Іменем України
13 квітня 2021 року м. Кропивницький
справа № 398/2618/20
провадження № 22-ц/4809/293/21
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі судді Крімченко С.А. від 13 жовтня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
встановив:
У серні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, до досягнення дитини повноліття, та витрат по оплаті правничої допомоги у розмірі 850 грн.
13 жовтня 2020 року Олександрійським міськрайонним судом кіровоградської області видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня пред'явлення заяви до суду, тобто з 11.08.2020, і до досягнення дитиною повноліття, до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2020 року у видачі судового наказу в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу відмовлено.
В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 161 ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо:
1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку;
2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;
3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;
7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Суд першої інстанції пославшись на те, що заявлена вимога про стягнення витрат на правничу допомогу не передбачена статтею 161 ЦПК України відмовив у видачі судового наказу в цій частині.
Разом з тим, витрати на правничу допомогу є судовими витратами (ст. 133 ЦПК України).
Відповідно п.6 ч.1 до ст. 168 ЦПК України у судовому наказі суд, крім грошових коштів, які підлягають стягненню, зазначає суму судових витрат, що сплачені заявником і підлягають стягненню на його користь з боржника.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви про видачу судового наказу в частині стягнення витрат на правничу допомогу.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2020 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
Судді:
О.А.Письменний О.Л.Дуковський Л.М.Дьомич