07.04.2021 Справа № 920/1204/20
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1204/20
за позовом Державного підприємства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС ГАЗОТУРБОБУДУВАННЯ "ЗОРЯ" - "МАШПРОЕКТ" (Україна, 54018, Миколаївська обл., місто Миколаїв, проспект Богоявленський, будинок 42А),
до відповідача Акціонерного товариства "СУМСЬКЕ МАШИНОБУДІВНЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ" (Україна, 40004, Сумська обл., місто Суми, вулиця Горького, будинок 58),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного концерну “Укроборонпром” (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 36),
про стягнення 1925565 грн. 58 коп.,
представники учасників справи:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Сафронов М.А. (довіреність від 29.12.2020 № 18-49/6);
від третьої особи - не з'явився;
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 1925565 грн. 58 коп., в тому числі 1857067 грн 20 коп. попередньої оплати за договором № 4/1669131 від 12.10.2016 на виконання робіт, 54798 грн 70 коп. пені відповідно до п. 9.8. договору та 13699 грн 68 коп. 3% річних.
Ухвалою господарського суду від 24.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/1204/20 в порядку загального позовного провадження.
20.01.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. №516 від 20.01.2021), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач визнає, що позивачем здійснено 100% оплату вартості робіт за специфікаціями № 1 та № 2 до договору на загальну суму 3 595 705,20 грн. Відповідачем виконані роботи за специфікацією № 1 на суму 1 738 638,00 грн з ПДВ (замовнику було передано продукцію у кількості 108 штук). Отже сума, яка була перерахована по специфікації № 1 і на яку не було виготовлено продукцію, становить 1 392 843,60 грн з ПДВ. По специфікації № 2 давальницька сировина - металеві заготовки позивачем відповідачу не передавалася, роботи передбачені договором не виконувались і, відповідно, акти приймання - передачі виконаних робіт сторонами не оформлювались. Загальна сума попередньої оплати, що перебуває у розпорядженні відповідача, та виготовлення продукції на яку не здійснювалось АТ “Сумське НВО”, у зв'язку з не переданням давальницької сировини позивачем, становить 1 857 067,20 грн. Укладений сторонами договір на виконання робіт №4/1669131 від 12.10.2016 за своєю правовою суттю є договором поставки, тому до правовідносин сторін мають бути застосовані норми Глави 54 Цивільного кодексу України. Відповідач зазначає, що до закінчення строку дії договору чи його розірвання у встановленому порядку у позивача була відсутня підстава вимагати повернення сплаченого авансу (попередньої оплати). Відповідач заперечує проти стягнення пені та 3 % річних, оскільки 1 857 067,20 грн. були отримані відповідачем в якості попередньої оплати в межах загальної суми договору (3 595 705,20 грн), тому жодним чином ці кошти не можуть вважатися “зайво отриманими” або “отриманими понад узгоджену суму”; відповідачем не було допущено порушення грошового зобов'язання, оскільки договором сторони не передбачали обов'язку АТ “Сумське НВО” повертати грошові кошти на першу вимогу позивача, вимога про їх повернення заявлена позивачем передчасно - до порушення будь-яких прав позивача.
22.01.2021 Державний концерн “Укроборонпром” подав заяву (вх. №524к від 22.01.2021) про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
25.01.2021 позивач подав заяву (вх. №536к від 25.01.2021), в якій просить суд залучити до участі у справі в якості третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору Державний концерн “Укроборонпром”. Позивач зазначає, що предметом розгляду у справі № 920/1204/20 є матеріально-правова вимога, яка полягає у стягненні з відповідача грошових коштів, що є власністю ДП НВКГ “Зоря”-“Машпроект”. Позивач є учасником Державного концерну “Укроборонпром”, який, здійснюючи управління об'єктами майнового комплексу учасників Концерну для реалізації прав держави як власника таких об'єктів, має право здійснювати відповідні дії, власне, щодо використання та збереження об'єктів державної власності, що знаходяться в управлінні Концерну, в тому числі відносно майна позивача.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.01.2021 відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державний концерн “Укроборонпром” (код ЄДРПОУ 37854297, вул. Дегтярівська, буд. 36, м. Київ, 04119); продовжений строк підготовчого провадження на тридцять днів; відкладено підготовче засідання з повідомленням сторін на 17.02.2021, 12:00; позивачу та відповідачу - протягом 2-х днів направити третій особі позовну заяву з доданими до неї документами, відзив на позовну заяву; докази надсилання подати суду; встановлений третій особі десятиденний строк з дня отримання ухвали суду та заяв по суті справи для подання пояснень третьої особи щодо позову та відзиву відповідно до ст. 168 ГПК України; відповідачу наданий десятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України.
28.01.2021 відповідач подав клопотання (вх. 795 від 28.01.2021) про долучення до матеріалів справи доказів направлення відзиву на позовну заяву третій особі (фіскальний чек від 27.01.2021).
05.02.2021 позивач подав пояснення (вх. №1062 від 05.02.2021) про надання доказів направлення третій особі копій матеріалів справи № 920/1204/20.
09.02.2021 позивач подав відповідь на відзив (вх. №1158 від 09.02.2021), в якій зазначає, що строк дії договору закінчився 01.01.2021, тому кошти позивачу повинні бути повернуті в будь-якому разі. Укладений між сторонами договір на виконання робіт не є договором поставки, предметом договору є певний процес (роботи по виготовленню металевих заготовок), а не сам товар/майно (металеві заготовки), що випливає з п.п. 1.1., 1.3., 6.1.1. договору. На виконання п. 1.5. договору, позивач листом від 24.07.2018 № 06/1-1685 звертався до відповідача з проханням повідомити про готовність прийняти давальницьку сировину для виконання робіт. В свою чергу, АТ “Сумське МНВО” надало відповідь про неможливість прийняти металеві заготовки, у зв'язку з реорганізацією виробництва з зазначенням “вернутся к данному вопросу в сентябре-октябре 2018 года”. При цьому, в подальшому відповідач не повідомив та не надав відповіді протягом вересня-жовтня 2018 року про готовність прийняти металеві заготовки за заявкою позивача. Такі дії розцінені як ухилення від прийняття давальницької сировини та виконання своїх зобов'язань за договором. Вказані дії відповідача тривали протягом 2019-2020 років. З часом, в тому числі через відмову відповідача прийняти давальницьку сировину, остаточно відпала необхідність у подальшому виготовленні розкатних кілець. Фактично, листом від 13.08.2020 позивач зменшив обсяг виконання робіт за договором в силу приписів ст. 615, 849 ЦК України.
Третя особа подала пояснення (вх. №1610 від 16.02.2021), в якому підтримує позовні вимоги. Державний концерн “Укроборонпром” зазначає, що відповідач отримав від позивача грошові кошти в розмірі 3 595 705,20 грн, однак виконав роботи лише частково на загальну суму 1 738 638 грн., 31.12.2020 строк дії договору закінчився.
17.02.2021 позивач подав заяву про доповнення до позовної заяви (вх. №1667 від 17.02.2021), в якій зазначає, що у зв'язку із закінченням строку дії договору, між сторонами додатково виникли позадоговірні грошові зобов'язання на підставі ст. 1212 ЦК України. Грошові кошти у сумі 1 857 067,20 грн. за договором певний час мали властивості попередньої оплати (авансу). Однак, додатково, з припиненням дії договору, така грошова сума в будь-якому разі втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими AT “Сумське МНВО” без достатньої правової підстави.
У судовому засіданні 17.02.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про прийняття до розгляду поданих учасниками справи доказів та заяв по суті справи (відповіді на відзив, пояснення, доповнення до позовної заяви).
Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.02.2021 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.03.2021, 11:45.
У судовому засіданні 15.03.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 07.04.2021, 10:30.
31.03.2021 представник відповідача подав заяву (вх.. №1517к від 31.03.2021) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
01.04.2021 позивач подав клопотання №17-1971 від 01.04.2021, в якому просить суд розгляд справи 07.04.2021 провести без участі представника позивача, інформацію, викладену у клопотанні вважати заключним словом позивача у судових дебатах, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та вирішити питання розподілу судових витрат.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до укладеного між сторонами договору № 4/1669131 від 12.10.2016, відповідач зобов'язується за завданням позивача, в порядку та на умовах, визначених договором, виконати роботу по виготовленню металевих заготовок - розкатних кілець з давальницької сировини позивача, а останній - прийняти результати робіт, у кількості, в порядку та у строки, визначені у договорі та специфікації № 1, що є додатком до договору.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань (у тому числі гарантійних) за даним договором (п. 12.1. договору в редакції додаткової угоди № 6 від 27.11.2019).
Виконавець виконує роботи частинами відповідно до переданих йому партій давальницької сировини. Партії давальницької сировини, що підлягають передачі, і відповідно партії продукції, що підлягають виготовленню, зазначаються позивачем у листах-повідомленнях (п. 1.5. договору).
Згідно з п. 5.1. договору, безпосередньо перед початком виконання робіт замовник передає, а виконавець приймає партію давальницької сировини за товарно-транспортною накладною та актом приймання-передачі давальницької сировини - металеві заготовки у кількості, необхідній для виготовлення партії продукції, з зазначенням залогової вартості давальницької сировини.
Приймання-передача давальницької сировини здійснюється за адресою: м. Суми, вул. Горького, 58. Доставка давальницької сировини за вказаною адресою виконується автомобільним транспортом замовника за його рахунок.
Відповідно до п. 2.1. договору, відповідач зобов'язаний виконувати роботи у строки, зазначені у специфікації. Строк виконання робіт щодо конкретної партії продукції у будь-якому разі розпочинається не раніше дня, наступного за днем приймання виконавцем давальницької сировини від позивача.
Приймання-передача результатів виконаних робіт сторонами здійснюється за актом виконаних робіт (п. 7.3. договору).
Згідно з п. 5.2. договору, виконавець має право не виконувати роботи за договором, якщо замовник не виконав свої зобов'язання, передбачені у п.5.1 договору.
Загальна вартість договору становить 3 595 705 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ (п. 3.2. договору в редакції додаткової угоди № 3 від 24.04.2018).
Відповідно до п. 4.1. договору, замовник здійснює 100% попередню оплату на банківський рахунок виконавця протягом 7-ми банківських днів з моменту підписання договору.
Згідно зі специфікацією № 1 від 12.10.2016 до договору, відповідач зобов'язався виконати роботи по виготовленню металевих заготовок загальною вартістю 3 131 481 грн. 60 коп., за специфікацією № 2 від 24.04.2018 - вартістю 464 223 грн 60 коп. Термін виконання робіт - 30 робочих днів з дня приймання виконавцем партії давальницької сировини.
Платіжним дорученням № 1100 від 18.10.2016 підтверджується факт попередньої оплати позивачем робіт за договором згідно зі специфікацією № 1 в сумі 3 131 481 грн 60 коп.
Платіжним дорученням № 3323 від 26.04.2018 підтверджується факт попередньої оплати позивачем робіт за договором згідно зі специфікацією № 2 в сумі 464223 грн 60 коп.
Наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі продукції від 21.02.2017, 07.02.2017, від 13.04.2017, від 13.04.2017, від 11.12.2017, свідчать про передачу позивачем відповідачу давальницької сировини.
Згідно з актами приймання-передачі виконаних робіт за договором від 06.03.2017, від 12.04.2017, від 24.05.2017, від 06.06.2017, від 12.07.2017, від 12.07.2017, від 30.01.2018, від 22.02.2018, відповідачем частково виконані роботи за специфікацією № 1 на суму 1 738 638 грн. 00 коп.
Листом від 24.07.2018 № 06/1-1685 позивач повідомив, що планує 06.08.2018 передати відповідачу партію давальницької сировини для виготовлення розкатних кілець згідно зі специфікацією № 1 до договору та просив відповідача повідомити про готовність прийняти заготовки.
Листом від 01.08.2018 № 82-30/157 відповідач повідомив позивача про реорганізацію на підприємстві та просив повернутися до питання прийняття давальницької сировини у вересні-жовтні 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що роботи за специфікацією № 1 на суму 1 392 843 грн. 60 коп. та за специфікацією № 2 на суму 464223 грн 60 коп. не були виконані відповідачем.
13.08.2020 позивач звернувся до відповідача з листом № 06-4551, в якому повідомив про відсутність потреби у переробці сировини на загальну суму 1 857 067 грн. 20 коп. та просив повернути вказані кошти у строк, визначений п. 4.7. договору.
За умовами вказаного пункту договору виконавець зобов'язаний перерахувати кошти, які отримані ним понад узгоджену суму, на поточний рахунок замовника не пізніше п'яти банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги замовника.
Лист № 06-4551 отриманий відповідачем 17.08.2020, кошти на вимогу позивача не повернуті.
Позов заявлений позивачем на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Аналіз норм ЦК України, що регулюють кондиційні відносини свідчить про те, що кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна (грошових коштів) однією особою (набувачем) сталося за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна (грошових коштів) відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Кондикція - це позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно.
Судом встановлено, що грошові кошти в сумі 1 857 067 грн. 20 коп. були перераховані позивачем відповідачу на підставі договору № 4/1669131 від 12.10.2016 в рахунок попередньої оплати, на момент звернення з вимогою про повернення грошових коштів договір був діючий, не розірваний і зобов'язання сторін за договором не були припинені, тому посилання позивача в обґрунтування позову на приписи ст. 1212 ЦК України суд вважає необґрунтованими.
Разом з цим, господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, про що вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 року у справі № 924/1473/15.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За змістом ст. 840 Цивільного кодексу України роботи можуть виконуватися з матеріалу замовника.
Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно зі ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків..
Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Згідно зі ст. 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Судом встановлено, що факт перерахування позивачем відповідачу коштів у строки встановлені договором в сумі 3131481 грн. 60 коп. за специфікацією № 1 та в сумі 464 223 грн. 60 коп. за специфікацією № 2 підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
Згідно з актами приймання-передачі виконаних робіт за договором від 06.03.2017, від 12.04.2017, від 24.05.2017, від 06.06.2017, від 12.07.2017, від 12.07.2017, від 30.01.2018, від 22.02.2018, відповідачем частково виконані роботи за специфікацією № 1 на суму 1 738 638 грн. 00 коп.
В подальшому, позивач звертався до відповідача щодо передачі давальницької сировини для виконання робіт по виготовленню металевих заготовок у липні 2018 року, однак відповідач не прийняв давальницьку сировину, повідомив про повернення до питання щодо її отримання у вересні-жовтні 2018 року і після спливу вказаного терміну не повідомив позивача про готовність до приймання давальницької сировини, такі докази в матеріалах справи відсутні.
13.08.2020 позивач звернувся до відповідача з листом № 06-4551, в якому повідомив про відсутність потреби у переробці сировини на загальну суму 1 857 067 грн. 20 коп. та просив повернути вказані кошти у строк, визначений п. 4.7. договору.
За умови невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо прийняття давальницької сировини для виготовлення продукції протягом двох років станом на серпень 2020 року з дня направлення позивачем повідомлення від 24.07.2018 № 06/1-1685, з урахуванням приписів ст. 538, 612 Цивільного кодексу України, за наявності підстав вважати, що сторона не виконає свого обов'язку, втратою інтересу кредитора до виконання боржником зобов'язання за договором, суд вважає наявними підстави для відмови позивача від виконання зобов'язання та звернення до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів № 06-4551 від 13.08.2020 до закінчення строку дії договору, а посилання відповідача на те, що відповідна вимога є передчасною такими, що не відповідають засадам справедливості та розумності (ст. 3 ЦК України). Суд враховує, що кошти в сумі 1 392 843 грн. 60 коп., роботи на які не виконано відповідачем за специфікацією № 1, були перераховані останньому позивачем у 2016 році, а за специфікацією № 2 - у 2018 році, і будь-які докази, які свідчать про намір відповідача виконувати договір після серпня 2018 року в матеріалах справи відсутні.
Разом з цим, посилання позивача на пункт 4.7. договору щодо строку повернення грошових коштів на вимогу позивача, суд вважає необґрунтованими, оскільки за умовами вказаного пункту виконавець зобов'язаний не пізніше п'яти банківських днів з моменту отримання вимоги замовника перерахувати кошти, які отримані понад узгоджену суму, а ціна договору сторонами не змінювалася.
В даному випадку, щодо строків повернення грошових коштів на вимогу позивача, підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, згідно з якою, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки вимога позивача щодо повернення коштів отримана відповідачем 17.08.2020, останній був зобов'язаний повернути грошові кошти в сумі 1 857 067 грн. 20 коп. до 24.08.2020 включно.
На підставі викладеного, враховуючи, що роботи за договором на суму 1 857 067 грн. 20 коп. відповідачем не виконані, останній не подав доказів на підтвердження готовності до приймання від позивача давальницької сировини для виконання робіт по виготовленню заготовок після жовтня 2018 року, станом на серпень 2020 року виконання зобов'язання втратило інтерес для позивача, останній звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів в сумі, на яку роботи відповідачем не виконані, однак відповідач на вимогу позивача кошти в сумі 1 857 067 грн. 20 коп. не повернув, суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 1 857 067 грн. 20 коп.
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частин другої та третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 9.8 договору, у випадку порушення строку повернення раніше сплачених за роботи, пов'язаного з порушенням строків або обсягів виконання робіт, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені від суми заборгованості, за кожен день порушення строку перерахування.
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасне повернення грошових коштів на вимогу позивача, відповідачу нарахована пеня в сумі 54 798 грн 70 коп. та 3% річних в сумі 13 699 грн 68 коп. за період з 26.08.2020 по 23.11.2020, виходячи з суми заборгованості в розмірі 1 857 067 грн. 20 коп.
Судом встановлено, що вимога позивача щодо повернення коштів отримана відповідачем 17.08.2020, тому останній був зобов'язаний повернути грошові кошти в сумі 1 857 067 грн. 20 коп. у строк до 24.08.2020 року включно, відповідно нарахування пені та 3% річних за період з 26.08.2020 по 23.11.2020 є правомірним.
Враховуючи факт несвоєчасного повернення відповідачем грошових коштів в сумі 1 857 067 грн. 20 коп. на вимогу позивача, суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 54798 грн 70 коп. пені, 13699 грн 68 коп. 3% річних.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "СУМСЬКЕ МАШИНОБУДІВНЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ" (Україна, 40004, Сумська обл., місто Суми, вулиця Горького, будинок 58, код ЄДРПОУ 05747991) на користь Державного підприємства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС ГАЗОТУРБОБУДУВАННЯ "ЗОРЯ" - "МАШПРОЕКТ" (Україна, 54018, Миколаївська обл., місто Миколаїв, проспект Богоявленський, будинок 42А, код ЄДРПОУ 31821381) грошові кошти в сумі 1857067 грн 20 коп., 54798 грн 70 коп. пені, 13699 грн 68 коп. 3% річних, 28 883 грн. 48 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складене та підписане суддею 14.04.2021.
Суддя Є.А. Жерьобкіна