12 квітня 2021 року справа № 580/13/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 164 712, 00 грн адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2019 році та 8564, 40 грн пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що всупереч вимогам Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" середньооблікова кількість працівників осіб з інвалідністю за 2019 рік у відповідача становила 0 осіб. Листами від 21.05.2020, 13.10.2020, 23.12.2020 позивач інформував відповідача про необхідність виконання вимог законодавства. Крім того, протягом 2019 року інформація про попит на робочу силу (вакансії) з відміткою про необхідність працевлаштування осіб з інвалідністю форми №3-НП відповідачем не подавалася. Позивач зазначає, що за незайняте робоче місце для особи з інвалідністю відповідач мав сплатити 164 712, 00 грн. адміністративно-господарських санкцій. У зв'язку із несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій у встановлений термін позивачем нараховано пеню, сума якої на день подання позовної заяви складає 8 564, 40 грн.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицького С. О. від 11.01.2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №580/13/21 без виклику учасників справи.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав. На адресу позивача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Холодноярська, 53, с. Грушківка, Кам'янський район, Черкаська область, 20810 направлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження від 11.01.2021 в адміністративній справі №580/13/21. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1803103956730 повернулося до суду у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відповідно до частини 1 статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлений про відкриття спрощеного провадження та про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Відзив на позовну заяву не надав.
Дослідивши письмові докази, які містяться у справі, суд встановив наступне.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За інформацією Головного управління ДПС у Черкаській області від 24.02.2020 №4761/23-00-33-0115, наданої на запит позивача від 30.01.2020 №251/01-27 середньо облікова кількість працівників-осіб з інвалідністю, за яких сплачено ЄСВ у розмірі 8, 41 відсотка у відповідача становила 0 осіб.
Листами №1232/01-27 від 21.05.2020, №1988/01-27 від 13.10.2020 та №2278/01-27 від 23.12.2020 відповідача повідомлено про необхідність належного виконання вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", зокрема подання звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, виконання нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю та сплати адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання вказаного нормативу. В матеріалах справи міститься копія фіскального чеку ПАТ "Укрпошта" "1800210362207 від 23.12.2020 про направлення листа №2278/01-27 від 23.12.2020 на адресу відповідача.
Листом №24.02.2-24/293 від 10.009.2020 Кам'янська районна філія Черкаського обласного центру зайнятості повідомила, що протягом 2019 року відповідачем інформація про попит на робочу силу (вакансії) з відміткою про необхідність працевлаштування осіб з інвалідністю форми №3-НП відповідачем не подавалася.
На підставі листа Головного управління статистики у Черкаській області №2249/01-27 від 15.12.2020 позивачем розроблений розрахунок адміністративно-господарських санкцій. Згідно з наданим розрахунком, сума адміністративно-господарських санкцій складає 164 712, 00 грн., сума пені складає 8 564, 40 грн. і на час розгляду справи вказані кошти не сплачені.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року №129 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 року за №528/19266 (далі - Положення №129), є неприбутковою бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.
Згідно з пунктом 12 Положення №129 Фонд утворює, ліквідовує та реорганізовує територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності працівників Фонду і коштів, передбачених на утримання Фонду, за погодженням з Мінсоцполітики.
Зі змісту п. 6 Положення №129 вбачається, що Фонд відповідно до покладених на нього завдань:
1) спрямовує, координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду з питань діяльності, визначеної в положеннях про відділення, у тому числі щодо:
реєстрації у них підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю;
організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків;
обліку підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю;
збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;
обліку зазначених сум адміністративно-господарських санкцій і пені та використання шляхом надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій на створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, забезпечення функціонування реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю відповідно до законодавства, фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію осіб з інвалідністю, фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку осіб з інвалідністю та інші заходи відповідно до законодавства;
обліку заборгованості зі сплати сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичним особам, які використовують найману працю;
ведення претензійно-позовної роботи в судах різних інстанцій.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів наділені повноваженнями здійснювати аналіз та перевірку правильності розрахунків у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів, а також займатися збором сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. В тому числі шляхом звернення до суду.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року №875-XII (далі - Закон №875-XII).
Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону №875-XII, підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.
Положеннями частини 3 статті 18 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом ч.ч. 1-2 ст. 19 Закону №875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Нормами частини 5 статті 19 Закону №875-XII визначено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 20 Закону №875-XII, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Частиною 5 статті 20 Закону №875-XII встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VI передбачено, що роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
На виконання пункту 4 частини 3 статті 50 Закону №5067-VI, наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 року затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі - Наказ № 316).
