06 квітня 2021 р.Справа № 440/6545/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Полтавської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 (суддя О.В. Гіглава, м. Полтава) по справі № 440/6545/20
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Полтавської міської ради (далі по тексту - відповідач), третя особа - Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо відмови у наданні інформації про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території м. Полтава з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі, згідно листа "Щодо розгляду запиту" від 16.06.2020 №01-04-01.2-07/1021;
- зобов'язати Виконавчий комітет Полтавської міської ради надати ОСОБА_1 інформацію про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території м. Полтава з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі, згідно заяви від 09.06.2020.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує протиправністю відмови Виконавчого комітету Полтавської міської ради у наданні інформації на його заяву з посиланням на відсутність у комітету запитуваної інформації. Зазначає, що згідно з положеннями Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Виконавчий комітет Полтавської міської ради є розпорядником запитуваної позивачем інформації, а саме, інформації про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності по місту Полтава з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а відтак вважає, що у відповідача не було правових підстав для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 про надання такої інформації.
У надісланому до суду першої інстанції відзиві Виконавчим комітетом Полтавської міської ради Полтавської області зазначено, що, враховуючи фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, позивачем поняття "виконавчі органи сільських, селищних, міських рад" ототожнено з Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, оскільки відповідь за результатами розгляду заяви про надання публічної інформації від 09.06.2020 була надана Полтавським міським управлінням земельних ресурсів та земельного кадастру - окремим виконавчим органом Полтавської міської ради, наділеним відповідними повноваженими, правоздатністю та який є окремою юридичною особою (код ЄДРПОУ 25165593). Вказує, що Полтавською міською радою створено Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру - виконавчий орган Полтавської міської ради, яке є юридичною особою та в межах своєї компетенції здійснює самоврядне управління земельними ресурсами, забезпечує проведення земельної реформи, раціональне використання та охорону земель на території міста. Зауважує, що приписи статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначають повноваження відповідних суб'єктів владних повноважень - органу з питань містобудування та архітектури, а також центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а не виконавчого комітету міської ради, який визначено відповідачем по даній справі. Враховуючи викладене, вважає, що Виконавчим комітетом Полтавської міської ради не було порушено прав та інтересів позивача щодо отримання публічної інформації.
У надісланих письмових поясненнях на адміністративний позов третя особа зазначила, що за змістом положень Земельного кодексу України, Законів України "Про землеустрій", "Про Державний земельний кадастр", земельна ділянка за своєю правовою природою є геопросторовим, реально існуючим об'єктом, що характеризується певним місцеположенням на Землі і визначений у встановленій системі просторово-часових координат, тобто необхідною умовою виникнення та існування речового права на земельну ділянку є її реальне існування. Земельна ділянка, як об'єкт речового права, виникає виключно по факту здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки, з моменту присвоєння їй відповідного кадастрового номеру, по факту визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Публічною інформацією є виключно інформація, що відповідним чином відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформації, тобто конкретна інформація, що міститься на відповідному матеріальному носії. З огляду на це, управління, відповідно до своїх повноважень, листом від 16.06.2020 №01-04-01.2-07/1021 повідомило позивача, що у зв'язку з відсутністю факту володіння Полтавською міською радою та її виконавчим комітетом відображеної та задокументованої на відповідному матеріальному носії запитуваної інформації, надання такої інформації є неможливим
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 по справі № 440/6545/20 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Полтавської міської ради (вул. Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 05384689), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради (вул. Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 25165593), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо відмови у наданні на заяву ОСОБА_1 від 09 червня 2020 року інформації про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території м. Полтава з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі.
Зобов'язано Виконавчий комітет Полтавської міської ради надати ОСОБА_1 інформацію про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території м. Полтава з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі згідно його заяви від 09 червня 2020 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну, скаргу в якій, посилаючись на його прийняття з істотним порушенням норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 по справі № 440/6545/20 та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги вказує, що ненадання відповідачем відповіді на запит позивача про публічну інформацію підтверджує статус відповідача як юридичної особи, що не є розпорядником запитуваної публічної інформації. Відповідач у даному випадку скористався тим, що у разі неволодіння інформацією, але відаючи до повноважень якого саме органу належить вирішення земельних питань комунальної власності в межах компетенції, відповідач перенаправив запит іншому виконавчому органу - Полтавському міському управлінню земельних ресурсів та земельного кадастру. Вказує, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 14 Закону № 2939-VI, розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію, а з огляду на те, що вказана інформація жодним чином ні Полтавською міською радою, ні її Виконавчим комітетом, а також Полтавським міським управлінням земельних ресурсів та земельного кадастру не відображалася та не документувалась будь-якими засобами та на будь-яких носіях, а отже взагалі не є інформацією згідно вимог Закону і відслідити її достовірність, точність та повноту неможливо, як ї надати її запитувачу. Вказує, що надання графічних матеріалів віднесено до компетенції територіального органу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (держгеокадастр) та замовити вказані вище графічні матеріали - викопіювання з кадастрової карти або плану можливо за плату, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг». З огляду на зазначене, вважає, що відповідач відповідно до норм чинного законодавства, в межах наданих повноважень не міг володіти, створювати, а також надавати інформацію, зазначену позивачем у запиті.
Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просив суд апеляційної інстанції, відмовити у задоволенні останньої, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на наведену норму, беручи до уваги, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі сторін.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Полтавської міської ради із заявою про доступ до публічної інформації від 09.06.2020, в якій просив надати: - достовірну та повну інформацію про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території м. Полтава з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, згідно вимог статті 121 Земельного кодексу України; - належні графічні матеріали вільних земельних ділянок із вказанням цільового призначення, що необхідні для дотримання порядку отримання земельної ділянки у власність громадянам у відповідності з нормами Земельного кодексу України (а.с. 49-50).
До вказаної заяви позивач додав копії посвідчення учасника бойових дій, ідентифікаційного номеру та довідки про його безпосередню участь в антитерористичній операції (а.с. 51-53).
Заява про доступ до публічної інформації від 09.06.2020 надійшла до Виконавчого комітету Полтавської міської ради та зареєстрована 11.06.2020, про що свідчать дані на вхідному штампі Виконавчого комітету (а.с. 49).
За дорученням секретаря міської ради О. Шамоти заява ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації від 09.06.2020 була направлена для розгляду до Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради (а.с. 55).
Полтавським міським управлінням земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради заява ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації від 09.06.2020 отримана 12.06.2020 (а.с. 49).
Листом Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 16.06.2020 №01-04-01.2-07/1021 позивача повідомлено про те, що публічною інформацією є виключно інформація, що відповідним чином відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформації, тобто конкретна інформація, що міститься на відповідному матеріальному носії. Враховуючи вищевикладене та відсутність факту володіння Полтавською міською радою та її виконавчим комітетом відображеної та задокументованої на відповідному матеріальному носії запитуваної інформації, надання її є неможливим (а.с. 56-57).
Позивач, вважаючи протиправними дії Виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо відмови у наданні інформації про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території м. Полтава з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі, звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та зазначив, що відсутність запитуваної інформації на будь-яких носіях не позбавляє обов'язку органу, до якого звернулася особа з відповідним запитом, в даному випадку Виконавчого комітету Полтавської міської ради, доводити таку інформацію до відома зацікавленої у отриманні землі у власність особи.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2657-ХІІ, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VІ) визначено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Згідно зі статтею 1 Закону №2939-VІ, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №2939-VІ).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону №2939-VІ, право на доступ до публічної інформації гарантується максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону №2939-VІ, доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Частиною п'ятою статті 6 Закону №2939-VІ визначено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Статтею 12 Закону №2939-VІ встановлено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2939-VІ, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Частиною четвертою статті 13 Закону №2939-VІ визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону №2939-VІ, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Частиною другою статті 19 Закону №2939-VІ визначено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до частини третьої статті 19 Закону №2939-VІ, запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Частинами четвертою та п'ятої статті 19 Закону №2939-VІ встановлено, що письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 20 Закону №2939-VІ, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Статтею 23 Закону №2939-VІ передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 31 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР передбачено, що міським радам надані виключні повноваження щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Відповідно до частини п'ятої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI, уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
Абзацом другим частини п'ятої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що до моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
За приписами статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що орган, до якого направлена заява громадянина, зобов'язаний об'єктивно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся саме до Виконавчого комітету Полтавської міської ради із заявою про доступ до публічної інформації від 09.06.2020, в якій просив надати: - достовірну та повну інформацію про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території м. Полтава з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, згідно вимог статті 121 Земельного кодексу України; - належні графічні матеріали вільних земельних ділянок із вказанням цільового призначення, що необхідні для дотримання порядку отримання земельної ділянки у власність громадянам у відповідності з нормами Земельного кодексу України (а.с. 49-50).
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що вказану заяву Виконавчим комітетом Полтавської міської ради отримано 11.06.2020 (а.с. 49).
Водночас, судовим розглядом встановлено, що за дорученням секретаря міської ради О. Шамоти заява ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації від 09.06.2020 без будь-яких посилань чи обґрунтувань на відсутність у Виконавчого комітету повноважень на розгляд вказаної заяви була направлена для розгляду до Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради (а.с. 55).
Отже, відповідь на заяву позивача надавалася Полтавським міським управлінням земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради згідно листа від 16.06.2020 №01-04-01.2-07/1021, у якому ОСОБА_2 повідомлено про те, що публічною інформацією є виключно інформація, що відповідним чином відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформації, тобто конкретна інформація, що міститься на відповідному матеріальному носії. Враховуючи вищевикладене та відсутність факту володіння Полтавською міською радою та її виконавчим комітетом відображеної та задокументованої на відповідному матеріальному носії запитуваної інформації, надання її є неможливим (а.с. 56-57).
З цього приводу колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що відповідно до статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Згідно з частиною першою статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
За змістом частини другої статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:
1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;
2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Отже, посилання відповідача на правомірність направлення ним заяви позивача на розгляд до Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради, оскільки вказана заява стосувалася саме земельних правовідносин (надання інформації про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території м. Полтава з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі), а також віднесення вирішення порушених у заяві питань до повноважень Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру, колегія суддів відхиляє з огляду на приписи частини другої статті 12 Земельного кодексу України, за якою такі повноваження віднесені саме до відання виконавчого органу міської ради, яким є відповідач.
Крім того, як зазначалося вище, уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах. До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
З огляду на зазначене, передусім, вказані органи, до яких відноситься й Виконавчий комітет Полтавської міської ради, згідно з їхньою компетенцією зобов'язані надавати інформацію про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вони також залишаються розпорядниками цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у їхньому фактичному володінні.
Будь-яких відомостей стосовно того, що Виконавчий комітет Полтавської міської ради не має доступу до відомостей з Державного земельного кадастру та не володіє запитуваною у заяві ОСОБА_1 інформацією матеріали справи не містять.
Крім того, матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем заяви позивача до Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру Виконавчого комітету Полтавської міської ради для розгляду саме за належністю з підстав відсутності у Виконавчого комітету компетенції на розгляд такої заяви.
Поряд з цим, колегія суддів вважає за доцільне відмітити ту обставину, що надаючи відповідь позивачу управління по суті діяло не самостійно, а від імені як Полтавської міської ради, так і Виконавчого комітету Полтавської міської ради.
Про вказане свідчить також зміст відповіді управління, в якій зазначено про відсутність факту володіння Полтавською міською радою та її виконавчим комітетом відображеної та задокументованої на відповідному матеріальному носії запитуваної позивачем інформації, що й слугувало підставою для відмови останньому у наданні такої інформації.
Відповідачем під час судового розгляду фактично не спростовано того, що відповідь на заяву ОСОБА_1 надавалася управлінням саме від імені Виконавчого комітету.
Також, колегією суддів критично оцінюються посилання Полтавського міського управління земельних ресурсів, як на підставу відсутності факту володіння Полтавською міською радою та її виконавчим комітетом відображеної та задокументованої на відповідному матеріальному носії запитуваної позивачем інформації, на те, що земельна ділянка, як об'єкт речового права, виникає виключно по факту здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки, з моменту присвоєння їй відповідного кадастрового номеру, по факту визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, оскільки, на переконання суду, формування земельної ділянки відбувається при передачі даної земельної ділянки у власність чи користування.
При цьому, інформація, що була запитана позивачем, стосується виключно земель запасу, тобто несформованих земельних ділянок.
Відтак, відсутність такої інформації на будь-яких носіях не позбавляє обов'язку органу, до якого звернулася особа з відповідним запитом, в даному випадку Виконавчого комітету Полтавської міської ради, доводити таку інформацію до відома зацікавленої у отриманні землі у власність особи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи відповідача та третьої особи зводяться до формальних підстав відмови у наданні інформації, яка внаслідок бездіяльності є не уніфікованою та не впорядкованою.
За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання протиправними дій Виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо відмови у наданні на заяву ОСОБА_1 від 09 червня 2020 року інформації про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території м. Полтава з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі, а також зобов'язання Виконавчий комітет Полтавської міської ради надати ОСОБА_1 інформацію про наявність вільних земельних ділянок державної та комунальної власності на території м. Полтава з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі згідно запиту від 09.06.2020.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland” від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain” від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване додаткове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Полтавської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 по справі № 440/6545/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова
Повний текст постанови складено 13.04.2021 року