ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 квітня 2021 року м. Київ № 640/5834/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (далі- позивач) з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі- відповідач), відповідно до якого позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області від 19.11.2019 №081729.
Позивач зазначив, що вказану постанову вважає протиправною, оскільки транспортні засоби позивача не перебували на автомобільній дорозі, а також неповідомлення його про дату та час розгляду справи про застосування адміністративно-господарських санкцій.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2020 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити, і зазначає, що відповідно до акту проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» виконувало вантажні перевезення з перевищенням нормативно вагових параметрів, тому постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.11.2019 №081729 є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.
Стосовно тверджень позивача про неповідомлення про розгляд справи щодо акту проведення перевірки, повідомляє, що виклик про розгляд справи позивачу було направлено 11.11.2019, що в повній мірі відповідає вимогам здійснення такого роду листування, у зв'язку з чим, покликання позивача про неналежне сповіщення про розгляд справи є безпідставним.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
19.11.2019 року Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області винесено постанову №081729 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» штрафу у розмірі 34000 грн за правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 16 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Вказана постанова винесена на підставі Акту перевірки №025409 від 07.09.2019, складеного посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області щодо автомобіля марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , в якому зафіксовано перевищення транспортним засобом вагових параметрів.
Вважаючи вказану постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001року № 2344-III, який, в свою чергу, регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (надалі - Закон).
Згідно статті 1 Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Абзац 15 ч. 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абз. 16 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В той же час, відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Як вбачається з акту перевірки, під час проведення контрольного заходу було встановлено, що загальна маса становить 56,275 т при нормативно допустимій - 40 т.
Як вже зазначалось, уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області під час проведення перевірки на автомобільній дорозі було виявлено надання послуг з перевезень вантажу з використанням транспортного засобу MAN, номерний знак НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних вагових параметрів перевізником.
Суд відмічає, що акт перевірки не містить жодного посилання на жодний документ, відповідно до якого здійснювалось перевезення та про особу перевізника (подорожній лист, ТТН, договір на перевезення тощо).
З метою з'ясування особи перевізника, суд зобов'язав Державну службу України з безпеки на транспорті надати всі матеріали, пов'язані з розглядом справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт за результатом якої прийнято постанову від 19.11.2019 №081729, зокрема, документи, відповідно до яких здійснювалось перевезення (подорожній лист, товарно-транспортна накладна, договір на перевезення тощо).
На виконання ухвали суду, відповідачем надано перелік документів, водночас, не надано копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортної накладної, договорів.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні документи, які б могли підтвердити той факт, що саме позивач був перевізником.
Зі змісту статті 60 Закону України №2344-ІІІ видно, що суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт є автомобільний перевізник, тобто, у розумінні вимог статті вказаного Закону, - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
При цьому відповідачем не надано жодного доказу здійснення перевезення саме позивачем (накладної, маршрутного листа, тощо). Зважаючи на викладене, судом не надається оцінка виявленим правопорушенням, адже в даному випадку має значення те, що суб'єктом владних повноважень до відповідальності, передбаченої Законом України «Про автомобільний транспорт», притягнуто іншу особу, а саме особу, яка в силу викладених вище обставин об'єктивно не могла допустити порушення, інформація про які міститься в акті перевірки.
Також, відповідач стверджує, що факт перебування транспортного засобу позивача підтверджується наявною в матеріалах справи фотофіксацію.
Водночас, суд зазначає, що з наданої відповідачем фотокопії неможливо встановити, що зафіксований транспортний засіб належить саме позивачу, оскільки на фотофіксації відсутній номерний знак транспортного засобу.
Отже, виходячи з проаналізованих норм та встановлених обставин, суд робить висновок, що відповідачем не доведено, що позивач у спірних правовідносинах мав статус автомобільного перевізника та був суб'єктом відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону України №2344-ІІІ.
Таким чином відповідач як суб'єкт владних повноважень всупереч вимог ст. 79 КАС України не довів правомірність свого рішення, що є підставою для задоволення позову.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72, 73, 77, 139, 142, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.11.2019 №081729.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (код ЄДРПОУ 32794511) понесені останнім судові витрати у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (087525, м. Маріуполь, Донецька область, вул. Бахчиванджи, 2, код ЄДРПОУ 32794511)
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, просп. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845)
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій