Справа № 0907/3516/2012
Провадження № 22-ц/4808/483/21
Головуючий у 1 інстанції Шамотайло О. В.
Суддя-доповідач Девляшевський
12 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Девляшевського В.А.,
суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,
секретаря Капущак С.В.,
з участю: представника ПАТ "Універсал Банк" - Старовойтової Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділення ідеальної частки в майні подружжя, за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства "Універсал Банк" на ухвалу Івано-Франківського міського суду, постановлену головуючим суддею Шамотайло О.В. 13 березня 2012 року,
У лютому 2012 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 з позовом про поділ спільного сумісного майна подружжя.
У березні 2012 року позивач ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на майно.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 13 березня 2012 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Постановлено накласти арешт на наступне майно: належні ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1132 кв.м по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 500 кв.м в с. Угринів Угринівської сільської ради; земельну ділянку площею 1401 кв.м по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 2967 кв.м по АДРЕСА_2 ; належну ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1374 кв.м в с.Угринів, урочище "Біля Федя" Угринівської сільської ради; автомобіль марки "Volkswagen Touareg", номер кузова НОМЕР_1 , 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 . Цією ж ухвалою постановлено накласти заборону на відчуження майна, а саме: нежитлову будівлю площею 1 078,2 кв.м по АДРЕСА_1 ; ресторан загальною площею 604,7 кв.м по АДРЕСА_3 ; житловий будинок загальною площею 246,4 кв.м по АДРЕСА_4 ; оздоровчий комплекс "Монте Крісто" загальною площею 390,9 кв.м по АДРЕСА_5 ; господарський комплекс загальною площею 218,2 кв.м по АДРЕСА_5 .
Не погоджуючись із даною ухвалою суду, представник АТ "Універсал Банк" в порядку ч.2 ст. 352 ЦПК України, як особа, яка не брала участі у справі, подав апеляційну скаргу. Зокрема зазначає, що майно, на яке оскарженою ухвалою було накладено арешт, є предметом договорів іпотеки, укладених між АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 в забезпечення виконання нею кредитних договорів №BL232 від 28 вересня 2007 року та №BL3640 від 07 травня 2008 року. Зауважує, що у зв'язку із невиконанням ОСОБА_1 умов кредитних договорів, АТ "Універсал Банк" пред'явило до неї позов про стягнення заборгованості. Однак, не зважаючи на судові рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, остання свідомо не виконує вказані рішення. Крім того, представник апелянта зазначає, що в провадженні Тисменицького районного суду перебувала інша справа №352/1656/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Ухвалою Тисменицького районного суду від 21 серпня 2015 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2018 року у даній справі в порядку забезпечення позову також було накладено арешт на майно ОСОБА_1 , яке було передано в іпотеку ПАТ "Універсал Банк" та заборонено його відчуження. Разом з тим, вказує представник АТ "Універсал Банк" постановою Верховного Суду від 12 грудня 2018 року вищевказані ухвали судів першої та апеляційної інстанції від 21 серпня 2015 року та від 26 квітня 2018 року в частині накладення арешту на майно та заборони на його відчуження скасовано. Більш того, вказує представник Банку, зазначеною постановою було констатовано факт того, що накладення арешту на майно та заборона його відчуження порушує права АТ "Універсал Банк" та перешкоджає виконанню рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" заборгованості за кредитним договором. Також представник АТ "Універсал Банк" зазначає, що порушення прав Банку встановлено іншими судовими рішеннями Тисменицького районного суду про залучення АТ "Універсал Банк" в якості третьої особи у справах, в яких боржником є ОСОБА_1 , зокрема: ухвалою від 27 серпня 2019 року у справі №352/1656/15-ц, ухвалою від 18 березня 2019 року по справі №352/2247/18, ухвалою від 15 травня 2019 року по справі №352/382/19. Посилаючись на вищенаведене, представник АТ "Універсал Бак" просить оскаржену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правом подачі відзиву на апеляційну скаргу представника АТ "Універсал Банк" не скористалися, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направляли, що не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в засідання апеляційного суду не з'явились, хоча про розгляд справи їм у встановленому законом порядку завчасно направлялись судові повідомлення. Отже, є правові підстави для розгляду справи за їх відсутності.
