05 квітня 2021 р.Справа № 440/4277/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Кононенко З.О. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С
представник позивача Книш С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, м. Полтава, повний текст складено 09.11.20 року по справі № 440/4277/20
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Полтавського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України
про визнання дій протиправними,скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Полтавського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, в якій просила суд:
- визнати протиправними дії відповідачів щодо неналежного розгляду скарги адвоката ОСОБА_2 на неправомірні дії працівників відділення спеціальної поліції ГУНП в Полтавській області від 03.04.2020;
- скасувати рішення Головного управління Національної поліції в Полтавській області, прийнятого за результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_2 на неправомірні дії працівників відділення спеціальної поліції ГУНП в Полтавській області від 03.04.2020, викладеного у листі за вих. №704/115/12/01-2020 від 19.05.2020;
- зобов'язати відповідачів повторно розглянути скаргу адвоката ОСОБА_2 на неправомірні дії працівників відділення спеціальної поліції ГУНП в Полтавській області від 03.04.2020.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що за результатами розгляду скарг позивача ГУНП в Полтавській області проведено службове розслідування, оформлене висновком службового розслідування від 19.05.2020. Позивач вказує, що вказаний висновок є неповним та необ'єктивним, оскільки у спірній ситуації виникли кримінально-процесуальні відносини між власником вантажу та працівниками поліції, тому перевірка мала проходити в межах КПК України, а не в межах Закону України "Про звернення громадян", транспортний засіб зупинено працівниками поліції безпідставно, порушено правила зупинки транспортного засобу, працівниками поліції перевищено свої службові повноваження, порушено вимоги законодавства. Зазначає, що щодо перевищення службових повноважень працівниками спеціальної поліції та завідомо неправдивого повідомлення ними про злочин 07.04.2020 Лубенською місцевою прокуратурою Полтавської області до ЄРДР було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за №42020171240000055 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 383 КК України, слідство у якому наразі триває.
Відповідач, Головне управління Національної поліції в Полтавській області, подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позов, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
В судове засідання відповідачі не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності відповідачів.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 06.04.2020 ФОП ОСОБА_1 через представника адвоката Книша С.І. подала до Національної поліції в Полтавській області та до Полтавського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України скарги на неправомірні дії працівників поліції від 03.04.2020 аналогічного змісту /т. 1 а.с. 124-126, 128-130/, у яких просила провести службове розслідування щодо керівника та працівників спеціальної поліції ГУНП в Полтавській області, з'ясувавши питання, наведені у вказаних скаргах, та ознайомити з матеріалами службового розслідування представника ФОП ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 .
Листом Полтавського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 08.04.2020 №916/42-16/03-2020 звернення щодо можливих неправомірних дій співробітників відділення спеціальної поліції ГУНП в Полтавській області надіслано до ГУНП в Полтавській області для організації перевірки та прийняття рішення згідно вимог чинного законодавства України /т. 1 а.с. 127/.
Вказаний лист Полтавського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 08.04.2020 №916/42-16/03-2020 зі скаргою позивача на неправомірні дії працівників поліції від 03.04.2020 надішли до ГУНП в Полтавській області 22.04.2020 та зареєстровані за вх. №3511/115/12-2020 /т. 1 а.с. 124-126/.
24.04.2020 начальником ГУНП в Полтавській області прийнято наказ №469 "Про призначення та проведення службового розслідування", яким наказано призначити за вказаним фактом службове розслідування, проведення розслідування доручити дисциплінарній комісії у складі, вказаному у наказі, УОАЗОР (П'яташ В.С.) ГУНП взяти на контроль термін проведення службового розслідування відповідно до вимог ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, голові дисциплінарної комісії полковнику поліції Гарастюку А.М. матеріали службового розслідування надати на затвердження в установленому порядку /т. 1 а.с. 131/.
Листом ГУНП в Полтавській області від 04.05.2020 №1619/115/02/12-2020 представника позивача адвоката С. Книша повідомлено, що за викладеними у скарзі відомостями наказом ГУНП від 24.04.2020 №469 призначено комісійне службове розслідування в рамках якого здійснюються заходи для встановлення об'єктивних обставин справи. Про результати проведеного службового розслідування буде проінформовано додатково у встановлений законодавством термін /т. 1 а.с. 37, 132/.
