вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
14 квітня 2021 року Справа №480/9252/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Павлічек В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9252/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, Міністерства соціальної політики України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (далі по тексту - позивач-1), Міністерства соціальної політики України (далі по тексту - позивач-2), в якій просив:
- визнати протиправними дії Міністерства соціальної політики України яким було перераховано кошти у меншому, ніж передбачено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 25.12.1998 року, розмірі та визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради в частині відмови донарахувати та виплатити ОСОБА_1 , щорічну одноразову грошову допомогу до 5-го травня за 2018, 2019 та 2020 рік, як особі з інвалідністю 3-ї групи у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року, з урахуванням висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18) у розмірі 7(семи) мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Міністерство соціальної політики України перерахувати кошти Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, а останньому донарахувати та виплатити ОСОБА_1 , щорічну одноразову грошову допомогу до 5-го травня за 2018, 2019 та 2020 рік, як особі з інвалідністю 3-ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року, з урахуванням висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18) в розмірі 7(семи) мінімальних пенсій за віком, а саме: за 2018 році - (1373 х 7) - 2845 = 6766 грн. за 2019 році - (1497 х 7) -2950 = 7529 грн. за 2020 рік - (1638 х 7) - 3160 = 8306 грн., всього за останні три роки 22601 грн.
Ухвалою від 24.12.2020 року позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків. На виконання зазначеної ухвали позивачем частково усунуто недоліки та приведено позовну заяву у відповідність до ст. 160 КАС України.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, Міністерства соціальної політики України в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії Міністерства соціальної політики України яким було перераховано кошти у меншому, ніж передбачено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ в редакції від 25.12.1998 року, розмірі та визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради в частині відмови донарахувати та виплатити ОСОБА_1 , щорічну одноразову грошову допомогу до 5-го травня за 2018 та 2019 рік, як особі з інвалідністю 3-ї групи у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року, з урахуванням висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18) у розмірі 7(семи) мінімальних пенсій за віком; зобов'язання Міністерства соціальної політики України перерахувати кошти Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, а останньому донарахувати та виплатити ОСОБА_1 , щорічну одноразову грошову допомогу до 5-го травня за 2018 та 2019 рік, як особі з інвалідністю 3-ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року, з урахуванням висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18) в розмірі 7(семи) мінімальних пенсій за віком, а саме: за 2018 році - (1373 х 7) - 2845 = 6766 грн. за 2019 році - (1497 х 7) -2950 = 7529 грн. - було повернуто позивачу.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Міністерства соціальної політики України яким було перераховано кошти у меншому, ніж передбачено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 25.12.1998 року, розмірі та визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради в частині відмови донарахувати та виплатити ОСОБА_1 , щорічну одноразову грошову допомогу до 5-го травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю 3-ї групи у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року, з урахуванням висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18) у розмірі 7(семи) мінімальних пенсій за віком; зобов'язання Міністерства соціальної політики України перерахувати кошти Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, а останньому донарахувати та виплатити ОСОБА_1 , щорічну одноразову грошову допомогу до 5-го травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю 3-ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року, з урахуванням висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18) в розмірі 7(семи) мінімальних пенсій за віком, а саме: за 2020 рік - (1638 х 7) - 3160 = 8306 грн. та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того даною ухвалою встановлено строк відповідачам для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідачів, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачам заперечення.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач є особою з інвалідністю 3 групи внаслідок війни і після прийнятого Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року у справі №3-р/2020, він має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, за 2020 рік, в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, передбаченому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Проте, грошову допомогу до 5 травня в 2020 році відповідач-1 протиправно сплатив в сумі 3 160,00 грн. та на звернення позивача відмовив в нарахуванні та виплаті недоплаченої суми допомоги. При цьому зазначив, що оскільки право приймати рішення щодо визначення розміру допомоги та які для цього підстави визначає головний розпорядник коштів в особі Міністерства соціальної політики України, а повноваження по нарахуванню та проведенню соціальних виплат, передбачених чинним законодавством, покладено на Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, суд має визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо відмови нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком та зобов'язати центральний орган виконавчої влади в особі Міністерства соціальної політики України перерахувати кошти, а Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік із розрахунку семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
В подальшому ухвалою Сумського окружного адміністративного суду зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20 (провадження № Пз/9901/14/20).
Оскільки обставини, на підставі яких було зупинено провадження у справі № 480/9252/20 усунено, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду провадження у даній справі було поновлено.
