ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 квітня 2021 року м. Київ № 640/25431/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «УКБ «Індустріалбанк»
до Регіонального управління Фонду державного майна України по місту Києву
треті особи Акціонерне товариство «Українська залізниця», Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «УКБ «Індустріалбанк» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві треті особи Акціонерне товариство «Українська залізниця», Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Регіонального управління Фонду державного майна України по місту Києву щодо ненадання позивачу подання про повернення надміру/помилково зарахованих до бюджету платежів/інших доходів бюджету у розмірі 4 769, 09 грн.;
- зобов'язати відповідача Регіональне управління Фонду державного майна України по місту Києву підготувати та надати ПАТ «УКБ «Індустріалбанк» подання на повернення надміру/помилково зарахованих до бюджету платежів/інших доходів бюджету в розмірі 4 769, 09 грн. за договором оренди № 4170 нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.12.2008р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно не вчинено дій, спрямованих на повернення позивачу помилково сплачених ним коштів за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.12.2008р. № 4170, у зв'язку з тим, що відповідно до додаткового договору змінено орендодавця з 01.12.2015 та розрахунковий рахунок, відповідно до якого з 01.12.2015 позивачем має сплачуватись орендна плата не на рахунок державного бюджету, а на рахунок ПАТ «Укрзалізниця».
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість, адже відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Натомість, згідно бази ІПС «Етап-Оренда» останнє зарахування коштів за договором оренди від 21.12.2008р. № 4170 відбулося 11.03.2016р., а з заявою уповноважена особа позивача звернулась лише 01.10.2019, тобто з пропуском 1095 днів з дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що між Регіональним управлінням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та АБ «Експрес-Банк» (орендар), укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.12.2008 №4170, за умовами якого Регіональним управлінням Фонду державного майна України по місту Києву надано в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме нежиле приміщення, розташоване за адресою м. Київ, вул. Зрошувальна, 31, до якого вносилися зміни договорами про внесення змін.
Додатковим договором від 03.02.2016р. до договору оренди нерухомого майна від 31.12.2008 №4170 визначено, що орендодавцем майна є ПАТ «Укрзалізниця», відповідно до пункту 3.6 договору орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця. Одержувач коштів - ПАТ «Укрзалізниця», Регіональна філія «Південно-Західна залізниця». Цей додатковий договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та у відносинах щодо терміну дії та розрахунків діє з 1 грудня 2015 року. Сторонами у договорі визначено ПАТ «Укрзалізниця» та ПАТ «АБ «Експрес-Банк», правонаступником якого є позивач.
Відповідно до акта звірки по орендним платежам до бюджету Регіонального відділення ФДМУ по м. Києві з АБ «Експрес-Банк» по договору оренди від 31.12.2008р. №4170 станом на 03.09.2018р. переплата з орендної плати становить 4 769, 09 грн.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що листом від 31.08.2017р. №29.3-1/1480 ПАТ «АК «Експрес-Банк», правонаступником якого є позивач, зверталося до відповідача з клопотанням про отримання подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів у розмірі 4 769, 09 грн.
Листом від 28.09.2017р. №30-05/10387 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву повідомило про те, що не є розпорядником бюджетних коштів, рішення щодо повернення помилково сплачених коштів приймається виключно Державною казначейською службою України.
Водночас, 01.10.2019р. позивач звернувся до відповідача із заявою-клопотанням вих. №06-02-7550 з проханням видати подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету на загальну суму 291 272,60 грн. за договорами оренди нерухомого майна (що належить до державної власності) згідно переліку, додавши до вказаної заяви, зокрема, копії актів звірки розрахунків.
Листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 23.10.2019р. №30-05/8629 позивача повідомлено про те, що умовами договорів оренди, укладеним між відповідачем та позивачем, не передбачено можливості повернення зайво сплаченої суми орендної плати, що надійшла до Державного бюджету України; посилаючись на положення пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України зазначено, що термін подання відповідної заяви становить 1095 днів.
Позивач вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність в частині не складання та не надання казначейському органу висновку про повернення з Державного бюджету України на його користь надмірно/помилково сплачених коштів, звернувся до суду з позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Проаналізувавши матеріали справи та доводи учасників справи, суд приходить до таких висновків.
Так, з матеріалів справи вбчаається, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.12.2008р. №4170 укладено сторонами у порядку та за формою типового договору Фонду державного майна України оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затвердженого наказом Фонду державного майна України 23.08.2000 №1774, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2000 за №931/5152.
Наказом Фонду державного майна України від 05.03.2013 №276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.03.2013 за №458/22990 внесено зміни до типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, відповідно до пункту 2.3 якого пункт 3.9 викладено у такій редакції: « 3.9. Надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету, підлягає в установленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв'язку з припиненням орендних відносин - поверненню Орендарю. Для забезпечення повернення зазначених коштів сторони керуються вимогами Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 №226 (у редакції наказу Державного казначейства України від 29.05.2008 № 181), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за №1000/7288, та постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» (зі змінами)».
З наведеного вбачається, що у разі припинення орендних відносин за договором надміру сплачена сума орендної плати підлягає поверненню орендарю у зв'язку з неможливістю заліку у рахунок майбутніх платежів.
Судом встановлено, що між Регіональним управлінням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та АБ «Експрес-Банк» (орендар), укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.12.2008 №4170, за умовами якого Регіональним управлінням Фонду державного майна України по місту Києву надано в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме нежиле приміщення, розташоване за адресою м. Київ, вул. Зрошувальна, 31, до якого вносилися зміни договорами про внесення змін.
Додатковим договором від 03.02.2016р. до договору оренди нерухомого майна від 31.12.2008р. № 4170 встановлено, що орендодавцем майна є ПАТ «Укрзалізниця», відповідно до пункту 3.3 договору орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця. Одержувачем коштів - ПАТ «Укрзалізниця», Регіональна філія «Південно-Західна залізниця». Цей додатковий договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та у відносинах щодо терміну дії та розрахунків діє з 1 грудня 2015 року. Сторонами у договорі визначено ПАТ «Укрзалізниця» та ПАТ «АБ «Експрес-Банк», правонаступником якого є позивач; актом приймання-передачі в оренду нерухового майна вказане майно передане від ПАТ «Укрзалізниця» позивачу.
Таким чином, з 1 грудня 2015 року у позивача відсутній обов'язок сплати орендної плати в рамках договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.12.2008р. №4170 на рахунок відповідача.
Проте, як зазначено позивачем та не спростовується відповідачем під час розгляду справи, позивач продовжував перераховувати орендну плату у розмірі 70% до бюджету та здійснював перерахування орендної плати за період з 01 грудня 2015 року на користь ПАТ «Укрзалізниця» у розмірі 100%, в результаті чого утворилось помилкове/надмірне зарахування коштів до бюджету.
27.08.2018р. відносини за договором від 31.12.2008р. №4170 між позивачем та ПАТ «Укрзалізниця» були припинені, доказом чого є наявна в матеріалах справи копія акта приймання-передачі (повернення) нерухомого майна.
Оскільки наказ Державного казначейства України від 10.12.2002 №226 (у редакції наказу Державного казначейства України від 29.05.2008 №181) втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182, при вирішенні спірних відносин суд керується положеннями наказу Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (далі - Порядок №787).
Порядок № 787 розроблено на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України, статті 7 Закону України «Про судовий збір» та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375.
Цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).
Відповідно до п.3 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я органу Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).
Згідно з п.5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
З наведеного вбачається, що підставою для повернення коштів з бюджету є поданий платником пакет документів, який включає, зокрема, подання, складене за встановленою формою органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, разом із заявою про повернення коштів з бюджету, до якої додаються докази, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до пунктів 43.1 та 43.3 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Як вбачається з наведених вище положень законодавства, обов'язковою умовою для здійснення повернення відповідних сум з бюджету є подання заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою-клопотанням від 01.10.2019р. №06-02-7550, зареєстрованою 02.10.2016 вх. №7862 про повернення 291 272,60 грн., які сплачені ним як помилково/надміру зараховані кошти до бюджету відповідно до договорів оренди нерухомого майна від 31.03.2004 №547, від 21.06.2006 №3256, від 31.12.2008 №4170, від 03.12.2009 №4673, від 17.11.2009 №4565, від 14.01.2010 №4878, від 14.01.2010 №4879, від 24.02.2010 №5103, від 24.02.2010 №1809,83 грн., від 24.02.2010 №1701,63 грн., від 01.03.2010 №5137, від 01.03.2020 №5138, від 22.3.2010 №5207, від 01.03.2010 №5134, від 31.10.2011 №5995, від 15.11.2011 №6012, від 21.11.2011 №6014, від 30.11.2011 №6029, від 30.03.2012 №6169, від 24.02.2010 №5105 на загальну суму 291 272,60 грн. Проте, зазначена позивачем у заяві-клопотанні сума коштів, заявлених до відшкодування як помилково та/або надміру сплачені, не підтверджується документально.
Крім того, позивачем пропущено 1095-денний строк звернення з моменту виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Суд зазначає, що, оскільки з матеріалів справи неможливо встановити точну дату сплати заявленої переплати у розмірі 4 769, 09 грн., яка є предметом позовних вимог та підтверджується актом звірки по орендним платежам до бюджету Регіонального відділення ФДМУ по м. Києві з АБ «Експрес-Банк» по договору оренди від 31.12.2008р. №4170 станом на 03.09.2018р. переплата з орендної плати становить 4 769, 09 грн., судом при обчисленні 1095-денного строку звернення з моменту виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми береться кінцева дата сплати позивачем, зазначена в акті звірки.
Тобто, 1095-денний строк звернення з моменту виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми сплив, з урахуванням чого у відповідача були відсутні правові підстави для задоволення відповідної заяви-клопотання, поданої 02.10.2019 про повернення 291 272,60 грн., які сплачені ним як помилково/надміру зараховані кошти до бюджету.
При цьому, судом не приймаються до уваги доводи позивача на відсутність правових підстав для посилання на положення статті 43 Податкового кодексу України, оскільки Порядок №787 розроблено на виконання, зокрема, статті 43 Податкового кодексу України, якою регулюються умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені.
Таким чином, під час судового розгляду справи позовні вимоги не знайшли свого нормативного та документального підтвердження, а отже, враховуючи викладене, не підлягають задоволенню.
Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Керуючись ст. 242, 243, 251, 255 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «УКБ «Індустріалбанк» - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 КАС
Суддя Я.І. Добрянська