Справа № 459/244/21 Провадження № 3/459/223/2021
12 квітня 2021 року суддя Червоноградського міського суду Львівської області Мельникович М. В., з участю секретаря Мандрик І. Я., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Мацея М. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді матеріали, які надійшли від Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 098307 від 16.01.2021 року, ОСОБА_1 16.01.2021 року о 02:30 год. в м. Червонограді по вул. Корольова, 5, керував автомобілем Mersedes-benz, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком медичного огляду №15, виданим 16.01.2021р. КП «ЦМЛ ЧМР, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину свою не визнав, заперечив факт керування автомобілем та послався напорушення порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема пояснив, що він вночі з 15.01.2021р. на 16.01.2021р. з колегою ОСОБА_2 повертався з митниці додому в м. Червоноград. За кермом був його колега ОСОБА_2 . Вони заїхали у двір будинку, де проживає ОСОБА_1 і побачили, що за ними заїхав якийсь невідомий автомобіль темного кольору і припаркувався за ними. Оскільки це була ніч і вони з собою мали певну суму грошей, виходити з машини побоялися і вирішили виїхати з двору. Побачивши це, невідомий автомобіль також почав виїжджати з двору, а порушник з його колегою вирішили прослідкувати за ним. Виїхавши з двору за поворот, вони побачили, що цей невідомий автомобіль припаркувався біля магазину. Вони вирішили не під'їжджати до нього близько і зупинилися зразу за поворотом, після чого ОСОБА_2 , який керував автомобілем, вийшов з нього через бокові праві двері авто (оскільки ліва, водійська була зламана і не відкривалася) і пішов до невідомого автомобіля подивитися хто це. Порушник ОСОБА_1 залишився сидіти в автомобілі на задньому сидінні. В цей час до припаркованого на узбіччі автомобіля порушника підійшли працівники поліції. Порушник стверджує, що підійшли вони не до водійських дверей, а зразу чомусь до пасажирських. Він вийшов до них з правих бокових пасажирських дверей, після чого працівники поліції почали вимагали від нього, щоб він пред'явив документи. ОСОБА_1 пояснив їм ситуацію, а також те, що він не водій і просив зачекати на водія. Проте, вони його пояснення до уваги не приймали, сказали сідати в їх машину, що порушник і зробив, оскільки не бажав чинити опір працівникам поліції. Це було приблизно о 00.30 - 01.00 год., точного часу ОСОБА_1 не пам'ятає. Його автомобіль залишився стояти припаркованим. З колегою ОСОБА_2 зв'язатися порушник не міг, оскільки в нього розрядився телефон, а в полі зору його не було. Порушник стверджує, що його привезли у відділення поліції, де він пробув аж до ранку. За цей час йому пропонували пройти освідування на приладі Драгер при двох свідках, від якого він відмовився, оскільки він не керував автомобілем, після чого його доставили до лікарні, де він пройшов освідування, результат якого показав 0,241%. Опісля, порушник знову був доставлений у відділок поліції, де на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 098307 при свідках, від підписання і отримання якого порушник відмовився. Відтак, порушник з протоколом незгідний, стверджує, що не керував автомобілем і не перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Адвокат Мацей М. М. подав клопотання від 24.03.2021р., в якому просить закрити провадження у справі з підстав відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Також адвокат звернув увагу на грубі порушення працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препараті, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015р. та інших норм права.
Свідок ОСОБА_3 , який був допитай в судовому засіданні, підтвердив показання ОСОБА_1 та повідомив, що вони вночі з 15.01.2021р. на 16.01.2021р. поверталися з польського кордону і за кермом автомобіля був він, а його колега ОСОБА_1 сидів на задньому сидінні. Також свідок підтвердив факт переслідування їх невідомим автомобілем. Зазначив, що бачив як працівники поліції затримали ОСОБА_1 , проте не підходив до них, оскільки переживав за гроші, які у них були. Зв'язатися із порушником свідок не зміг, бо з ним був відсутній зв'язок. Зауважив, що орієнтовний час затримання ОСОБА_1 працівниками поліції - 00.30 год. Після цього, свідок залишився біля автомобіля, а що відбувалося дальше з ОСОБА_1 свідок не знає.
Вислухавши учасників справи, проаналізувавши матеріали справи та оцінивши докази, суддя встановив таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 1-2 ст. 7 КУпАП).
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9а. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Так, судом встановлено, що згідно з інформацією, зафіксованою в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 098307 від 16.01.2021 року, ОСОБА_1 керував автомобілем Mersedes-benz, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком медичного огляду №15, виданим 16.01.2021р. КП «ЦМЛ ЧМР, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху.
Проте, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім доказом вчинення адміністративного правопорушення за відсутності інших належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження вини особи.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015р. (надалі - Інструкція).
Відповідно до п.16 розділу 3 Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість видається на підставі акта медичного огляду.
П. 20 розділу 3 Інструкції передбачає, що висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Так, з матеріалів справи вбачається, що в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення зазначено, що ОСОБА_4 керував автомобілем о 02.30 год 16.01.2021р.
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, складеного 16.01.2021р. о 04.27 хв. вбачається, що у результаті огляду проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці.
У висновку КП «ЦМЛ ЧМР» №15, складеному 16.01.2021р. о 05.10 год. зазначено, що гр. ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
У матеріалах справи міститься Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння № 15 від 16.01.2021р., складений о 05.10 год. лікарем КП «ЦМЛ ЧМР» з якого вбачається, що ОСОБА_1 в свідомості, орієнтується на місці, у часі та власній особистості, запах алкоголю з рота відсутній, рухи виконує не точно. Також зазначено, що технічний засіб, яким проводилося обстеження - Алкофор 505 (дата останньої повірки 25.02.2020р.), результат - 0,241%, висновок: перебуває у стані алкогольного сп'яніння. До даного акту додано копію квитанції (тестування на алкоголь) Алкофор 505, у якій вказано, що освідування проведено 16.01.2021р. о 05.28 год, результат тестування - 0,241%.
Таким чином, з досліджених документів суд встановив, що всупереч п. 20 розділу з Інструкції, в Акт і висновок були внесені дані про стан сп'яніння гр. ОСОБА_5 ще до того, як проведено освідування, оскільки тест проведено о 05.28 год, а Акт і Висновок складені о 05.10 год.
Відповідно до п.22 розділу 3 Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що Акт і Висновок складені з порушенням Інструкцїї, а тому суд не приймає їх до уваги.
Згідно з п.9 розділу 2 Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Такий ж порядок передбачає п.4 ст. 266 КУпАП, відповідно до якого огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Судом встановлено, що затримано ОСОБА_1 було о 00.30 год., що підтверджується його поясненнями та показами свідка, Акт огляду в КП «ЦМЛ ЧМР» складено 05.10 год., Висновок КП «ЦМЛ ЧМР» складено о 05.10 год., а квитанція про результат тестування о 05.28 год.
З вищевикладеного вбачається, що від моменту затримання порушника до моменту його освідування пройшло значно більше часу, ніж передбачено ст. 266 КУпАП та Інструкцією.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, судом встановлено, що при складанні даного протоколу про адміністративне правопорушення були допущені грубі порушення Інструкції, оскільки поліцейським не було забезпечено проведення медичного огляду в медичному закладі протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Також матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 керував даним транспортним засобом.
Відомості, що містяться на диску з відеозаписом, який міститься в матеріалах справи і стосуються обставин, що відбувалися 16.01.2021р. не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Свідки, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення викликалися до суду за клопотанням адвоката порушника для дачі показів, проте до суду не з'явилися, причин неявки не повідомили.
Крім цього, як вбачається із вищезгаданого диску, обличчя особи встановити не вдається можливим, оскільки відеофіксація була проведена в темну пору доби, нагрудна камера працівника поліції не була скерована в сторону в порушника, відео неналежної якості.
Відтак, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що саме ОСОБА_1 16.01.2021р. керував автомобілем Mersedes-benz, д.н.з. НОМЕР_1 .
Отже, вищезазначені порушення, допущені при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення позбавляють суд можливості встановити вину ОСОБА_1 у порушенні п.2.9а. ПДР України. Наведені факти свідчать про неналежність доказів у справі, які не тільки не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема, стосовно обставин вчинення особою діяння, що ставиться їй у провину, але і в оформлені у такий спосіб, який викликає сумніви щодо об'єктивності і повноти дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Згідно із роз'ясненнями п. 24 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії слід звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП, у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду із прав людини, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. («Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).
Отже, суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказаний обов'язок покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол. Це повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно яких обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, але працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, оцінивши наведені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та його адвокатом, доводи на підтвердження відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, що викладені у протоколі від 16.01.2021 року, не підтверджені у судовому засіданні, а також спростовуються дослідженими судом доказами.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з цим судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП України, суд,-
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М. В. Мельникович