Провадження № 2/760/951/21
В справі № 760/25217/20
14 квітня 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А, за участю секретаря - Фареник А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд
Позивачка звернулася до суду з позовом і просить:
- розірвати укладений з відповідачем шлюб;
- визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею;
- стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини його заробітку(доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно;
- здійснити поділ майна та визнати за нею право приватної власності на 2/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49, 3 кв. м.
Ухвалою суду від 20 листопада 2020 року вимоги позивачки були роз'єднані в самостійні провадження, в частині визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та розподіл майна передані для реєстрації в Автоматизованій системі документообігу суду.
При зверненні до суду з позовом про розірвання шлюбу посилається на те, що сім'я розпалась і примирення неможливе.
Ухвалою суду від 25 листопада 2020 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження.
14 грудня 2020 року відповідач в приміщенні суду отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви.
/ а. с. 59 /
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.
На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі з 14 вересня 2012 року.
Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлено, що за час спільного проживання сторони не змогли створити міцної та дружньої сім'ї. Суперечності, що виникали між ними, привели до її розпаду.
Сторони перестали підтримувати подружні стосунки, ведення домашнього господарства, проживають окремо.
На примирення позивачка не згодна.
За визначенням ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
З цього законодавчо сформульованого поняття сім'ї випливає, що однією із ознак сім'ї є спільне проживання та спільний побут подружжя.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому,що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З точки зору сімейного законодавства шлюб має ґрунтуватися на вільній згоді чоловіка та жінки.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.
Зважаючи на принцип рівноправності чоловіка та жінки, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Виходячи з обставин, встановлених в судовому засіданні, умов проживання сторін та взаємовідносин в шлюбі, відсутність взаємної підтримки, як подружжя, категоричної позиції позивачки з приводу розірвання шлюбу та її небажання продовжувати шлюб, виходячи з рівноправ'я шлюбного союзу, суд приходить до висновку, що сім'я сторін розпалася, поновлена бути не може, а тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивачки та розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 840, 80 гр., сплачених при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст.3, 104,110,112-113 Сімейного кодексу України, ст.ст. ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 197, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 14 вересня 2012 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у Києві/ а/з № 1325 / між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвати.
Відновити позивачу дошлюбне прізвище ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , ІН: НОМЕР_1 / на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 , ІН: НОМЕР_2 / 840, 80 гр. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або уразі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л .А. Шереметьєва