Справа № 758/3829/21
Провадження № 2-а/758/299/21
Категорія 139
13 квітня 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі судді Скрипник О.Г., за участю секретаря судового засідання Дукач А.А., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 полку 2 роти 4 батальйону патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві капрала Арендар Вікторії Олександрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
25 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до інспектора патрульної поліції Арендар В.О., в якій просить суд постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП від 18.03.2021 року скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що він є здоровим, Конституція України не зобов'язує його носити маску, згідно з Кодексом цивільного захисту України йому мали видати засоби захисту за рахунок держави, в Україні відсутній надзвичаний стан, норма ст. 44-3 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також зазначив, що Кабінет Міністрів України перевищив свої повноваження, приймаючи постанову від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
13 квітня 2021 року у судовому засіданні позивач свій позов підтримав, додавши, що йому не роз'яснили його права, визнав, що знаходився у приміщенні критого «Житнього ринку» без засобів індивідуального захисту, на зауваження суду щодо необхідності використання засобів індивідуального захисту в приміщенні суду відповів категоричною відмовою у їх використанні.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки до суду не повідомив.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши сторону справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно з ст. 3 Конституції України людина та, зокрема, її життя і здоров'я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Постановою КМУ від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» запроваджені обмежувальні протиепідемічні заходи.
Згідно з зазначеною постановою установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 квітня 2021 р. на території України карантин. Залежно від епідемічної ситуації на території України в цілому або на території регіонів встановлюється "зелений", "жовтий", "помаранчевий" або "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі - рівень епідемічної небезпеки).
Відповідно до пп. 1 п. 3 постанови КМУ від 09 грудня 2020 р. № 1236 з 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється "жовтий" рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється, зокрема, перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
Також, постанова КМУ від 09 грудня 2020 р. № 1236 не визнана протиправною та нечинною в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.
На час розгляду справи та на момент вчинення правопорушення зазначений нормативно-правовий акт є та був чинним, у встановленому законом порядку не скасований, тому діяв встановлений карантин та запроваджені обмежувальних протиепідемічних заходи з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Ще в минулому році Всесвітня організація охорони здоров'я посилила правила носіння масок під час пандемії. В оновленому керівництві з використання медичних масок рекомендовано носити маски всередині і поза приміщеннями, якщо при цьому неможливо дотримуватися соціальної дистанції. У погано провітрюваних приміщеннях ВООЗ радить носити маски завжди, незалежно від дистанції. Україна є ратифікованим членом цієї міжнародної організації та зобов'язувалася дотримуватися її рекомендацій.
Вища рада правосуддя рішенням від 01.04.2021 року № 763/0/15-21 «Про надання уніфікованих рекомендацій для судів усіх інстанцій та юрисдикцій щодо безпечної роботи в умовах карантину» з посиланням на вищезазначену постанову КМУ від 09 грудня 2020 р. № 1236 рекомендувала судові засідання проводити з використанням суддями та сторонами у справах засобів індивідуального захисту.
Відповідні рекомендації та прохання до позивача використовувати засоби індивідуального захисту під час судового засідання були також проігноровані.
Відповідні дії позивача щодо маніпулювання правовими нормами та ігнорування встановлених елементарних обмежувальних протиепідемічних заходів, які ставлять під загрозу життя та здоров'я оточуючих у час коли в країні щоденно вмирають сотні людей, суд вважає ганебними.
Частиною 2 статті 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 217 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст. 246 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Згідно з ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачене частиною другою статті 44-3 цього Кодексу. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Відповідно до ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які визначені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення забезпечені під час судового розгляду.
Згідно з ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У матеріалах справи міститься копія постанови по справі про адміністративне правопорушення, яка відповідає вимогам статей 283 та 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справи не встановлені.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначаються ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Отже, оскільки у судовому засіданні позивач не наполягав на додатковому дослідженні диску, який міститься в матеріалах справи та добровільно визнав, що перебуваючи в громадському будинку/споруді (Житній ринок) під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно та продовжив відповідне правопорушення в приміщенні суду в залі судового засідання, зухвало не реагуючи на зауваження суду, суд вважає за необхідне на підставі п. 1 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Керуючись статтями 3, 152 Конституції України, 78, 286 КАС України, 44-3, 213, 217, 222, 247, 251, 258, 268, 280, 283, 285, 286 КУпАП, суд -
Позов ОСОБА_1 до інспектора 1 полку 2 роти 4 батальйону патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві капрала поліції Арендар Вікторії Олександрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О. Г. Скрипник