В судовому засіданні представник АТ "Універсал Банк" апеляційну скаргу з вищенаведених мотивів підтримав.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника АТ "Універсал Банк", перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову в даній справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду. Однак погодитись із цими висновками суду першої інстанції апеляційний суд не може з огляду на таке.
Відповідно до ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України (чинного на момент постановлення оскарженої ухвали) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі вправі вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Аналогічні положення закріплені у ст. ст. 149,150 ЦПК України, чинного на час перегляду апеляційним судом оскарженої ухвали суду.
Апеляційний суд зауважує, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Такі правові висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 641/2891/19-ц.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Івано-Франківського міського суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділення ідеальної частки майна у кожному об'єкті майна.
Необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що в подальшому виконання рішення щодо поділу майна може утруднитися чи стати неможливим (т.1, а.с.51-52).
З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду даної справи судом першої інстанції ПАТ "Універсал Банк" подавало заяву про залучення їх до участі у справі в якості третьої особи. В обґрунтування даної заяви ПАТ "Універсал Банк" зазначав, що накладення арешту на майно сторін впливає на права та обов'язки Банку, оскільки більша частина майна сторін перебуває в іпотеці ПАТ "Універсал Банк" в якості забезпечення кредитних зобов'язань (т.1, а.с.62-63). Однак, ухвалою Івано-Франківського міського суду від 29 листопада 2013 року в задоволенні заяви представника ПАТ "Універсал Банк" було відмовлено (т.1, а.с.154-155).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 08 жовтня 2015 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду (т.1, а.с.121-122).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 23 листопада 2020 року в задоволенні заяви представника АТ "Універсал Банк" про скасування заходів забезпечення позову відмовлено (т.2, а.с.194-195).
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2021 року ухвалу Івано-Франківського міського суду від 23 листопада 2020 року скасовано. Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскільки позов у даній справі залишено без розгляду, то підстави для забезпечення позову відпали, а тому суд мав зініціювати скасування заходів забезпечення позову (т.3, а.с.35-38).
Колегія суддів зауважує, що відомостей, які б свідчили про те, що накладені оскаржуваною ухвалою суду від 13 березня 2012 року заходи забезпечення позову у даній справі були скасовані після ухвалення Івано-Франківським апеляційним судом постанови від 15 січня 2021 року - в матеріалах справи відсутні. Отже, вказані заходи забезпечення позову у вигляді арешту на майно залишаються чинними. Цю обставину в засіданні апеляційного суду підтверджено представником ПАТ "Універсал Банк".
Разом з тим апеляційним судом встановлено, що в провадженні Тисменицького районного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя №352/1656/15-ц. В межах даної справи ухвалою Тисменицького районного суду від 21 серпня 2015 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2018 року було накладено арешт на аналогічне майно сторін у даній справі. Постановою Верховного Суду від 18 грудня 2018 року вищезазначені ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині накладення арешту на майно та заборони його відчуження було скасовано та відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборони його відчуження (т.3, а.с.180-187).
Колегія суддів зауважує, що у вищезазначеній постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року було зроблено висновок про те, що накладення арешту на майно та заборона його відчуження перешкоджає виконанню рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Універсальний" (назва якого в подальшому була змінена на АТ "Універсал Банк") заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з чим вжиті заходи забезпечення позову порушують права АТ "Універсал Банк".
З огляду на вищезазначені обставини справи, висновки Верховного Суду, а також беручи до уваги той факт, що АТ "Універсал Банк" є стягувачем у виконавчих провадженнях, в яких боржником є ОСОБА_1 , та є іпотекодержателем нерухомого майна, на яке було накладено арешт ухвалою суду від 13 березня 2012 року, апеляційний суд приходить до висновку про те, що вжиті оскаржуваною ухвалою Івано-Франківського міського суду від 13 березня 2012 року заходи забезпечення позову порушують права АТ "Універсал Банк".
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду про забезпечення позову не може залишатися в силі, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 268, 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства "Універсал Банк" задовольнити.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 13 березня 2012 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно подружжя відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного її тексту.
Суддя-доповідач В.А. Девляшевський
Судді: О.В. Пнівчук
О.О. Томин
Повний текст постанови складено 14 квітня 2021 року.