13 квітня 2021 року справа № 580/1509/21 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзель О.А., розглянувши в залі суду в порядку підготовки до судового розгляду справи заяву ОСОБА_1 про розгляд з участю сторін справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,
22.03.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.02.2020 №0003643-5233-2305 на суму 68770,62 грн.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
12.04.2021 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява відповідача про розгляд справи з участю сторін (далі - заява) з метою необхідності повного і всебічного встановлення обставин справи.
Ознайомившись із матеріалами справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, з огляду на таке.
Відповідно до частин 1, 2 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
На підставі ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Фактичні обставини встановлюються на підставі доказів. Однак, згідно з вимогами ч.2 ст.72 КАС України усні пояснення сторін не є засобом доказування.
Частинами 1, 2 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, перевірку доводів та аргументів учасників, встановлення фактичних обставин спору, які мають значення для правильного вирішення спору, можливо встановити виключно на підставі письмових доказів. Тобто спірні обставини можуть бути підтверджені письмовими доказами, які у т.ч. суд витребовує під час здійснення підготовки справи до судового розгляду в порядку дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин спору.
Викладені в позовній заяві обґрунтування, доводи та аргументи дозволяють суду встановити правову позицію без виклику учасників у судове засідання.
Клопотання щодо призначення експертизи, виклику для допитів свідків та участі у судовому засіданні інших учасників справи суду не надходили.
Отже, з огляду на відсутність обґрунтованих доводів відповідача щодо наявності складнощів для повного з'ясування спірних обставин та об'єктивного вирішення спору, характер спірних правовідносин та предмет доказування не потребують розгляду справи з викликом сторін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” установлено на усій території України карантин.
Тому, забезпечуючи дотримання права учасників на повагу до приватного життя та здоров'я, безпечне довкілля, суд дійшов висновку про можливість вирішити спір на підставі письмових доказів без призначення судового засідання та виклику учасників.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у рішеннях зазначає, що гарантія публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany” (“Аксен проти Німеччини”), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі “Varela Assalino v. Portugal” (“Варела Ассаліно проти Португалії”), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Тому суд дійшов висновку, що заява відповідача про розгляд справи з викликом сторін не є обґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.2-12, 72-76, 243, 248, 259-263 КАС України, суд
1. Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про розгляд з участю сторін справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення.
2. Копію ухвали напрзавити учасникам спору.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Рідзель