Провадження № 11-сс/803/487/21 Справа № 202/30/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
09 квітня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2021 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42019040000000592 стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і селі Великий Бичків Рахівського району Закарпатської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 191 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_9
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та застосовано стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною цілодобово залишати житло за адресою місця проживання до 24 березня 2021 року включно та покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 191 КК України про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про тримання підозрюваного під вартою.
Слідчим суддею враховані обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , який має середню освіту, працевлаштований маляром в ТОВ «Дніпробілдінггруп», одружений, має на утриманні дитину 2011 року народження, який має місце реєстрації та місце мешкання, раніше не судимий, однак на даний час підозрюється у вчиненні умисних тяжкого та особливо тяжкого злочинів.
Вказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором не доведено наявність ризику продовження ОСОБА_7 кримінального правопорушення у якому підозрюється, оскільки договірні відносини між КП «ДніпроТрансКомплекс» та ТОВ «Торгівельний дім «Лайт Енерджи» закінчено, а підозрюваний на даний час не є службовою особою, оскільки не займає посаду директора.
Слідчий суддя врахував, наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, добровільне з'явлення до суду, що на його думку, свідчить на користь підозрюваного, що є стримуючим фактором і може вважатися запорукою та певною гарантією для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому на думку слідчого судді, саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною цілодобово залишати місце проживання, буде слугувати завданням кримінального провадження, меті обрання запобіжного заходу, зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та не буде надмірним тягарем у порушення прав підозрюваного.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
В обґрунтування апеляційних вимог, прокурор посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що слідчий суддя не врахував, що підозрюваний може впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності та перешкоджати встановленню істини у провадженні. Зазначає, що копія клопотання про застосування запобіжного заходу, вручається підозрюваному в якому містяться повні анкетні дані свідків. Також посилається на те, що слідчим суддею залишені поза увагою зв'язки підозрюваного з особами з правоохоронних органів, що дає підстави вважати, що ОСОБА_7 заважатиме встановленню істини по справі. Зазначене, на думку прокурора, свідчить, що останній перебуваючи на волі може продовжити вчиняти інші правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, приховуючи письмові докази та здійснювати тиск на свідків.
Крім того, слідчим суддею залишено поза увагою, що ОСОБА_7 знаходився в розшуку, оскільки не проживав за місцем мешкання та з показань його дружини його місце знаходження було невідомо, у зв'язку з чим до слідчого судді було подано клопотання про затримання підозрюваного та з метою приводу, яке було задоволено.
Також слідчий суддя не надав належної правової оцінки тяжкості пред'явленої ОСОБА_7 підозри та суворості можливого покарання.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, і з підстав, зазначених в скарзі, просив її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та обрати стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора і просили залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, думки сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані, а доводи прокурора, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді не можуть бути підставою для її скасування.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2021 року застосовано стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною цілодобово залишати житло за адресою місця проживання строком до 24 березня 2021 року включно.
Отже станом на день розгляду цією апеляційної скарги, строк дії оскарженої ухвали вже закінчився.
Під час апеляційного провадження встановлено, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні направлений до суду і призначене підготовче судове засідання.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта...
Враховуючи, що стадія досудового розслідування закінчена, а повноваження слідчого судді щодо контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні розповсюджуються тільки на цю стадію кримінального провадження, то апеляційний суд процесуально позбавлений можливості скасувати ухвалу слідчого судді та прийняти нову про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу про який просить прокурор.
Крім того, відповідно до правових висновків, викладених в пунктах 4 та 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 Конституційний Суд України вважає, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.
Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).
Конституційний Суд України зазначає, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов'язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.
Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 Кодексу).
Таким чином, за обставин, встановлених в судовому засіданні в суді першої інстанції, питання про застосування запобіжного заходу про який просить прокурор в своїй апеляційній скарзі, на новій процесуальні стадії - стадії судового розгляду, має вирішувати суд за відповідним клопотанням прокурора, у зв'язку з чим апеляційний суд не входить в обговорення інших доводів його апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 181, 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2021 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4