Справа №219/2458/21
2-а/418/510/21
про залишення позовної заяви без руху
"14" квітня 2021 р. смт. Мілове
Міловський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Шовкуна В.О. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до в.о. начальника ВІПС (типА) ВПС «Мілове» ім. В.Банних капітана Франчук Тетяни Анатоліївни, Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови № 146108 від 04.03.2021 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, -
За підсудністю до суду надійшла позовна заява від позивача ОСОБА_1 у якій остання просить скасувати постанову № 146108 від 04.03.2021 року, а провадження у справі закрити.
Також у позові Позивачем заявлено вимогу про звільнення її від сплати судового на підставі ст. 288 КУпАП, та подано клопотання, у якому посилаючись на відсутність інших джерел для існування та те, що сума судового збору перевищує її 5% розмір доходів, та звертається до суду щодо захисту її права на свободу пересування, просить суд звільнити чи відстрочити сплату судового збору до винесення рішення у справі.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно змісту ст. 8 Закону України «Про судовий збір» за клопотанням сторони суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати враховуючи її майновий стан за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Слід зазначити, що жодних доказів на підтвердження майнового стану Позивачки та наявності умов передбачених законом, суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення чи відстрочення сплати судового збору.
Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВРта набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
Також, суд зазначає, що згідно висновку викладеному у Постанові Верховного суду від 18.03.2020 року (справа № 543/775/17), у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, Позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок, за реквізитами розміщеними на офіційному сайті Міловського районного суду Луганської області за адресою: https://ml.lg.court.gov.ua/sud1217/gromadyanam/court_fee/, та подати до суду оригінал квитанції.
Окрім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 161 КАС України, ч. 2, 4 ст. 94 КАС України Позивачу ОСОБА_1 також необхідно подати до суду засвідчені в порядку встановленому чинним законодавством копії документів, які вказані нею додатком до позовної заяви.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 161, 169, 286 КАС України,суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до в.о. начальника ВІПС (типА) ВПС «Мілове» ім.. В.Банних капітана Франчук Тетяни Анатоліївни, Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови № 146108 від 04.03.2021 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - залишити без руху та надати Позивачу строк в 10 днів для усунення недоліків, з дня отримання ним даної ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу разом з усіма додатками.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В.О.Шовкун