Дисциплінарною комісією проведено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції ГУНП, за результатами якого складено висновок службового розслідування за фактом скарги адвоката ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій окремих працівників поліції ГУНП в Полтавській області від 19.05.2020, який затверджено начальником ГУПН в Полтавській області полковником поліції І. Вигівським 19.05.2020 /т. 1 а.с. 107-120/.
Листом ГУНП в Полтавській області від 19.05.2020 №704/115/12/01-2020 представника позивача адвоката С. Книша повідомлено, що за результатами службового розслідування відомості, викладені у скарзі щодо неправомірних дій працівників відділення спеціальної поліції ГУНП, свого підтвердження не знайшли за обставинами подій 31.03.2020 /т. 1 а.с. 20-21, 144/ та представника позивача ознайомлено з висновком службового розслідування за фактом скарги адвоката ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій окремих працівників поліції ГУНП в Полтавській області від 19.05.2020, копія якого додана позивачем до позовної заяви /т. 1 а.с. 22-35/.
У подальшому, наказом ГУНП в Полтавській області від 03.06.2020 №841 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" за порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п. 12, п. 13 розділу ІІІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів НП України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 №757, що виявилося у не відміченні 31.03.2020 виїзду службового автотранспорту у дорожньому листі та неналежному веденні транспортної документації, оперуповноваженому відділення спеціальної поліції ГУНП в Полтавській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 оголошено зауваження /т. 1 а.с. 121-122/.
Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо неналежного розгляду скарги адвоката ОСОБА_2 на неправомірні дії працівників відділення спеціальної поліції ГУНП в Полтавській області від 03.04.2020, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами у даній справі у межах спірних правовідносин не вчинялися дії та не приймалися будь-які рішення, якими б порушувалися права, свободи чи законні інтереси ФОП ОСОБА_1 , а висновок службового розслідування від 19.05.2020 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, не тягне для позивача жодних правових наслідків та не встановлює для позивача будь - яких прав та обов'язків, а тому не порушує прав, свобод та законних інтересів ФОП ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно зі статтею 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян".
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про звернення громадян" звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Статтею 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Згідно з приписами статті 18 Закону України "Про звернення громадян" громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Частиною 1 статті 20 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06.04.2020 ФОП ОСОБА_1 через представника адвоката Книша С.І. подала до Національної поліції в Полтавській області та до Полтавського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України скарги на неправомірні дії працівників поліції від 03.04.2020 аналогічного змісту /т. 1 а.с. 124-126, 128-130/, у яких просила провести службове розслідування щодо керівника та працівників спеціальної поліції ГУНП в Полтавській області, з'ясувавши питання, наведені у вказаних скаргах, та ознайомити з матеріалами службового розслідування представника ФОП ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 .
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807, встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Враховуючи вищевикладені приписи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що питання щодо призначення службового розслідування вирішується керівником, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, а тому Полтавським управлінням Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України правомірно надіслано листом від 08.04.2020 №916/42-16/03-2020 звернення позивача до ГУНП в Полтавській області для організації перевірки та прийняття рішення згідно вимог чинного законодавства України /т.1 а.с. 127/.
Вказаний лист Полтавського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 08.04.2020 №916/42-16/03-2020 зі скаргою позивача на неправомірні дії працівників поліції від 03.04.2020 надішли до ГУНП в Полтавській області 22.04.2020 та зареєстровані за вх. №3511/115/12-2020 /т. 1 а.с. 124-126/.
24.04.2020 начальником ГУНП в Полтавській області прийнято наказ №469 "Про призначення та проведення службового розслідування", яким наказано призначити за вказаним фактом службове розслідування, проведення розслідування доручити дисциплінарній комісії у складі, вказаному у наказі, УОАЗОР (П'яташ В.С.) ГУНП взяти на контроль термін проведення службового розслідування відповідно до вимог ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, голові дисциплінарної комісії полковнику поліції Гарастюку А.М. матеріали службового розслідування надати на затвердження в установленому порядку /т. 1 а.с. 131/.
Листом ГУНП в Полтавській області від 04.05.2020 №1619/115/02/12-2020 представника позивача адвоката С. Книша повідомлено, що за викладеними у скарзі відомостями наказом ГУНП від 24.04.2020 №469 призначено комісійне службове розслідування в рамках якого здійснюються заходи для встановлення об'єктивних обставин справи. Зазначено, що про результати проведеного службового розслідування буде проінформовано додатково у встановлений законодавством термін /т. 1 а.с. 37, 132/.
