Провадження № 2/760/1236/21
В справі № 760/25788/20
14 квітня 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Фареник А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд
Позивачка звернулася з позовом до суду і просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей: синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку(доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 травня 2020 року до повноліття дітей.
Посилається в позові на те, що 10 жовтня 2015 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві зроблено відповідний актовий запис № 3277.
Від шлюбу мають двох синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З січня 2018 року вони з відповідачем проживають окремо, між ними існувала усна домовленість, що він буде сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини від його доходу (заробітку).
Проте будь-якої допомоги на утримання дітей не надає, діти перебувають на її повному утриманні. Місце роботи відповідача їй невідоме.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 липня 2020 року шлюб між ними було розірвано.
Зазначає, що з приводу несплати аліментів відповідачем неодноразово зверталась до суду із заявами про про видачу судового наказу, але їй було відмовлено.
Відповідач є батьком дітей і має виконувати всі покладені на нього обов'язки, в тому числі щодо утримання своїх дітей.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 25 листопада 2020 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
З витягу з сайту АТ «Укрпошта», що є офіційним сайтом вбачається, що 23 січня 2021 року конверт, що направлявся на адресу відповідача повернувся до суду без вручення.
/ а.с. 17 /
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.
На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивачки, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що 10 жовтня 2015 року між сторонами був укладений шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві зроблено відповідний актовий запис № 3277.
Від шлюбу сторонни мають двох синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 липня 2020 року шлюб сторін був розірваний.
/ а.с. 3 - 4; 7 /
Звертаючись до суду, позивачка зазначає, що з початку 2018 року відповідач проживає окремо від сім'ї і з цього часу допомоги на утримання дітей не надає.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Обов'язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов'язків і передбачений ч.2 ст. 51 Конституції України, в якій зазначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Такий обов'язок також передбачений ст. 180 СК України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках - і своїх повнолітніх дітей.
Чинним законодавством України передбачено декілька способів стягнення аліментів.
Так, виконання батьками обов'язку утримувати дитину може здійснюватися за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні, в грошовій і (або) натуральній формі.
Крім того, батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права.
При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що домовленості щодо утримання дітей сторони не досягли.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За змістом ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідач, не надавши відзиву на позов, заперечень проти позову не висловив і про існування будь-яких обставин, які б перешкоджали йому утримувати дітей, не заявив.
Відповідно до ч.ч.7,10 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За змістом ч.2 ст. 182 СК України / в редакції в редакції Законів № 2037-VIII від 17.05.2017, № 2475-VIII від 03.07.2018 / мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду, позивачка просить стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх його видів доходу (заробітку) з 17 травня 2020 року в зв'язку з тим, що вона подавала до суду заяви про видачу судового наказу, однак їй у цьому було відмовлено.
Відповідач, належним чином повідомлений про наявність судового спору, будь-яких заперечень щодо розміру аліментів, який просить стягнути позивачка, не надав, і щодо наявності будь-яких обставин, які б унеможливлювали сплату аліментів, не повідомив.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Будь-яких доказів. Які б свідчили про вжиття позивачкою захдів до отримання аліментів з відповідача та його ухилення від свого обов'язку, позивачка при зверненні до суду не надала.
Виходячи з цього, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку(доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення позивача до суду з позовом, а саме з 25 листопада 2020 року.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви немайнового характеру з фізичної особи справляється судовий збір, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» визначає, що з 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб становить 2102, 00 гр.
Враховуючи викладене, з відповідачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840, 80 гр. на користь держави.
Керуючись ст. ст. 141, 180, 182,183, 184, 191 СК України, ст.ст.2,4, 12, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 /адреса: АДРЕСА_1 , ІН: НОМЕР_1 / на користь ОСОБА_1 / зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ІН: НОМЕР_2 / аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 25 листопада 2020 року і до досягнення старшою дитиною повноліття, а після того за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 /адреса: АДРЕСА_1 , ІН: НОМЕР_1 / 840, 80 гр. судового збору на користь держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Л.А. Шереметьєва