14 квітня 2021 р.Справа № 524/4766/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: П'янової Я.В. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти № 4 БПП у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної полііції Скапи Євгенія Івановича на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.09.2020 (головуючий суддя І інстанції: Предоляк О.С. вул. Першотравнева, 29/5, м. Кременчук, Полтавська, 39600) по справі № 524/4766/20
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України , Інспектора роти № 4 БПП у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної полііції Скапи Євгенія Івановича
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти № 4 БПП у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Скапи Є.І., Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.09.2020 задоволений позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 4 БПП у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Скапи Євгенія Івановича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2857328 від 22.07.2020, винесену інспектором роти № 4 БПП у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Скапою Є.І. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП.
Провадження у справі закрито.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн.
Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що позивач керував транспортним засобом, маса якого перевищує 40 том без погодження з відповідними органами, отже, в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, за порушення п. 22.5 ПДР України. Оскільки фактична маса вантажу встановлена за наявними у позивача документами, інспектор патрульної поліції діяв в межах та на підставі чинного законодавства. Вважає, що поліцейський наділений правом здійснити документальний ваговий контроль.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 22.07.2020 інспектором роти № 4 БПП у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Скапою Євгенієм Івановичем прийнято постанову серії ЕАМ № 2857328.
Згідно з зазначеною постановою, водій ОСОБА_1 21.07.2020 о 23 год. 59 хв. в м. Кременчуці по вул. Ярмарковій, 5, керуючи транспортним засобом DAF ХF 105.460, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом SCHWARZMULLER, номерний знак НОМЕР_2 , перевозив вантаж щебінь масою 40140 кг відповідно до товарно-транспортної накладної № 00000003781 від 21.07.2020 року, чим порушив п. 22.5 ПДР України, у зв'язку з чим притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП.
Не погодившись з такою постановою про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення позивачем п. 22.5 ПДР, ґрунтується на припущеннях та не підтверджений належними та допустимими доказами.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законом України "Про автомобільні дороги", який визначає правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, ст. 132-1 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Приписами ст.132-1 КУпАП визначено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі по тексту - ПДР), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.
Підпунктом 4 пункту 2 наведеного Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 3, 4, 6 Порядку).
За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (п.18 Порядку).
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що контроль на відповідність габаритів автомобілів певним нормам проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю із складенням відповідного документу.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Однак, відповідачами не надано жодних доказів дотримання вказаної вище процедури, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю у спеціально відведеному місці, в тому числі, певному пересувному пункті, проведення перевірки ваги транспортного засобу певним нормам, дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів із складенням відповідного документу.
Надана відповідачем товарно-транспортна накладна від 21.07.2020 №00000003781 правомірно не врахована судом першої інстанції в якості належного доказу, оскільки про наявність такого доказу не зазначено в оскаржуваній постанові.
Колегія суддів зазначає, що сама постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не є доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки містить лише опис обставин, які визнані відповідачем підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів на їх підтвердження.
Враховуючи викладене, порушення позивачем п.22.5 ПДР, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 132-1 КУпАП, не підтверджено належними та допустимими доказами.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.
Враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню та з закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення
Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 270-272, 286, 308, 310, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспектора роти № 4 БПП у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної полііції Скапи Євгенія Івановича залишити без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.09.2020 по справі № 524/4766/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Я.В. П'янова Л.В. Любчич