Представником Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради було надано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що з метою забезпечення виплати у 2020 році разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону Кабінетом Міністрів України 19.02.2020 прийнято постанову № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань". Зазначає, що відповідач у даному випадку є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та уповноважений на отримання бюджетних асигнувань для виконання функції лише в частині перерахування доведених коштів у попередньо визначених розмірах з боку головного розпорядника коштів в особі Міністерства соціальної політики України, тобто відповідач фактично був лише посередником у питанні перерахування коштів між Міністерством соціальної політики України та позивачем. Також звертає увагу, що відповідач має право на можливість перерахувати щорічну разову грошову допомогу лиш в тих розмірах, які доведені йому розпорядником коштів вищого рівня. Право прийняти рішення щодо визначення розміру допомоги, який слід перераховувати та які для цього підстави визначає лише головний розпорядник коштів в особі Міністерства соціальної політики України. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями щодо можливості проведення перерахунку виплати щорічної разової грошової допомоги як вимагає позивач та у разі задоволення позовних вимог позивача у відповідача буде відсутня можливість виконати рішення суду у зв'язку з відсутністю повноважень передбачених законодавством. Враховуючи викладене вище та з урахуванням того, що Кабінетом Міністрів України у 2020 році відповідно до постанови №112 встановлено фіксований розмір щорічної разової грошової допомоги, виплату позивачу проведено у повному розмірі (а.с. 55-56).
Згодом представником Міністерства соціальної політики України було надано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що згідно оперативної інформації щодо стану виплати одноразової грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня у 2020 році, Міністерством до органів соціального захисту Сумській області перераховано кошторисні призначення в обсязі - 43 432,2 тис гривень. При цьому одноразова грошова допомога за 2020 рік, згідно з Постановою КМУ № 112, ОСОБА_1 була виплачена своєчасно та в належному розмірі - 3 160,00 грн, так як позивач прирівняний до осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи. Крім того зазначив, що Постанова КМУ № 112, що прийнята на виконання вимог Закону № 3551, (на час проведення виплати зазначеної допомоги) не була скасована судом, крім того її окремі положення не визнавалися нечинними чи не конституційними, а отже діяла з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і „Про жертви нацистських переслідувань". Отже, грошова допомога ОСОБА_1 була виплачена правомірно, в порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів, а тому Департамент та Мінсоцполітики ніяким чином не порушувало права та законні інтереси позивача та діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачалися Конституцією України, законами України „Про державний бюджет" (на відповідний рік) та „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Крім того відповідач зазначив про пропущення позивачем строків звернення до суду з даною позовною заявою (а.с. 63-65).
В подальшому позивачем подано до суду відповіді на відзиви, в яких не погоджується з доводами відповідачів, викладеними у відзивах на позовну заяву (а.с. 54, 61-62).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 8). Також позивач є інвалідом 3 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с. 8).
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачу згідно з постановою №112 у 2020 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня було здійснено у розмірі 3160,00 грн.
03.11.2020 року позивач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради із заявою, в якій, зокрема просив, провести перерахунок щорічної грошової допомоги до 5 травня з врахуванням норм Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону від 25 грудня 1998 року №367-ХІУ та виплатити йому недоотриману частину одноразової грошової допомоги як інваліду війни 3- групи за 2020 рік в сумі 8306 грн. (а.с. 9).
Листом від 09.11.2020 № Б-1796/12.06-29 Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, зокрема, повідомив позивача, що виплати до 5 травня проводить Міністерство соціальної політики України шляхом перерахування коштів на зазначенІ цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які в свою чергу, розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад. При цьому щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня 2020 року позивачу була виплачена у розмірі 3 160,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року № 112 (а.с. 10-11).
Згодом позивач звернувся із запитом на отримання публічної інформації від 18.11.2020 року до Міністерства соціальної політики України, в якому просив надати інформацію про наступне:
- на який структурний підрозділ (державний орган), підпорядкований Міністерству соціальної політики України на території Сумської міської ради, покладено функції щодо нарахування та здійсненню соціальних виплат;
- чи може відповідний державний орган, що діє на території Сумської міської ради (м. Суми) та підпорядкований Міністерству соціальної політики України, бути належним відповідачем в разі виникнення спірних питань стосовно соціальних виплат (а.с. 12).
