Провадження № 22-ц/803/3948/21 Справа № 204/7687/17 Суддя у 1-й інстанції - Книш А.В. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.
13 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Демченко Е.Л.
суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.
при секретарі - Кругман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 20 січня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділення із спільної власності в натурі частини житлового приміщення, господарських будівель та споруд, виділення земельної ділянки з ідеальною часткою, припинення права у спільній сумісній власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою, -
У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду, з уточненим 23 жовтня 2018 року, позовом до ОСОБА_1 про виділення із спільної власності в натурі частини житлового приміщення, господарських будівель та споруд, виділення земельної ділянки з ідеальною часткою, припинення права у спільній сумісній власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою, мотивуючи його тим, що згідно договору купівлі-продажу від 10 березня 1995 року він придбав 73/100 частини житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 та з моменту придбання користується належною йому частиною безперервно, сплачує податки та утримує в належному стані будівлі і споруди, інженерні комунікації тощо.
Зазначав, що йому терміново (за станом здоров'я) для впорядкування документів та правовідносин необхідно виділити в натурі житлові приміщення, будівлі та споруди, які розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1 , припинити право спільної власності, встановити порядок користування земельною ділянкою згідно долей у праві власності, отримати рішення Дніпровської міськради щодо окремої поштової адреси.
Вказував, що вирішити спірні відносини з ОСОБА_1 добровільно та без судового втручання неможливо, до нинішнього часу його частка не виділена з майна, що є у спільній власності, не визначений порядок користування земельною ділянкою для сторін.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 чинить йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом встановлення дерев'яної огорожі, на пропозицію дати дозвіл та зайти до своєї стіни житлового будинку відповідає лайкою та погрозами, через що він не може змінити водостік дощової води з даху, як результат мокне та руйнується стіна будинку, всередині з'являється волога (плісень), яка шкідливо впливає на здоров'я мешканців квартири АДРЕСА_2 , а тому просив суд ухвалити рішення, яким виділити йому із спільної власності в натурі з ідеальною часткою 73/100 частин домоволодіння, будівель та споруд, ринковою вартістю 508 580 грн., а саме: житлова прибудова літ.«А1-1» факт. площею 47,3 м?, вартістю 45 651,94 грн., у тому числі з житловими кімнатами літ.«1-2» факт. площею 7,4 м?, кімната літ.«1-3» факт. площею 14,5 м?, кімната літ.«1-4» факт. площею 17,1 м?, кімната літ.«1-5» факт. площею 8,3 м?, прибудова літ.«а1-1» факт. площею 12,6 м?, вартістю 34 245,73 грн., у тому числі коридор літ.«1-1» факт. площею 9,2 м?, санвузол літ.«1-6» факт. площею 3,4 м?, прибудова літ.«а2-1» факт. площею 11,0 м?, вартістю 43 234,69 грн., у тому числі кухня літ.«1-7» факт. площею 11,0 м?, тамбур літ.«а3-1» факт. площею 2,7 м?, вартістю 11306,93 грн., у тому числі тамбур літ.«а3-І» факт. площею 2,7 м?, ганок літ.«а» факт. 1 шт. вартістю 2 218,53 грн., сарай літ.«В» факт. площею 5,9 м?, вартістю 4 367,03 грн., гараж літ.«Д» факт. площею 22,8 м?, вартістю 38 262,61 грн., вбиральня літ.«З» факт. 1 шт. вартістю 7 791,46 грн, душ літ.«И» факт 1 шт. вартістю 1 916 грн.; навіс літ«М» факт. площею 8,1 м?, вартістю 4 100,92 грн., навіс літ.«Н» факт. площею 13,5 м?, вартістю 6 837,66 грн., навіс літ.«о» факт. площею 9 м?, вартістю 4 557,51 грн., ворота літ.«№2» факт. площею 4,5 м?, вартістю 3 091,09 грн., огорожа літ.«№3» факт. площею 56,1 м?, вартістю 1 030,83 грн, підпірна стінка літ.«№4» факт. площею 21 м?, вартістю 36 524,48 грн., 23/30 частин огорожа літ.«5» факт. площею 13,11 м?, вартістю 17 292,19 грн., розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_3 ; виділити йому земельну ділянку з ідеальною часткою 73/100 частин 730 м?, ринковою вартістю 128 392 грн.; виділити із спільної власності в натурі відповідачу з ідеальною часткою 27/100 частин домоволодіння будівель та споруд ринковою вартістю 123 045 грн., а саме: житловий будинок літ.«А-1» факт. площею 31,7 м?, вартістю 71456,50 грн., у тому числі коридор літ.«2-2» факт. площею 7,3 м?, кімната літ.«2-3» факт. площею 13,9 м?, кімната літ.«2-4» факт. площею 10,5 м?, прибудова літ.«а-1» факт. площею 11,0 м?, вартістю 28 664,39 грн., у тому числі кухня літ.«2-1» факт. площею 6,9 м?, коридор літ.«2-5» факт. площею 4,1 м?, сарай літ.«Б» факт. площею 10,9 м?, вартістю 7 302 грн., вбиральня літ.«Ж» факт. 1 шт. вартістю 2 344,58 грн., ворота літ.«№1» факт. площею 7,1 м?, вартістю 8014,15 грн., 7/30 огорожа літ.«№5» факт. площею 3,99 м?, вартістю 5 262,84 грн. по АДРЕСА_1 ; виділити ОСОБА_1 земельну ділянку з ідеальною часткою 27/100 частин площею 270 м?, ринковою вартістю 47 488 грн; припинити право у спільній власності на житлові приміщення, будівлі та споруди, розташовані на земельній ділянці розміром 1000 м? (0,1га) АДРЕСА_1 позивача та відповідача; встановити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 згідно частин у праві власності на нерухоме майно позивача по варіанту №1 розділу земельної ділянки.
Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 20 січня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. Вирішено питання стосовно судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 20 січня 2021 року та ухвалити нове, яким задовольнити позов ОСОБА_2 про припинення права спільної сумісної власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 частково, у відповідності до висновку судової будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи №5907/5908/5909/5910-19 від 07 травня 2020 року за другим варіантом щодо земельної ділянки.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що право власності позивача на будинок та земельну ділянку набуто у 1975 році, а тому судом невірно застосовано приписи ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України, було порушено порядок проведення експертизи, крім того допущено ряд загальних порушень процесуального права.
30 березня 2021 року позивач ОСОБА_2 надав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому, зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначав, що посилання відповідача на те, що при встановлені порядку користування земельною ділянкою слід виходити саме з принципу рівності часток у спільній сумісній власності, погодженого ними порядку користування земельною ділянкою не було, а тому суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення його позову. Наголошував на тому, що йому належить саме 73/100 частин земельної ділянки.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній, і додатково поданими, доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що позивачу ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, відповідно до свідоцтва про право особистої власності, з 10 березня 1995 року належить 73/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , з належними до нього будівлями і спорудами (т.1 а.с.6-8,169-172).
Відповідачу ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, відповідно до свідоцтва про право власності, з 10 січня 1995 року належить 27/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , з належними до нього будівлями і спорудами (т.1 а.с.169-172).
Спірний житловий будинок між сторонами вже фактично поділений, кожна частина житлового будинку має відокремлені і переобладнанні приміщення та самостійний вхід у будинок, порядок поділу якого сторонами не оспорюється.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що домоволодіння розташоване у АДРЕСА_1 , має наступний опис об'єкта: загальна площа 75,3 кв.м, опис: літ.А-1 - житловий будинок з житловою прибудовою літ.А (1)-1 та такими господарськими будівлями і спорудами: літ.Б - сарай; літ.В - сарай, літ.Д - гараж; літ.Ж - вбиральня; літ.З - вбиральня; літ.И - душ; поз.№1-5 - огорожа (т.1 а.с.169-172).
Рішенням Дніпропетровської міської ради №44/6 від 13 квітня 2016 року сторонам передано у спільну сумісну власність для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:07:291:0048, площею 0,1 га (т.1 а.с.09-11,169-172).
З копії технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого 17 листопада 2017 року на замовлення позивача вбачається, що домоволодіння у АДРЕСА_1 , складається з: А-1 - житловий будинок; А?-1 - житлова прибудова; а-1, а?-1, а?-1 - прибудова; а?-1 - тамбур; Б,В - сарай; Д - гараж; Ж, З - вбиральня; И - душ; Л - сарай (тимч); М,Н,О - навіс; №1-5 - огорожа (т.1 а.с.74-79).
Відповідно до копії технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого 05 квітня 2017 року на замовлення відповідача, домоволодіння у АДРЕСА_1 , складається з: А-1 - житловий будинок; Б,В - сараї; Д - гараж; Ж,З - вбиральні; И,К - душ; №1-6,І - споруди (т.1 а.с.162-167).
Відповідно до копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого на замовлення відповідача станом на 14 лютого 2020 року, вбачається, що домоволодіння у АДРЕСА_1 , складається з: А-1 - житловий будинок; Б,В - сарай; Д - гараж; Ж,З - вбиральня; И,К - літній душ; Л - сарай (тимч); М,Н,О - навіс; №1-8, І,ІІ - споруди, мостіння (т.2 а.с.216-221).
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної, земельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної експертизи №1266-07, складеного 26 липня 2019 року за листом-замовленням та договором з ОСОБА_2 від 25 червня 2019 року, експертом надана до розгляду пропозиція щодо одного варіанту розподілу будівлі житлового будинку з допоміжними будівлями і спорудами домоволодіння у АДРЕСА_1 , та двох варіантів розділу земельної ділянки вказаного домоволодіння, відповідно до часток у власності 73/100 та 27/100, з урахуванням фактичного користування позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1 .
Так, у власності співвласника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , з ідеальною часткою 73/100 частин домоволодіння, припадає будівель та споруд ринковою вартістю 508 580 грн.: житлова прибудова літ.«А?-1» факт. площею 47,3 м?, вартістю 45 651,94 грн., у тому числі: кімната літ.«1-2» факт. Площею 7,4 м?, кімната літ.«1-3» факт. площею 14,5 м?, кімната літ.«1-4» факт. площею 17,1 м?, кімната літ.«1-5» факт. площею 8,3 м?, прибудова літ.«а?-1» факт. площею 12,6 м?, вартістю 34 245,73 грн., у тому числі: коридор літ.«1-1» факт. площею 9,2 м?, санвузол літ.«1-6» факт. площею 3,4 м?, прибудова літ.«а?-1» факт. площею 11,0 м?, вартістю 43 234,69 грн., у тому числі: кухня літ.«1-7» факт. площею 11,0 м?, тамбур літ.«а?-1» факт. площею 2,7 м?, вартістю 11 306,93 грн., у тому числі: тамбур літ.«1-І» факт. площею 2,7 м?, ганок літ.«а» факт. 1 шт. вартістю 2 218,53 грн., сарай літ.«В» факт. площею 5,9 м?, вартістю 4 367,03 грн., гараж літ.«Д» факт. площею 22,8 м?, вартістю 38 262,61 грн., вбиральня літ.«З» факт. 1 шт. вартістю 7 791,46 грн., душ літ.«И» факт 1 шт. вартістю 1 916 грн.; навіс літ.«М» факт. площею 8,1 м?, вартістю 4 100,92 грн.; навіс літ.«Н» факт. площею 13,5 м?, вартістю 6 837,66 грн.; навіс літ.«О» факт. площею 9 м?, вартістю 4 557,51 грн.; ворота літ.«№2» факт. площею 4,5 м?, вартістю 3 091,09 грн.; огорожа літ.«№3» факт. площею 56,1 м?, вартістю 1 030,83 грн.; підпірна стінка літ.«№4» факт. площею 21 м?, вартістю 36 524,48 грн.; 23/30 частин огорожа літ.«5» факт. площею 13,11 м?, вартістю 17 292,19 грн.
У власність співвласника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 з ідеальною часткою 73/100 частин домоволодіння припадає земельна ділянка домоволодіння об'єкту дослідження площею 730 м?, ринковою вартістю 128 392 грн.
У власності співвласника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 з ідеальною часткою 27/100 частин домоволодіння припадає будівель та споруд ринковою вартістю 123 045 грн.: житловий будинок літ.«А-1» факт. площею 31,7 м?, вартістю 71 456,50 грн., у тому числі: коридор літ.«2-2» факт. площею 7,3 м?, кімната літ.«2-3» факт. площею 13,9 м?, кімната літ.«2-4» факт. площею 10,5 м?, прибудова літ.«а-1» факт. площею 11,0 м?, вартістю 28 664,39 грн., у тому числі: кухня літ.«2-1» факт. площею 6,9 м?, коридор літ.«2-5» факт. площею 4,1 м?; сарай літ.«Б» факт. площею 10,9 м?, вартістю 7 302,66 грн.; вбиральня літ.«Ж» факт. 1 шт. вартістю 2 344,58 грн.; ворота літ.«№1» факт. площею 7,1 м?, вартістю 8 014,15 грн.; 7/30 частин огорожа літ.«№5» факт. площею 3,99 м?, вартістю 5 262,84 грн.
У власність співвласника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 , з ідеальною часткою 27/100 частин домоволодіння, припадає земельна ділянка домоволодіння об'єкту дослідження площею 270 м? ринковою вартістю 47 488 грн.
Для здійснення вказаного розділу у будівлі житлового будинку ніяких переобладнань вчиняти не потрібно, а графічні відомості маються у технічних паспортах на квартири співвласників.
По 1-му варіанту розподілу будівлі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами із урахуванням фактичних (дійсних) часток кожного зі співвласників домоволодіння у АДРЕСА_1 , на ідеальну 73/100 частку співвласнику ОСОБА_2 припадає будівель та споруд вартістю 508 580 грн., а також земельна ділянка вартістю 128 392 грн., разом 636 972 грн. або 79% (на 6% більше, що становить 47 494 грн.), на 27/100 частку співвласнику ОСОБА_1 припадає будівель та споруд вартістю 123 045 грн., а також земельна ділянка вартістю 47 488 грн., разом 170 533 грн. або 21% (на 6% менше, що становить 47494 грн).
Детальні графічні відомості щодо 1-го варіанту розділу земельної ділянки домоволодіння об'єкту дослідження відповідно до 1-го варіанту розподілу будівлі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами домоволодіння об'єкту дослідження із урахуванням часток кожного співвласника приведені у додатку Ж.1 План-схема розділу земельної ділянки домоволодіння. Варіант №1. Співвласник квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 позначений голубим кольором на план-схемі, співвласник квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 позначений зеленим кольором на план-схемі.
На ідеальну 73/100 частину 1-му співвласнику ОСОБА_2 припадає земельна ділянка (голубий колір на план-схемі) площею 730 м?, розмірами меж (м): 9.16-4.33-25.21-3.45-5.29-2.83-1.90-2.54-1.41-5.16-1.07-2.46-5.57-0.25-7.30-16.94-1.82-6.59-6.94-0.99-10.17-25.79 м.
На ідеальну 27/100 частину 2-му співвласнику ОСОБА_1 припадає земельна ділянка (зелений колір на план-схемі) площею 270 м? розмірами меж (м): 25.21-3.45-5.29-2.83-1.90-2.54-1.41-5.16-1.07-2.46-5.57-0.25-18.53-24.61-5.76 м.
Детальні графічні відомості щодо 2-го варіанту розділу земельної ділянки домоволодіння об'єкту дослідження, відповідно до 1-го варіанту розподілу будівлі житлового будинку домоволодіння об'єкту дослідження, із урахуванням часток кожного співвласника, приведені у додатку Ж.2 План-схема розділу земельної ділянки домоволодіння. Варіант №2. Співвласник квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 позначений голубим кольором на план-схемі, співвласник квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 позначений зеленим кольором на план-схемі.
На ідеальну 73/100 частину 1-му співвласнику ОСОБА_2 припадає земельна ділянка (голубий колір на план-схемі) площею 730 м? розмірами меж (м): 9.16-4.33-25.46-6.34-5.29-2.83-1.90-2.54-1.41-5.16-1.07-9.13-12.05-1.82-6.59-6.94-0.99-10.17-25.79 м.
На ідеальну 27/100 частину 2-му співвласнику ОСОБА_1 припадає земельна ділянка (зелений колір на план-схемі) площею 270 м? розмірами меж (м):25.46-6.34-5.29-2.83-1.90-2.54-1.41-5.16-1.07-9.13-4.89-7.55-18.53-24.61-5.76 м.
При всіх варіантах розділу земельної ділянки домоволодіння об'єкту дослідження на ідеальну 73/100 частку співвласнику ОСОБА_2 припадає земельна ділянка домоволодіння об'єкту дослідження площею 730 м?, на 27/100 частку співвласнику ОСОБА_1 припадає земельна ділянка домоволодіння об'єкту дослідження площею 270 м?.
Обидві квартири співвласників забезпечені виходами із належних на їх частки земельних ділянок на АДРЕСА_1 через споруди воріт літ.«№1» та літ.«№2». Для здійснення вказаних розподілів необхідно перенести огорожу літ.«№3» (т.2 а.с.46-125).
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи №5907/5908/5909/5910-19 по цивільній справі №204/7687/17 від 07 травня 2020 року, експертом на розгляд суду пропонується один варіант розподілу житлового будинку, господарських будов та споруд, з урахуванням фактичного користування позивача та відповідача, та з урахуванням прав та інтересів співвласників.
Варіант №1: І співвласнику ( ОСОБА_2 ) виділяється квартира АДРЕСА_2 з наступними приміщеннями в житловій прибудові літ.А?-1, прибудові літ.а?-1, прибудові літ.а?-1, тамбурі літ.а?-1 та терасі літ.а?-1: квартира АДРЕСА_2 - прим. 1-І (2,9м?) - тамбур; прим. 1-1 (9,1м?) - коридор; прим. 1-2 (7,4м?) - житлова; прим. 1-3 (14,4м?) - житлова; прим. 1-4 (17,2м?) - житлова; прим. 1-5 (8,3м?) - житлова; прим. 1-6 (3,6м?) - санвузол; прим. 1-7 (10,7м?) - кухня; площа квартири АДРЕСА_2 - 73,6 м?; - надвірні будівлі та споруди: сарай літ.В; гараж літ.Д; вбиральня літ.З; літній душ літ.И; навіс літ.Н; навіс літ.О; ворота №2; огорожа №3; підпірна стінка №4; огорожа №5; огорожа №6; вимощення І.
ІІ співвласнику ( ОСОБА_1 ) - виділяється квартира АДРЕСА_5 - прим. 2-1 (9,2 м?) - кухня; прим. 2-2 (7,5 м?) - коридор; прим. 2-3 (14,6 м?) - житлова; прим. 2-4 (7,2 м?) - житлова; прим. 2-5 (3,8 м?) - коридор; площа квартири АДРЕСА_4 - 42,3 м?; - надвірні будівлі та споруди: ганок літ.а?; ганок літ.а?; сарай літ.Б; вбиральня літ.Ж; літній душ літ.К; ворота №1; скважина №7; вимощення ІІ.
По варіанту №1 розподілу реальні частки наступні: І співвласник - ідеальна частка 73/100, квартира АДРЕСА_2 (197598грн/304822 ? 65/100 частки); ІІ співвласник - ідеальна частка 27/100, квартира 2 (107224/304822 ? 35/100 частки).
По варіанту №1 розподілу в житловому будинку, розташованому в АДРЕСА_1 , ніякі переобладнання проводити непотрібно.
Також експертом запропоновано два варіанти розподілу земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 виходячи із рівності часток співвласників: Варіант №1: в користування співвласнику І ( ОСОБА_2 ) виділяється ділянка площею 500 м?; в користування співвласнику ІІ ( ОСОБА_1 ) виділяється ділянка площею 500 м?. Для обслуговування частини зовнішньої стіни житлової прибудови літ.А-1 та проходу до неї співвласнику І ( ОСОБА_2 ) встановити земельний сервітут (ЗС) площею 27,50 м?, при цьому встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення співвласника ІІ ( ОСОБА_1 ) земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпоряджання нею. Порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 між співвласниками відповідає рівності часток (1\2 та 1\2 часткам) по площі, від загальної площі земельної ділянки в домоволодінні, та становить: співвласник І - 500 м?/ 1000 м? = 1/2 частини; співвласник ІІ - 500 м?/ 1000 м? = 1/2 частини. Варіант №2: в користування співвласнику І ( ОСОБА_2 ) виділяється ділянка площею 500 м?; в користування співвласнику ІІ ( ОСОБА_1 ) виділяється ділянка площею 500 м?. Порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 між співвласниками відповідає рівності часток (1\2 та 1\2 часткам) по площі, від загальної площі земельної ділянки в домоволодінні, та становить: співвласник І - 500 м?/ 1000 м? = 1\2 частини; співвласник ІІ - 500 м?/ 1000 м? = 1\2 частини. Враховуючи існуючу забудову та користування будівлями та спорудами співвласників домоволодіння, згідно варіанту №2 розподілу земельної ділянки, співвласник І ( ОСОБА_2 ) не матиме можливості обслуговувати частину зовнішньої стіни житлової прибудови літ.А-1, враховуючи вищезазначене, зобов'язати співвласника ІІ ( ОСОБА_1 ) в разі необхідності надавати доступ до частини зовнішньої стіни житлової прибудови літ.А-1, так як згідно ст.91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов'язані дотримуватись правил добросусідства (т.2 а.с.229-239).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості, вважав за необхідне встановити порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном з урахуванням варіанту №1 висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної, земельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної експертизи №1266-07, складеного 26 липня 2019 року.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду у зв'язку з наступним.
Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожному володіти, користуватись та розпоряджатись своєю приватною власністю, набутою у порядку, визначеному законом.
Непорушність права власності закріплено в статті 321 ЦК України, відповідно до частини першої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.
Згідно частин першої, третьої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до частини першої статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до частини третьої статті 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.
За змістом статі 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності, що передбачено статтею 361 ЦК України.
Згідно зі статтями 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 ЦК України.
Судом першої інстанції встановлено, що житловий будинок із надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності сторонам по справі, позивачу 73/100 часток та відповідачу 27/100 часток, та вказані будівлі та споруди підлягають виділенню в натурі у відповідності до часток сторін.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач ОСОБА_3 не оскаржує рішення саме в частині виділення в натурі зі спільної часткової власності будівель та споруд у відповідності до порядку користування домоволодінням та згідно із висновком судової будівельно-технічної, земельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної експертизи, а оскаржує саме варіант виділу в натурі земельної ділянки.
У відповідності до рішення Дніпропетровської міської ради №44/6 від 13 квітня 2016 року сторонами по справі передано земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:07:291:0048 у спільну сумісну власність для обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (т.1 а.с.9).
Відповідно до пункту в) частини другої статті 89 ЗК України у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом (частини третя та четверта статті 89 ЗК України).
Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (частина друга статті 90 ЗК України).
Згідно висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 12 жовтня 2016 року у справі №6-2225цс16, нормами статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України закріплено загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість, у цій справі питання наявності чи відсутності права землекористування є похідним від права власності на будинок.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу). У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
У постанові Верховного суду України від 22 червня 2017 року в справі №569/4806/15-ц зазначено, що «при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 цього Кодексу слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку в набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності. Окрім того, частиною першою статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Відповідно до статей 364, 367 ЦК України кожен зі співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі, або його поділ з дотриманням вимог статті 183 цього Кодексу. Аналогічне положення закріплено в частині третій статті 88 ЗК України. За нормою статті 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, зокрема, при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами; при прийнятті спадщини або за рішенням суду. Частиною першою статті 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а в разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Відповідно до частини четвертої цієї статті учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки».
Таким чином, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
У справі, яка переглядається, встановивши порядок користування спірною земельною ділянкою за другим варіантом експертизи, місцевий суд на підставі оцінки зібраних доказів, проведеної з дотриманням вимог процесуального закону. Тобто суд дотримався принципу оцінки доказів, згідно з яким суди на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду справи аналізують і оцінюють докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін.
Доводи апеляційної скарги на помилкове застосування норм ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України відхиляються, оскільки сторонам по справі передано земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:07:291:0048, у спільну сумісну власність для обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд було на підставі рішення Дніпропетровської міської ради №44/6 від 13 квітня 2016 року, а не у 1975 році чи 1986 році.
Посилання апеляційної скарги на те, що експертиза вчинена з порушення та не може братися до уваги відхиляються, оскільки сама відповідач погоджується з висновками цієї ж експертизи в частині виділення в натурі із спільної часткової власності домоволодіння будівель та споруд.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що експерти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 приймали участь безпосередньо в судовому засіданні, були попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України та надали присягу експерта.
Доводи апеляційної скарги стосовно ряду процесуальних порушень допущених під час розгляду даної справи судом першої інстанції не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду і зв'язку з їх недоведеністю.
Доводи апеляційної скарги стосовно неврахуванням судом першої інстанції обставини справи є хибними.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 20 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Демченко Е.Л.
Судді: Куценко Т.Р.
Макаров М.О.