Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
13 квітня 2021 р. Справа № 520/1786/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними, скасування висновку та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області, які полягають у відмові в призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності та ступеня втрати працездатності на рівні 70% на підставі захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в поліції;
- скасувати висновок Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07 серпня 2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності та ступеня втрати працездатності на рівні 70% на підставі захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в поліції;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням йому II групи інвалідності та ступеня втрати працездатності на рівні 70% на підставі захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в поліції.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 14 серпня 1995 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. З 07 листопада 2015 року продовжив службу в Національній поліції України. Наказом ГУНП в Харківській області від 12.12.2017 № 712 о/с позивача звільнено зі служби з 12.12.2017 за пунктом 2 частини першої статті 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію». Згідно виписки з акта огляду медико-соціальною комісією від 07.02.2018 № 479831 Обласною медико-соціальною експертною комісією № 4 з 30 січня 2018 року ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності за захворюванням, яке пов'язане з проходженням служби в поліції, та визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 50%. ГУ НП в Харківській області позивачу було призначено та виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 123340,00 грн. 22 листопада 2019 року Обласною медико-соціальною експертною комісією № 4 під час проведення повторного огляду позивачу встановлено II групу інвалідності за захворюванням, яке пов'язане з проходженням служби в поліції. Проте, висновком ГУ НП в Харківській області від 04.08.2020 року відмовлено позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв'язку з тим, що статтею 97 Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено такої підстави для призначення та виплати ОГД, як встановлення вищої групи інвалідності у порівнянні з первинно встановленою групою інвалідності.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі мають особи, яким під час первинного огляду рішенням МСЕК встановлено тільки ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності, а під час повторного огляду встановлено групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності. Таким чином, у зв'язку зі встановленням позивачу вищої групи інвалідності відповідне право у позивача відсутнє. Отже позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 14 серпня 1995 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. З 07 листопада 2015 року продовжив службу в Національній поліції України.
Згідно з наказом ГУНП в Харківській області від 12.12.2017 року №712 о/с, ОСОБА_1 було звільнено зі служби через хворобу за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію".
07.02.2018 року Обласною медико-соціальною експертною комісією № 4 м. Харкова під час первинного обстеження позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності та встановлено 50% втрати працездатності, що підтверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого.
Позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу у сумі 123 340 грн. на підставі підпункту 4 пункту 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».
22.11.2019 року під час повторного огляду медико-соціальною експертною комісією позивачу було встановлено II групу інвалідності та 70% втрати професійної працездатності, що підтверджується довідкою про результати визначення професійно працездатності у відсотках та довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією.
Позивач 25.11.2019 року звернувся до ГУНП в Харківській області з заявою (рапортом) про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, з посиланням на встановлення II групу інвалідності від травми пов'язаної з виконанням службових обов'язків.
Листом ГУ НП в Харківській області №4252/119/01/29-2019 від 05.12.2019 року позивачу повідомлено, що на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» позивачу при первинному огляді медико-соціальною комісією, була встановлена ІІІ група інвалідності та була проведена виплата одноразової грошової допомоги у сумі 123 340 грн. Позивача повідомлено, що керівництвом ГУНП в області затверджено висновок про відмову позивачу у призначені та виплати ОГД у більшому розмірі, у зв'язку з тим, що статтею 97 Закону не передбачено такої підстави для призначення та виплати ОГД, як встановлення вищої групи інвалідності у порівнянні з тою групою інвалідності, на підставі якої вже призначено та виплачено одноразову грошову допомогу. Також, ГУ НП в Харківській області складено висновок про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 року по справі №520/1175/2020, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області, які полягають у відмові в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності та ступеня втрати працездатності на рівні 70% на підставі захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в поліції. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.11.2019 про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності у зв'язку з встановленням II групи інвалідності та ступеня втрати працездатності на рівні 70% з урахуванням висновків суду.
Рішення суду набрало законної сили.
На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2020 року по справі №520/1175/2020 Головним управлінням НП в Харківській області сформовано висновок від 04.08.2020 року, яким відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що статтею 97 Закону України № 580-VII "Про Національну поліцію" не передбачено такої підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, як встановлення вищої групи інвалідності у порівнянні з тою групою інвалідності, на підставі якої вже призначено та виплачено позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі згідно з розрахунком 123 340,00 грн.
Також, листом від 11.08.2020 року № 3015/119/05/29-2020 Головного управління НП в Харківській області повідомлено позивача, що згідно пункту 8 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 № 4, якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми на підставі довідки, виданої фінансовим підрозділом за останнім місцем отримання ОГД.