Листом від 27.11.2020 року № 364/0/3-20 Міністерство соціальної політики України, зокрема, повідомило позивача, що постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 „Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і „Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова) установлено порядок виплати грошової допомоги, зокрема, ветеранам війни у 2020 році та її розміри, які визначені виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Постанови Мінсоцполітики перераховує кошти на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, які, в свою чергу, перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем, отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання). Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради як відповідальний виконавчий орган за виплату грошової допомоги перерахував АТ „Державний ощадний банк України" для виплати позивачу як особі з інвалідністю 3 групи кошти в сумі 3 160 гривень (а.с. 13).
Не погодившись з виплатою зазначеної допомоги у меншому розмірі, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Щодо строків звернення до суду з даною позовною заявою, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Таким чином, встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого особа могла очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, є 30 вересня відповідного року.
Отже, перебіг строку звернення особи до суду з позовними вимогами щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня слід обраховувати з 30 вересня відповідного року.
Дана позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року по справі № 607/7919/17, яка була ухвалена в подібній справі.
Таким чином, в даному випадку строк звернення до суду з даною позовною вимогою необхідно обраховувати з 30 вересня 2020 року та спливає 30 березня 2021 року. При цьому, суд зазначає, що позивач з даною позовною заявою звернувся до суду 21.12.2020 року.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивач звернувся до суду з позовною заявою в межах шестимісячного строку звернення, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон № 3551-XII).
Відповідно до ст.13 Закону № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 13 частину 5 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007.
У подальшому Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги особам з інвалідністю.
Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи - 3160 гривень.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-IX від 14 листопада 2019 року встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи у 2020 році становить 11 466,00 грн. (1638,00 грн. х 7).
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 по справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2020, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
При цьому, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Щодо посилання відповідачів на постанову Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112, як на акт, який регулює розмір одноразової грошової допомоги до 5 травня, суд зазначає наступне.
Відповідно до чч. 1,2,3, ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на приписи вказаних норм, при вирішенні цієї справи, суд застосовує норми ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як правового акту, який має вищу юридичну силу, ніж норми постанови КМ України від 19 лютого 2020 року № 112.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що право позивача на щорічну одноразову допомогу до 05 травня підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що їх можна вважати "майном" у значені цього положення, отже, ненарахування та невиплата вказаної щорічної одноразової допомоги у визначеному положеннями ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.
Зазначена правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ по справі "Сук проти України" від 10.03.2011 (за заявою №10972/05), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.
Таким чином, суд вважає, що позивач мав "законні сподівання" на отримання щорічної одноразової допомоги у 2020 році у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, суд вважає безпідставними посилання Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради у відзиві на те, що право прийняти рішення щодо визначення розміру допомоги, який слід перераховувати та які для цього підстави визначає лише головний розпорядник коштів в особі Міністерства соціальної політики України, а також те, що відповідач не наділений повноваженнями щодо можливості проведення перерахунку виплати щорічної разової грошової допомоги та у разі задоволення позовних вимог позивача у відповідача буде відсутня можливість виконати рішення суду у зв'язку з відсутністю повноважень передбачених законодавством, з огляду на наступне.
Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Отже, у даному випадку, органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, оскільки безпосередню нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як інваліду війни здійснив саме Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, що також не заперечується відповідачем.
Посилання ж Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради на неможливість здійснення своїх зобов'язань через ненадходження коштів від головного розпорядника, не ґрунтується на вимогах закону та є безпідставним.
У Рішенні від 27.11.2008 у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов'язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.
Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Вказана правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 по справі №440/2722/20.
А відтак, суд зазначає, що не нарахувавши та не виплативши позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком та зобов'язання Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок війни, у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
У той же час, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання Департамента соціального захисту населення Сумської міської ради донарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу у розмірі 8306,00 грн. грн., оскільки на даний час сума недоплаченої щорічної грошової допомоги відповідачем не нарахована, а тому дана вимога є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дії Міністерства соціальної політики України, яким було перераховано кошти у меншому, ніж передбачено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 25.12.1998 року, розмірі та зобов'язання Міністерства соціальної політики України перерахувати кошти Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради для виплатити ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю 3-ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд зазначає, що в даному випадку предметом спору є наявність у позивача права на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, передбачену ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», при цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували відмову Міністерства соціальної політики України перерахувати Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради кошти для виплатити ОСОБА_1 зазначеної допомоги у розмірі, передбаченої статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а відтак в цій частині позовні вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо відшкодування судових витрат у даній справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, Міністерства соціальної політики України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради (вул. Харківська, 35, м. Суми, 40035, код ЄДРПОУ 26440890) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок війни, у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек