Провадження № 22-ц/803/2963/21 Справа № 202/3194/20 Суддя у 1-й інстанції - Слюсар Л. П. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
14 квітня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», ОСОБА_2 про стягнення страхових виплат,-
У червні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», ОСОБА_2 про стягнення страхових виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 16 серпня 2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Toyоta Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який належить ОСОБА_1 та автомобіля «Daewоo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
Посадовою особою УПП в Дніпропетровській області 16.08.2019 року було складено протокол серії ОБ № 213172 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП у відношенні ОСОБА_3 , водія транспортного засобу «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.10.2019 року провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_3 закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.
Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Про настання страхового випадку було повідомлено АТ «СК «Мега-Гарант».
Відповідно до акту огляду транспортного засобу від 16.08.2019 року був встановлений перелік пошкоджень отриманих автомобілем «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Позивач звернулася до Страхової компанії АТ «СК «Мега-Гарант», проте вони не отримують листи.
Відповідно до калькуляції проведеного ремонту та звіту №87-09.19, вартість ремонту пошкодженого автомобіля «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 51394,44 грн. Отже власником автомобіля «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1 понесені значні витрати на ремонт ТЗ, які на сьогоднішній день залишилися невідшкодованими.
У зв'язку з вищенаведеним позивач просила суд стягнути із відповідачів на свою користь відшкодування матеріальної шкоди заподіяної у наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 51 394,44 грн.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2020 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант», ОСОБА_2 про стягнення страхових виплат - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає запотрібне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 16.08.2019 року о 08:10 год. у м. Дніпро по вул. Вокзальній на перехресті з вул. Княгині Ольги, трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Daewоo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби пошкоджені, чим спричинена матеріальна шкода.
Постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 01 жовтня 2019 року, закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів АМ/5232014, страховик - АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ», ліміт відшкодування 200000 грн., франшиза - 2000,00 грн. Забезпеченим транспортним засобом за Полісом є автомобіль Daewоo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Відповідно до Звіту №87-09.19 від 02.04.2020 року про оцінку вартості ( розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, складеного фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 , сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №716/17 від 18.07.2017 року, розмір збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 354595,76 грн.
Згідно з ремонтною калькуляцією №KOR 870919 від 02.04.2020 року вартість ремонту пошкодженого автомобіля «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 51 394,44 грн.
27 січня 2020 року представником ОСОБА_5 направлено АТ «СК «Мега-Гарант» повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку, в якому просила здійснити страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну внаслідок ДТП.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку".
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтею 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальникові грошову суму (страхову виплату).
Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його представника) або іншої особи, визначеної договором.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За приписами статті 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до п.п.33.1.4, 33.4 ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Зазначеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику ( у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МСТБУ) заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтями 28, 29 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. При цьому страховиком у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
В Законі України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено порядок розрахунку шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу. Так, відповідно до статті 29 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика).
Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.
У Постанові від 04.07.2018 р. Верховний Суд дійшов висновку, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування і в межах, обумовлених договором страхування, виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи, факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами, однак у відношенні відповідача ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення, як на особу, що винна в ДТП не складався та жодних належних доказів його вини у вчиненні ДТП позивачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано.
Окрім того, позивачем не надано документи, які підтверджують те, що транспортний засіб «Toyоta Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1 належить саме ОСОБА_1 .
Крім того матеріали справи не містять доказів повідомлення АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» про ДТП, яке мало місце 16.08.2019 року та звернення з заявою про виплату страхового відшкодування і отримання такого звернення страховою компанією.
Колегія суддів звертає також увагу на те, що після скоєння ДТП для огляду автомобіль «Toyota Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1 АТ «СК «Мега-Гарант» не надавався. Позивачем не надані документи, що підтверджують проведення ремонту автомобіля марки «Toyоta Avensis», реєстраційний номер НОМЕР_1 та не надано документу, який свідчить про факт оплати проведеного ремонту.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Рішення суду першої інстанції винесено з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.
Доводи скарги позивача фактично зводяться до незгоди із мотивами судового рішення, які наведені в його обґрунтування, а також переоцінки доказів, проте відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Судді: