Справа№592/13093/20
Провадження №2-др/592/16/21
14 квітня 2021 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді - Алфьорова А.М., за участю секретаря - Черей С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми заяву адвоката Калініна Сергія Костянтиновича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Адвокат звернувся до суду з вказаною заявою, яку мотивує тим, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.02.2021 р. визнано виконавчий напис № 3775 від 01.04.2020 р. вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» заборгованість у розмірі 23113 грн. 10 коп. та 400 грн. за вчинення виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп.При ухваленні вказаного рішення не вирішено питання в частині витрат на правничу допомогу.
У судове засідання адвокат Калінін С.К. не з'явився.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.02.2021 р. визнано виконавчий напис № 3775 від 01.04.2020 р. вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» заборгованість у розмірі 23113 грн. 10 коп. та 400 грн. за вчинення виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Калініним С.К. укладено Договір № б/н/20 від 06.06.2020 р. про надання професійної правничої (правової) допомоги.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору № б/н/20 від 06.06.2020 р. про надання професійної правничої (правової) допомоги сторони домовились про гонорар у сумі 5200 грн., умови та порядок розрахунків.
Адвокатом Калініним С.К. надано на підтвердження своїх повноважень, докази наданих послуг, їх обсяг, витрачений час, меморіальний ордер № @2PL943262 від 09.06.2020 р. на суму 1000 грн., меморіальний ордер № @2PL780300 від 10.08.2020 р. на суму 3200 грн., квитанцією № 0.0.1910636573.1 від 18.11.2020 р., Акт виконаних робіт (наданих робіт).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 5200 грн.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд -
Заяву адвоката Калініна Сергія Костянтиновича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.
Доповнити резолютивну частину рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.02.2021 р. абзацом наступного змісту:
«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у сумі 5200 грн.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.М. Алфьоров