14.05.2019 року наказом МВС України № 249 були внесені зміни до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, пункт 8 розділу IV викладено у новій редакції: «Якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми». Зазначені зміни не передбачають виплати колишнім співробітникам поліції одноразової грошової допомоги (різниці) при встановлені вищої групи інвалідності чи іншого відсотку втрати працездатності.
Також листом повідомлено позивача, що керівництвом ГУНП в Харківській області затверджено висновок про відмову у призначені та виплати ОГД у більшому розмірі, у зв'язку з тим, що статтею 97 Закону не передбачено такої підстави для призначення та виплати ОГД, як встановлення вищої групи інвалідності у порівнянні з тою групою інвалідності, на підставі якої вже призначено та виплачено одноразову грошову допомогу.
Не погоджуючись із відмовою в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
По суті спірних правовідносин, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з п.3 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Відповідно до ч.2 ст.97 Закону №580-VIII, порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4).
Пунктом 1 розд. І Порядку №4 передбачено, що ці Порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (надалі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т. ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальних закладів), поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій (далі - інших органів).
Відповідно до п.1 розд. IV Порядку №4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).
У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.
Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.
Згідно з пп. 2 п.2 розд. IV Порядку №4 висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Пунктом 3 розд. IV Порядку №4 визначено, що рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.
Відповідно до абз.1 п.8 розд. IV Порядку №4, якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
З аналізу зазначених норм права вбачається, що право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі мають особи, яким під час первинного огляду рішенням МСЕК встановлено тільки ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності, а під час повторного огляду - встановлено групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності.
За обставинами справи, позивачу 07.02.2018 року встановлено ІІІ групу інвалідності та 50% втрати працездатності, при повторному огляді 22.11.2019 року - 70% втрати працездатності та ІІ групу інвалідності.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, з огляду на те, що позивачу під час первинного медичного огляду за рішенням МСЕК встановлено не тільки ступінь втрати працездатності, а також і групу інвалідності, тому п.8 розд. IV Порядку №4 не поширюється на спірні правовідносини.
Крім того, Законом №580-VIII визначено право особи на отримання одноразової грошової допомоги, у випадках, зазначених у статті 97 Закону №580-VIII. Проте, права на отримання більшого розміру одноразової грошової допомоги у випадку зміни групи інвалідності Закон №580-VIII не містить. Позивач реалізував право на отримання одноразової грошової допомоги, коли йому було встановлено ІІІ групу інвалідності 07.02.2018 року.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Щодо посилань позивача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 року по справі №520/1175/2020, яким, зокрема, зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.11.2019 про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності у зв'язку з встановленням II групи інвалідності та ступеня втрати працездатності на рівні 70% з урахуванням висновків суду, а також постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2020 року, яким вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін, то суд зазначає, що відповідно до ч.7 ст. 78 КАС України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Стосовно доводів позивача про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин п.8 розд. IV Порядку №4 в редакції від 17.11.2017 року, якою було визначено, що якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 1, 2 розд. ІІ Порядку №4, днем виникнення права на отримання ОГД є: у разі загибелі (смерті) поліцейського - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії; у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
ОГД у разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених Законом України «Про Національну поліцію», особам, які мають право на її отримання, відповідно до цього Закону.
Судом встановлено, що як первинне встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності, так і більшого відсотку втрати працездатності (70%) та вищої групи інвалідності (ІІ), звернення позивача з відповідною заявою (рапортом) про отримання ОГД у збільшеному розмірі відбулися після набрання чинності змінами, внесеними до п.8 розд. IV Порядку №4 наказом Міністерства внутрішніх справ України №249 від 05.04.2019 року.
Тобто, станом на момент встановлення позивачу ІІ групи інвалідності (22.11.2019 року) норма п.8 розд. IV Порядку №4 не передбачала права на отримання ОГД в більшому розмірі у зв'язку з підвищенням групи інвалідності.
При цьому, приписи Закону України «Про Національну поліцію» (ст.97) взагалі не містили та не містять відповідних норм.
Отже, відсутні підстави стверджувати про звуження прав позивача, внесеними змінами до Порядку №4, оскільки станом на 22.11.2019 року позивач не набував права на отримання ОГД в більшому розмірі на підставі старої редакції п.8 розд. IV Порядку №4 та таке право не передбачено нормами Закону №580-VIII.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 року, відповідно до якої законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
За таких підстав, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на їх необґрунтованість.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, адреса: вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002) про визнання дій протиправними, скасування висновку та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.