Справа №638/2102/21
Провадження №2-а/430/13/21
14 квітня 2021 року смт. Станиця Луганська
Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до старшого лейтенанта начальника 4-го відділу інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Станиця Луганська» Бондаренко В.В. про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,-
16.02.2021 року позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з зазначеним позовом, який ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова 17.02.2021 року був переданий за підсудністю до Станично-Луганського районного суду Луганської області та надійшов до суду 14.04.2021 року.
Зі змісту позову ОСОБА_1 вбачається, що ним оскаржується постанова серії ДЛРУ за №076527, датована 27.08.2020 року, винесена старшим лейтенантом начальником 4-го відділу інспекторів прикордонної служби «Станиця Луганська» Бондаренком В.В. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 1 700 гривень.
При цьому позивач, зазначаючи, що для оскарження вказаної ним постанови встановлений 10-ти денний строк, просить його поновити, посилаючись лише на те, що він під час винесення оскаржуваної ним постанови знаходився на тимчасово окупованій території України у м. Алчевськ і перебуваючи на такій території не мав можливості направити адміністративний позов засобами поштового зв'язку, на територію України позивач виїхав лише 07.02.2021 року.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, судом встановлено, що пред'явлений адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наступних підстав:
Позивачем заявлено позов до старшого лейтенанта начальника 4-го відділу інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Станиця Луганська» Бондаренко В.В., що суперечить позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду від 26.12.2019 року у справі за №724/716/16-а, за змістом якої відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який положенням КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Крім того, позивач одночасно з позовом просить суд поновити йому пропущений процесуальний строк, встановлений законом на звернення до суду з такими вимогами. Так, позивачем не оспорюється того факту, що саме 27.08.2020 року він отримав оскаржувану ним постанову, при цьому до суду звернувся з позовом про її оскарження не протягом встановленого законом 10-ти денного строку, а лише 16.02.2021 року, тобто майже через п'ять місяців.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частина 6 ст. 161 КАС України наголошує, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи має право поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, але якщо визнає причини його пропуску поважними.
Позивач, посилаючись на поважність причин пропуску строку на звернення до суду з цим позовом вказує лише на неможливість подати позов вчасно, оскільки перебував на тимчасово окупованій території.
В даному випадку необхідно зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами, однак такі докази позивачем до суду не надано.
Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі за №907/50/16, зокрема вказав, що "Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Поважність причин пропуску строку звернення до суду визначається в кожному випадку окремо. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
В разі пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані».
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки, позовна заява містить вищезазначені недоліки, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до старшого лейтенанта начальника 4-го відділу інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Станиця Луганська» Бондаренко В.В. про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява буде повернута, якщо заяву не буде подано позивачем в зазначений строк або вказані ним підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Дьоміна