Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
(додаткове)
14 квітня 2021 року № 520/18288/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву представника позивача про винесення додаткового рішення щодо компенсації судових витрат у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ ВП 43983495; адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, рішень та вимоги,-
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2021 року по справі адміністративний позов задоволено та вирішено:
Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.02.2020 року № 00002503306 про збільшення фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з військового збору на суму 111039, 96 грн. (сто одинадцять тисяч тридцять дев'ять гривень 96 копійок), в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 88831, 97 грн. (вісімдесят вісім тисяч вісімсот тридцять одна гривня 97 копійок) та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 22207, 99 грн. (двадцять дві тисячі двісті сім гривень 99 копійок).
Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.02.2020 року № 00002513306 про збільшення фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб на суму 1332479, 48 грн. (один мільйон триста тридцять дві тисячі чотириста сімдесят дев'ять гривень 48 копійок), в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 1065983, 58 грн. (один мільйон шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят три гривні 58 копійок) та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 266495, 90 грн. (двісті шістдесят шість тисяч чотириста дев'яносто п'ять гривень 90 копійок).
Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.02.2020 року № 00002523306 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 510 грн. (п'ятсот десять гривень) по податку на доходи з фізичних осіб.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.02.2020 року № 00002533306 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 510 грн. (п'ятсот десять гривень) за платежем адміністративні штрафи та інші санкції.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.02.2020 року № 00002543306 про збільшення фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1234760, 25 грн. (один мільйон двісті тридцять чотири тисячі сімсот шістдесят гривень 25 копійок), в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 987808, 20 грн. (дев'ятсот вісімдесят сім тисяч вісімсот вісім гривень 20 копійок) та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 246952, 05 грн. (двісті сорок шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві гривні 05 копійок).
Скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.02.2020 року № 00002553306 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у розмірі 170, 00 грн. (сто сімдесят гривень).
Скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.02.2020 року № 00002563306 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у розмірі 170, 00 грн. (сто сімдесят гривень).
Скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.02.2020 року № 00002573306 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 2667, 71 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят сім гривень 71 копійка) та нарахування пені у розмірі 574, 95 грн. (п'ятсот сімдесят чотири гривні 95 копійок), а всього на загальну суму 3242, 66 грн. (три тисячі двісті сорок дві гривні 66 копійок) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.02.2020 року № 00002583306 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафу у сумі 3710, 10 грн. (три тисячі сімсот десять гривень 10 копійок) за платежем єдиний податок за затримку на 1 календарний день сплати єдиного податку на суму 7420, 20 грн.
Скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.02.2020 року № 00002593306 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 62403, 66 грн. (шістдесят дві тисячі чотириста три гривні 66 копійок) за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Скасувати вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 26.02.2020 року № Ф-00000283306 на суму 257155, 80 грн. (двісті п'ятдесят сім тисяч сто п'ятдесят п'ять гривень 80 копійок).
01.03.2021 року та 05.04.2021 року представник позивача адвокат Кутовой Г.І. звернувся до суду з заявою про компенсацію судових витрат та із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо компенсації судових витрат відповідно, а саме стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 19000, 00 грн. за рахунок бюджетних витрат відповідача.
Учасники справи, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи до суду не прибули, заяв про відкладення розгляду заяви або про її розгляд без їх участі до суду не надходило.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до положень ч.3 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до наявних матеріалів справи, позивачем понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 19000,00 грн. Вартість професійної правничої допомоги адвоката та здійснення її оплати позивачем підтверджується копіями:
- договору про надання правової допомоги від 27.05.2020 року,
- Додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 27.05.2020 року
- акту приймання-передачі наданих послуг від 26.02.2021 року.
Представник відповідача у запереченнях про компенсацію судових витрат від 12.03.2021 року просила відмовити у задоволенні заяви представника позивача від 01.03.2021 року у зв'язку з їх недоведеністю та безпідставністю.
Відповідно до положень ч.8 ст.137 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно копії акту приймання-передачі наданих послуг від 26.02.2021 року до договору про надання правової допомоги від 27.05.2020 року адвокатом Кутовим Г.І. надано ОСОБА_1 правову допомогу наступного характеру:
ДатаХарактер правової допомогиКількість витрачено го часуСтавка за годинуВартість
14.12.2020 рокуПопередня усна консультація10 год.500 грн.5000 грн.
15.12.2020 рокуСкладання та подання позовної заяви про відшкодування збитків12 год.1000 грн.12 000 грн.
12.02.2021 рокуУчасть у судових засіданнях1 год.1000 грн.1000 грн.
26.02.2021 рокуУчасть у судових засіданнях1 год.1000 грн.1000 грн.
Суд відзначає, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У відповідності до ч. 7 ст. 135 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно із п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Таким чином, до правової допомоги належать консультації та роз'яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Аналогічні висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 р. у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При цьому, суд звертає увагу, що факт надання попередньої усної консультації 14.12.2020 року, тривалістю у 10 годин, не є доведеним, а часові межі її надання не є співмірними з обсягом та складністю справи за наявності усіх первинних документів. Крім того, суд вважає також завищеною вартість наданої усної консультації у 5000, 00 грн.
Таким чином, сплачена позивачем сума на професійну правничу допомогу в частині оплати усної консультації, тривалістю у 10 годин, не відповідає складності справи та не доводить факту з виконання її адвокатом, а тому, вартість такої послуги у розмірі 5000 грн., в даному випадку, є необґрунтованою та завищеною.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга № 31107/96, узагальнив свою минулу практику стосовно угод про виплату адвокату гонорару і сформулював основні положення стосовно таких угод.
Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об'єднаного Королівства (№ 2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.
На підставі викладеного, з урахуванням співмірності, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви позивача в порядку ст. 252 КАСУ про ухвалення додаткового судового рішення та про наявність підстав для відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 14000,00 грн., понесених у зв'язку з розглядом справи, які підлягають стягненню з ГУ ДПС у Харківській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Відповідно до положень ч.5 ст. 252 КАС України, додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 252, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву адвоката Кутового Г.І. про винесення додаткового рішення щодо компенсації судових витрат у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ ВП 43983495; адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, рішень та вимоги - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ ВП 43983495; адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень).
В іншій частині вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 14.04.2021 року.
Суддя Бадюков Ю.В.