Як встановлено судом, дисциплінарною комісією проведено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції ГУНП, за результатами якого складено висновок службового розслідування за фактом скарги адвоката ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій окремих працівників поліції ГУНП в Полтавській області від 19.05.2020, який затверджено начальником ГУПН в Полтавській області полковником поліції І. Вигівським 19.05.2020 /т. 1 а.с. 107-120/, та листом ГУНП в Полтавській області від 19.05.2020 №704/115/12/01-2020 представника позивача адвоката С. Книша повідомлено, що за результатами службового розслідування відомості, викладені у скарзі щодо неправомірних дій працівників відділення спеціальної поліції ГУНП, свого підтвердження не знайшли за обставинами подій 31.03.2020 /т. 1 а.с. 20-21, 144/, а також ознайомлено з висновком службового розслідування за фактом скарги адвоката ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій окремих працівників поліції ГУНП в Полтавській області від 19.05.2020, копія якого додана позивачем до позовної заяви /т. 1 а.с. 22-35/.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги про те, що відповідачами порушено вимоги статті 20 Закону України "Про звернення громадян", судова колегія зазначає, що ГУНП в Полтавській області призначено та проведено службове розслідування на підставі скарг ФОП ОСОБА_1 , тобто звернення позивача про проведення службового розслідування щодо можливих неправомірних дій окремих працівників поліції ГУНП в Полтавській області задоволено, про що заявнику надано проміжну відповідь листом ГУНП в Полтавській області від 04.05.2020 №1619/115/02/12-2020 у термін не більше одного місяця від дня надходження цих звернень, а загальний термін вирішення питання, порушеного у зверненні позивача, не перевищив сорока п'яти днів, відтак, відповідачі дотримались вимог статті 20 Закону України "Про звернення громадян".
Судова колегія звертає увагу на те, що позивач та його представник ототожнюють процедуру розгляду звернень позивача з процедурою проведення службового розслідування, результати якого оформлені висновком службового розслідування від 19.05.2020, з якими позивач не згоден.
Разом з тим, процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначена не Законом України "Про звернення громадян", а іншими нормативно-правовими актами: Дисциплінарним статутом Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний статут), затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (надалі Порядок № 893).
Так, відповідно до частин 1-5 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний статут), затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Аналогічного змісту положення щодо службового розслідування містяться в Порядку №893, яким визначено процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Розділом VI Порядку №893 визначено порядок оформлення матеріалів службового розслідування.
Зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу (пункт 1 розділу VI).
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VI).
З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу начальника ГУНП в Полтавській області від 24.04.2020 №469 "Про призначення та проведення службового розслідування" дисциплінарною комісією проведено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції ГУНП, за результатами якого складено висновок службового розслідування за фактом скарги адвоката ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій окремих працівників поліції ГУНП в Полтавській області від 19.05.2020, який затверджено начальником ГУПН в Полтавській області полковником поліції І. Вигівським 19.05.2020 /т. 1 а.с. 107-120/.
У висновку службового розслідування за фактом скарги адвоката ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій окремих працівників поліції ГУНП в Полтавській області від 19.05.2020 зазначено, що відомості, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування є такими, що не знайшли своє підтвердження; в ході службового розслідування встановлено порушення вимог транспортної дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 ; рекомендовано за порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п. 12, п. 13 розділу ІІІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів НП України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 №757, що виявилося у не відміченні 31.03.2020 виїзду службового автотранспорту у дорожньому листі та неналежному веденні транспортної документації, оперуповноваженому відділення спеціальної поліції ГУНП в Полтавській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 оголосити зауваження, рекомендовано т.в.о. начальника відділення спеціальної поліції ГУНП в Полтавській області майору поліції Форманюку В.В. провести додаткове вивчення підлеглими працівниками поліції Порядку використання і зберігання транспортних засобів НП України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 №757.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (пункт 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Колегія суддів зазначає, що висновок службового розслідування не є документом, який містить норми права загальної або індивідуальної дії. Він не створює нових правових норм, не доповнює та не змінює чинне законодавство і не має обов'язкового характеру як для суб'єкта по відношенню до якого він винесений, так і для заявника, на підставі звернення якого призначено та проведено службове розслідування.
Висновок службового розслідування за фактом скарги адвоката ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій окремих працівників поліції ГУНП в Полтавській області від 19.05.2020, який затверджено начальником ГУПН в Полтавській області полковником поліції ОСОБА_4 19.05.2020, лише фіксує певні обставини та не є документом, що зобов'язує позивача до вчинення будь-яких дій, дії щодо організації та проведення цього службового розслідування не тягнуть для позивача жодних правових наслідків.
Питання правомірності та обґрунтованості висновку службового розслідування також не є предметом оцінки судом у разі оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятих на його реалізацію.
У пункті 8 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.
При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Висновок службового розслідування не породжує для ФОП ОСОБА_1 жодних правових наслідків, його результати не мають обов'язкового характеру як для позивача, так і для працівників ГУНП в Полтавській області, а є лише передумовою для прийняття уповноваженим суб'єктом владних повноважень рішення.
Судом встановлено, що за результатом службового розслідування, оформленого висновком службового розслідування від 19.05.2020, начальником ГУНП в Полтавській області прийнято наказ від 03.06.2020 №841 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким за порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п. 12, п. 13 розділу ІІІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів НП України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 №757, що виявилося у не відміченні 31.03.2020 виїзду службового автотранспорту у дорожньому листі та неналежному веденні транспортної документації, оперуповноваженому відділення спеціальної поліції ГУНП в Полтавській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 оголошено зауваження /т. 1 а.с. 121-122/.
Вказаний наказ не тягне для ФОП ОСОБА_1 жодних правових наслідків та безпосередньо не породжує для позивача обов'язків, а стосується іншої особи - ОСОБА_3 , а отже, не порушує прав, свобод або законних інтересів позивача ФОП ОСОБА_1 .
Інші рішення на підставі висновку службового розслідування від 19.05.2020 відповідачами не приймались.
Натомість, листом ГУНП в Полтавській області від 19.05.2020 №704/115/12/01-2020 представника позивача адвоката С. Книша повідомлено про результати службового розслідування, оформленого висновком службового розслідування, який у свою чергу не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України /т. 1 а.с. 20-21, 144/.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем були розглянуті звернення ФОП ОСОБА_1 від 03.04.2020, вказані звернення позивача відповідачем фактично задоволено, оскільки призначено і проведено службове розслідування, заявника ознайомлено з результатами цього службового розслідування, оформленого висновком службового розслідування. Про результати розгляду звернень заявнику надано відповідь листами у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян".
Відповідачами у даній справі у межах спірних правовідносин не вчинялися дії та не приймалися будь-які рішення, якими б порушувалися права, свободи чи законні інтереси ФОП ОСОБА_1 , а висновок службового розслідування від 19.05.2020 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, не тягне для позивача жодних правових наслідків та не встановлює для позивача будь - яких прав та обов'язків, а тому не порушує прав, свобод та законних інтересів ФОП ОСОБА_1 .
Порушення своїх прав, з метою захисту яких позивач звернувся до відповідачів із скаргами, позивач вбачає у процесуальній діяльності (діях) працівників відділення спеціальної поліції ГУНП в Полтавській області, які, як вважає позивач, вчинені з перевищенням службових повноважень, у зв'язку з чим 07.04.2020 Лубенською місцевою прокуратурою Полтавської області до ЄРДР було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за №42020171240000055 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 383 КК України.
Разом з тим, за правилами статті 12 Закону України "Про звернення громадян", дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження".
Таким чином, скарги від 03.04.2020 в частині повідомлення про злочин відповідно до статті 12 Закону України "Про звернення громадян" не підлягають розгляду в порядку, встановленому цим Законом, а захист права, яке позивач вважає порушеним внаслідок вчинення працівниками поліції кримінального правопорушення, має здійснюватися в порядку кримінального судочинства, а не в порядку розгляду звернення громадян згідно Закону України "Про звернення громадян".
Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Відхиляючи інші доводи апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року по справі №440/4277/20 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року по справі № 440/4277/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді З.О. Кононенко Я.М. Макаренко
Повний текст постанови складено 14.04.2021 року