призначення покарання ОСОБА_10 .
Призначити ОСОБА_10 , покарання за ч.2 ст.289 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 1 року позбавлення волі без конфіскації майна.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Касаційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанціїа засудженим, який тримається під вартою, - той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4