Справа № 560/4286/21
14 квітня 2021 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Майстер П.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про скасування витягу із протоколу №2,
Позивач звернувся в суд з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- скасувати Витяг із протоколу № 2 Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів, пов'язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби щодо не надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій протиправними від 24.01.2020 року;
- встановити факт участі ОСОБА_1 в бойових діях у Демократичній Республіці Афганістан, для подальшого отримання статусу учасника бойових дій.
В позовній заяві позивач просить поновити йому строк звернення до адміністративного суду. Вказав, що пропустив строк звернення до адміністративного суду з поважних причин, оскільки 29.02.2020 його було повідомлено листом ІНФОРМАЦІЯ_1 № 314 від 07.02.2020 про рішення, в якому було відмовлено у отриманні статусу учасника бойових дій, та окремим листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №417 від 28.02.2020 було повернуто матеріали надані для присвоєння статусу учасника бойових дій. Вказав, що збір документів для виїзду до Республіки Польща, що підтверджується викопіюванням з паспорта громадянина України для виїзду за кордон з метою заробітку коштів, які були необхідні для забезпечення життєдіяльності його сім'ї та в подальшому, 20.07.2020 проведення операції та проходження реабілітації, що підтверджується Екіпризом № 1693, не дало змоги здійснити захист своїх прав у встановлені чинним законодавством строки.
В зв'язку з вищевикладеним, позивач просить поновити йому строк звернення до адміністративного суду з причин поважності його пропуску.
Дослідивши позовну заяву та клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В той же час, згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З позовної заяви поданої до суду 09.04.2021 року вбачається, що позивач просить скасувати Витяг із протоколу № 2 Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів, пов'язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби щодо не надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій від 24.01.2020 року.
Наведене свідчить про те, що позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою з пропуском встановленого чинним законодавством строку для такого звернення.
При цьому, в позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
В обгрунтування поновлення строку звернення позивач зазначив, що про порушення своїх прав він дізнався 29 лютого 2020 року, лише після отримання листа ІНФОРМАЦІЯ_1 № 314 від 07.02.2020 про рішення, яким йому було відмовлено в отриманні статусу учасника бойових дій.
Також, позивач зазначив, що збір документів для виїзду до Республіки Польща, що підтверджується викопіюванням з паспорта громадянина України для виїзду за кордон з метою заробітку коштів, які були необхідні для забезпечення життєдіяльності його сім'ї та в подальшому, 20.07.2020 проведення операції та проходження реабілітації, що підтверджується Екіпризом № 1693, не дало змоги здійснити захист своїх прав у встановлені чинним законодавством строки.
На думку позивача, строки пропущені ним з поважних причин.
Надаючи оцінку поважності причин пропуску звернення до суду з даним позовом суд зазначає наступне.
За приписами ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані". Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Дослідивши пояснення позивача, суд вважає причини пропуску строку звернення до суду неповажними, оскільки збір документів для виїзду до Республіки Польща не є об'єктивно непереборними обставинами, які не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, та не пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відтак, на думку суду, у період з 29.02.2020 (лист ІНФОРМАЦІЯ_1 № 314 від 07.02.2020 про рішення, яким позивачу було відмовлено в отриманні статусу учасника бойових дій) по 20.07.2020 (проведення операції та проходження реабілітації) позивач мав реальну можливість звернутись до суду з цим позовом.
З урахуванням вказаного, суд визнає неповажними підстави, на які посилається позивач в обгрунтування поважності причин пропуску строку для звернення до суду з відповідною позовною заявою.
У відповідності до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналізуючи викладені вище обставини та надані докази у їх сукупності, враховуючи те, що підстави, вказані позивачем для поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду з відповідним позовом, визнані судом неповажними, суд дійшов висновку про необхідність надання позивачу десятиденного терміну для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити інші підстави для його поновлення.
Крім того, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Оглядом позовної заяви судом встановлено, що у позовній заяві відсутні стосовно позивача: реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, якщо такі є; стосовно відповідача: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; стосовно третьої особи: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно зі ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії.
Оглядом позовної заяви суддя встановив, що до позову додані не засвідчені належним чином копії письмових доказів для відповідача, та третьої особи.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом:
- надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити інші підстави для його поновлення;
- зазначення позивачем у позовній заяві стосовно позивача: реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або номера і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, якщо такі є; стосовно відповідача: ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; стосовно третьої особи: ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреса електронної пошти;
- надання до суду належним чином засвідчених копій письмових доказів у двох примірниках.
Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяП.М. Майстер