Відповідно до п.п. 3-5 вищезазначеного Наказу №316, форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. Актуальність зазначених у формі № 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв'язку. Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що законодавством встановлено обов'язок роботодавця створити робочі місця для осіб з інвалідністю відповідно до нормативу та подавати інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості.
Судом встановлено, що відповідач до Кам'янської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості з інформацією про потребу в працевлаштуванні осіб з інвалідністю, зокрема за Формою № 3-ПН не звертався. Крім того, особи з інвалідністю для працевлаштування до відповідача не направлялися і фактичних відмов у працевлаштуванні не було.
Таким чином, відповідач у 2019 році не виконав нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю.
Відповідно до ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
До обов'язків роботодавців щодо забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю в силу приписів частини 3 статті 17, частини 1 статті 18, частин 2, 3 та 5 статті 19 Закону № 875-ХІІ фактично віднесено укладання трудового договору з особою з інвалідністю, який самостійно звернувся до роботодавця або був направлений до нього державною службою зайнятості (в силу статті 21 Кодексу законів про працю України саме наявність трудового договору вказує на виникнення у працівника обов'язку виконувати певну роботу, а у роботодавця обов'язку виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці).
Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію у порядку, передбаченому Законом № 5067 та Наказом № 316; звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом № 875-ХІІ та Порядком № 70; у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.
Отже, передбачена частиною 1 статті 20 Закону № 875-ХІІ міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов'язку сплатити адміністративно-господарської санкції на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або 1) у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону № 875-ХІІ, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або 2) у разі порушення роботодавцем вимог частини 3 статті 17, частини 1 статті 18, частин 2, 3 та 5 статті 19 Закону № 875-ХІІ, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.
Обов'язок роботодавця зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.
До обов'язків роботодавця належить створення робочих місць для інвалідів, звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів та центром зайнятості щодо наявності вакантних робочих місць, працевлаштування інвалідів, які звертаються безпосередньо до роботодавця або направляються для працевлаштування центром зайнятості.
Додатковими доказами належного виконання роботодавцем своїх обов'язків є розміщення на телебаченні, у друкованих чи електронних засобах масової інформації, або у іншій формі оголошень, які містять інформацію про пошук відповідних працівників та підтверджують реальність намірів стосовно здійснення такого працевлаштування, а також підписання договорів співпраці з Державною службою зайнятості стосовно оперативного підбору претендентів на заявлені роботодавцем вакансії.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №815/3117/18.
Судом встановлено, що відповідач не вжив заходів, спрямованих на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та недопущення правопорушення у сфері господарювання за 2019 рік, що є підставою для притягнення його до відповідальності згідно Закону № 875.
Оскільки відповідачем не подано Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік позивач здійснив розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій на підставі даних Головного управління статистики у Черкаській області про середньомісячну заробітну плату штатних працівників за видами економічної діяльності відповідача.
Так, середньомісячна заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності "Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві" (КВЕД 02.40) за 2019 році складала 13 726, 00 грн.
Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становить 20 осіб.
Кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів становить 1 особу.
Сума адміністративно-господарські санкції складає 164 712 грн.
Розрахунок: 164 712, 00 грн х 1 = 164 712, 00 грн.
Позивач заявив позовну вимогу про стягнення пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарський санкцій за 2019 рік, всього за 260 днів прострочення (період з 16.04.2020 по 31.12.2020 включно).
Ставка Національного банку України - 6,00 %.
Одноденний розмір пені складає: 6,00% х 120% /100 / 366 = 0,02 %.
Сума пені за 260 днів прострочення складає: 8 564, 40 грн.
Розрахунок: ( 164 712, 00 грн х 0,02%) х 260 дн. = 8 564, 40 грн.
Отже, позовні вимоги підлягають повного задоволення у сумі стягнення на користь позивача 164 712, 00 грн адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2019 році та 8 564, 40 грн пені за прострочення сплати вказаних санкцій.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже судові витрати позивача зі сплати судового збору розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Благовісна, 269/105, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21368023) адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2019 році в сумі 164 712 (сто шістдесят чотири тисячі сімсот дванадцять) грн. 00 коп. та 8 564 (вісім тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн. 40 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Кульчицький