07.04.2021 Справа № 920/611/19
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/611/19 в порядку загального позовного провадження
за первісним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Відновлення інженерних систем” (03035, м. Київ, пл. Солом'янська, буд. 2, офіс 609, код 37080909)
до відповідача: Сумського національного аграрного університету (40021, Сумська область, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 160, код 04718013) в особі Маловисторопського коледжу імені П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету (42243, Сумська область, Лебединський район, с. Малий Вистороп, вул. Рибалка, 1, код 26378248)
про стягнення 180176 грн. 82 коп.
за зустрічним позовом: Сумського національного аграрного університету (40021, Сумська область, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 160, код 04718013)
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Відновлення інженерних систем” (03035, м. Київ, пл. Солом'янська, буд. 2, офіс 609, код 37080909)
про визнання недійсним договору від 23.11.2018 № 396
представники учасників справи:
позивача за первісним позовом (в режимі відеоконференції): адвокат Мінченко В.М.;
відповідача за первісним позовом: Курило М.П.
Позивач просить суд стягнути з Сумського національного аграрного університету в особі Маловисторопського коледжу імені П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету 180176 грн. 82 коп., з яких: 178272 грн. 00 коп. основного боргу, 1 758 грн. 30 коп. пені та 146 грн. 52 коп. - 3% річних, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання послуг № 396 від 23.11.2018, а також судові витрати пов'язані з розглядом справи.
У зустрічній позовній заяві відповідач просить суд визнати недійсним договір від 23.11.2018 № 396 на послуги по гідрохімічному очищенню системи опалення гуртожитку коледжу вартістю 178272 грн. та як наслідок нараховану пеню в сумі 1758 грн. 30 коп.
Рішенням господарського суду Сумської області від 13.02.2020 в цій справі, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 03.11.2020 рішення господарського суду Сумської області від 13.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 у справі № 920/611/19 скасовано, її матеріали передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
01.12.2020 матеріали справи № 920/611/19 надійшли на адресу господарського суду Сумської області.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2020 головуючим суддею визначено Яковенка В.В.
Ухвалою суду від 07.12.2020 призначено підготовче засідання на 05.01.2021.
21.12.2020 до суду надійшов відзив відповідача на первісну позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити, оскільки, укладаючи договір про надання послуг № 396 від 23.11.2018 без кошторисних бюджетних призначень, сторони порушили вимоги ч. 3, ч. 4 ст. 48, ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, ч. 7 ст. 2, ч. 3 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі Закон №922-VII), у зв'язку з чим на момент укладення такий договір вже вважається недійсним з моменту укладення.
28.12.2020 відповідач за зустрічним позовом подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви, оскільки відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, а також позивачем за зустрічним позовом не надано належних доказів та обґрунтувань для визнання договору недійсним повністю або частково.
05.01.2021 позивач за зустрічним позовом подав до суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якій просить суд задовольнити зустрічний позов, зазначивши про те, що під час укладення договору № 396 від 23.11.2018 замовником, як розпорядником державних коштів, не було дотримано вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та Бюджетного кодексу України, а саме: не дотримано процедури закупівлі послуг за державні кошти та порушено бюджетне законодавство. При цьому на момент укладання договору існувала пряма заборона укладати договір, який передбачає витрачання державних коштів, та/або здійснювати оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
05.01.2021 відповідач за первісним позовом подав до суду заперечення, в яких просить суд відмовити у задоволенні первісного позову та у задоволенні клопотання про стягнення витрат, пов'язаних з правничою допомогою.
Ухвалою суду від 05.01.2021 відкладено підготовче засідання на 28.01.2021.
18.01.2021 представник позивача за первісним позовом подав до суду відповідь на відзив, в якій просить суд позов задовольнити повністю.
25.01.2021 відповідач за первісним позовом подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких просить суд у задоволенні первісного позову відмовити, задовольнити зустрічну позовну заяву та відмовити у задоволенні клопотання № 55 від 28.12.2020 адвоката Мінченка В.М. щодо додаткового стягнення з відповідача за первісним позовом витрат, пов'язаних з правничою допомогою.
Ухвалою суду від 28.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 18.02.2021.
Ухвалою суду від 18.02.2021 закрито підготовче провадження у справі №920/611/19; призначено справу № 920/611/19 до судового розгляду по суті на 09.03.2021, 11:40.
У судовому засіданні 09.03.2021 оголошено перерву в розгляді справи по суті до 18.03.2021, 11:20.
У судовому засіданні 18.03.2021 оголошено перерву в розгляді справи по суті до 29.03.2021, 12:00.
Ухвалою суду від 29.03.2021 відкладено розгляд справи по суті на 07.04.2021.
Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом у межах наданих йому повноважень створено належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши докази в справі, суд встановив наступне.
Діяльність Сумського національного аграрного університету (далі СНАУ) регламентується Статутом, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 27.04.2015 № 470 (далі Статут).
Відповідно до пункту 1.2 Статуту Університет - багатогалузевий вищий навчальний заклад. Університет самостійно приймає рішення і провадить діяльність у межах основних і додаткових прав, передбачених Положенням про державний вищий заклад освіти (п.1.8 Статуту). Університет утворений у формі державної установи і працює на засадах неприбутковості (п.1.8 Статуту). Університет здійснює свою діяльність відповідно до чиного законодавства та цього Статуту (п.1.12 Статуту).
Згідно з п.3.1 Статуту СНАУ є вищим навчальним закладом державної форми власності, підпорядковується Міністерству освіти і науки України; пп.4.2.24, 4.2.27 - має право провадити фінансово-господарську й іншу діяльність відповідно до чинного законодавства й цього Статуту, здійснювати капітальне будівництво за рахунок коштів загального та спеціального фондів бюджету, реконструкцію, капітальний і поточний ремонт основних фондів, будівель і споруд Університету на підставі угод підряду або господарським способом; п.8.2 - майно (в т.ч. будівлі, житлові приміщення) закріплено за Університетом на праві господарського відання; п.8.6 - фінансування Університету здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості в прийнятті рішень.
У відповідності до п.1.13 Статуту структуру Університету, статус і функції його структурних підрозділів визначає цей Статут і положення про відповідні структурні підрозділи, розроблені Університетом і затверджені наказами ректора Університету. Одним зі структруних підрозділів Університету є Маловисторопський коледж імені П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету.
На підставі пункту 1.4 Положення про Маловисторопський коледж імені П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету, затвердженого наказом ректора СНАУ від 01.12.2015 № 367-к, (далі Положення) коледж є структурним підрозділом СНАУ з окремими правами юридичної особи, з постійною ознакою неприбутковості 0002/403.
Відповідно до п.1.5 цього Положення на підставі довіреності ректора університету коледж має право самостійно: користуватись та розпоряджатись зазначеним майном; отримувати кошти та інші матеріальні цінності; здійснювати фінансову діяльність в межах затвердженого кошторису доходів та видатків; вести господарську та фінансову діяльність в межах повноважень, визначених у положенні коледжу; проводити державні закупівлі у відповідності до законодавства; укладати господарські та інші угоди.
Майно, закріплене за коледжем, є державною власністю, належить йому на правах оперативного управління (п.1.6 Положення).
Згідно з п.6.1 Положення директор коледжу в межах повноважень, делегованих ректором університету, виконує серед іншого такі функції: самостійно вирішує згідно із законодавством питання діяльності коледжу, є розпорядником майна і коштів навчального закладу за погодженням із ректором університету, укладає договори (угоди).
Фінансування коледжу проводиться за рахунок коштів державного бюджету (п.9.2 Положення).
На підставі довіреності від 21.06.2017 СНАУ в особі ректора уповноважив директора Маловисторопського коледжу імені П.С. Рибалка СПАУ Федину В.М. (призначений директором наказом від 16.06.2015, звільнений з посади директора 29.03.2019), зокрема, користуватись та розпоряджатись майном, яке йому належить на правах оперативного управління; здійснювати фінансову діяльність у межах затвердженого кошторису доходів і видатків; укладати господарські договори, договори на платні послуги, договори про постачання комунальних і інших послуг коледжу і інші угоди; мати право підпису документів, зокрема: договорів цивільно-правового характеру, господарських угод, актів виконаних робіт про надання послуг, банківських документів, кошторисів використання бюджетних коштів тощо.
23.11.2018 між ТОВ «Відновлення інженерних систем» як виконавцем та Маловисторопським коледжем імені П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету як замовником укладено договір про надання послуг № 396 (далі договір № 396), відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався надати такі послуги: гідрохімічне очищення системи опалення будівлі гуртожитку Маловисторопського коледжу імені П.С Рибалка СНАУ за адресою: Сумська область, Лебединський район, с. Малий Вистороп, вул. Рибалка, 1 (п.1.1 договору).
За п. 2.1. договору загальна сума договору складає 178272,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) 29712,00 грн. За послуги згідно п.1.1 цього договору Замовник сплачує Виконавцю суму, яка буде визначена актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг (п.3.1). Оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання Замовником та Виконавцем актів здачі-прийняття наданих послуг у безготівкові формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця (п.3.2). Сторони погодилися, що кінцевий термін оплати Замовником наданих і прийнятих послуг з урахуванням п.3.2 здійснюється не пізніше 31 травня 2019 року.
У відповідності до планів використання бюджетних коштів і кошторисів на 2018 рік СНАУ та Маловисторопського коледжу імені П.С. Рибалка поточні видатки з оплати послуг (крім комунальних), відповідних робіт для цього структурного підрозділу університету не передбачено.
У грудні 2018 були внесені зміни до плану використання бюджетних коштів на 2018 рік (довідка № 16235/30 від 10.12.2018), відповідно до яких видатки коледжу на оплату послуг (крім комунальних) були збільшені на 205000 грн, з яких: 199887 грн були використані коледжем на оплату послуг по гідрохімічному очищенню системи опалення будівлі навчального корпусу за договором про надання послуг від 14.12.2018 №76, укладеним між Маловисторопським коледжем імені П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету та ТОВ «Промжитлосервіс» (платіжне доручення від 17.12.2018 № 206).
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виконав взяті на себе зобов'язання за договором на загальну суму 178272,00 грн., проте відповідач добровільно заборгованості не перерахував, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість на зазначену суму.
Відповідач заперечує проти сплати коштів у розмірі 178272,00 грн., посилаючись на відсутність бюджетних призначень, нереєстрацію договору №396 в органах Державної казначейської служби, неоприлюднення договору на веб-порталі уповноваженого органу, непроведення процедури закупівель для укладення договору та нікчемність цього договору та акту приймання виконаних будівельних робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Згідно з ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державної казначейської служби України.
Частиною 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.
За приписами ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджеті не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Зі змісту вказаних норм законодавства вбачається, що взяття розпорядником бюджетних коштів бюджетного зобов'язання, у тому числі шляхом укладення відповідного договору, без відповідних бюджетних призначень та асигнувань на період виконання договору, суперечить вимогам Бюджетного кодексу України та унеможливлює виконання такого зобов'язання (укладеного договору), унаслідок чого є наперед невиконуваним бюджетною організацією.
Як зазначалося вище, у відповідності до п. 8.6. Статуту фінансування Університету здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Пунктом 9.2. Положення визначено, що фінансування коледжу проводиться за рахунок коштів державного бюджету, який поділяється на загальний і спеціальний фонди, що складаються з складових частин, передбачених ст. 13 Бюджетного кодексу України.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 5 Порядку складення, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (у редакції від 13.12.2017, що діяла на момент укладення договору), установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а вищим навчальним закладам та науковим установам, закладам охорони здоров'я також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів. Установи мають право брати бюджетні зобов'язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров'я також установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.
Отже витрати, зокрема, закладів вищої освіти, здійснюються виключно з Державного бюджету України на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами цих закладів освіти.
Відповідно до плану використання бюджетних коштів на 2018 рік Сумського національного аграрного університету та Маловисторопського коледжу імені П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету бюджетні асигнування на укладення договору № 396 від 23.11.2018 на оплату послуг по гідрохімічному очищенню системи опалення гуртожитку не передбачались. Проте умовами договору передбачено відшкодування коледжем наданих послуг за договором. Отже, Маловисторопський коледж імені П.С. Рибалка СНАУ взяв на себе бюджетне зобов'язання шляхом укладення договору № 396 від 23.11.2018 без відповідних встановлених бюджетних призначень та асигнувань на 2018 рік, що суперечить вимогам статей 23, 48 Бюджетного кодексу України. Тому умови спірного договору за своїм змістом унеможливлюють його виконання, оскільки є заздалегідь невиконуваними в повному обсязі закладом освіти через відсутність відповідних бюджетних асигнувань.
Також пунктом 20 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.
Таким чином, розпорядник бюджетних коштів не може вийти за межі виділених бюджетних коштів на відповідні витрати. Відповідач як бюджетний заклад має право укладати угоди лише в межах бюджетних асигнувань. Сума 178272,00 грн., що зазначена позивачем як вартість наданих послуг за договором № 396 від 23.11.2018, перевищує суму бюджетних асигнувань, а отже, взяття таких зобов'язань може вважатись перевищенням повноважень.
Частиною першою статті 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Як відомо Університет не схвалив укладений директором коледжу договір №396.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Таким чином, у розумінні статей 203, 215 ЦК України недійсність договору законодавець пов'язує з невідповідністю змісту договору нормам закону.
Відповідно до частин 2-3 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За таких обставин укладення договору про надання послуг № 396 від 23.11.2018 поза межами кошторису, без відповідних бюджетних призначень (асигнувань) призводить до порушення вимог Бюджетного кодексу України та, як наслідок, визнання договору недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення заборгованості за договором, розрахунки за яким не були проведені, тому відсутні процесуальні підстави для застосування наслідків недійсності правочину.
Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Враховуючи, що договір № 396 від 23.11.2018 укладено з порушенням вимог чинного законодавства, він є таким, що не підлягає виконанню бюджетною установою, та потребує визнання його недійсним на підставі положень ст. ст. 203, 215 ЦК України.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд не погоджується із зазначеною позивачем за зустрічною позовною заявою підставою недійсності договору №396 у зв'язку з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі" (Закон №922-VII) та виходить з наступного.
Закон №922-VII застосовується до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 000 грн, а робіт - 1,5 млн. грн (пункт 9 частини першої статті 1, частина перша статті 2 цього Закону).
Згідно з частиною сьомою статті 2 Закону №922-VII забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частині з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
За змістом частини третьої статті 36 Закону №922-VII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.
Оскільки між сторонами в справі склалися господарські правовідносини, до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Виходячи з аналізу положень ст. ст. 3, 6, 11, 526, 627-629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Зокрема, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає його загальним засадам, або містить елементи різних договорів (змішаний договір).
Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Спірний договір є змішаним договором, що поєднує у собі риси договору підряду та договору про надання послуг, тому застосуванню підлягають як загальні положення Цивільного кодексу України, так і спеціальні, а саме Глави 61 та 63 ЦК України.
Загальні положення щодо договорів про надання послуг закріпленні у главі 63 Цивільного кодексу України (статті 901 - 907). Відповідно до ст. 177 ЦК України послуги розглядаються як окремий вид об'єктів цивільних прав, які відрізняються від інших об'єктів (речей, майнових прав, результатів робіт тощо).
За змістом ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Тобто послугою є певне нематеріальне благо, яке надається виконавцем і споживається замовником у процесі вчинення певних дій або здійснення певної діяльності.
Визначення договору підряду міститься в ч. 1 ст. 837 ЦК України, відповідно до якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частина 2 статті 837 ЦК України доповнює характеристику договору підряду, вказуючи на те, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Отже, чітко визначеною метою договору підряду є виконання певної роботи, результатом якої є певний матеріалізований об'єкт. При цьому замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч. 1 ст. 849 ЦК України).
Якщо за договором про надання послуги дії виконавця не мають вирішального значення, оскільки це спосіб надання послуги, то для договору підряду процес виконання роботи є важливим, порушення якого надає замовнику певні права (ч. 2-4 ст. 849 ЦК України).
За приписами статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За надані послуги згідно з п. 1.1 договору №396 замовник сплачує виконавцю суму, яка буде обумовлена актом здачі-прийняття наданих послуг. Під актом Сторони розуміють акти складені за типовою формою КБ-2в та довідки складені за типовою формою КБ-3 (п.1.3 договору).
Відповідно до п. 1.4 договору вартість послуг визначається відповідно до договірної ціни, що є невід'ємною частиною цього договору. Договірна ціна розраховується у відповідності з ДСТУ Б Д 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» з використанням державних та відомчих ресурсних елементних кошторисних норм.
За надані послуги згідно п. 1.1 цього договору замовник сплачує виконавцю суму, яка буде визначена актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг (п. 3.1. договору).
Згідно з пунктами 3.2, 3.3 договору №396 оплата здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання обома сторонами акта здачі-приймання наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок виконавця. Кінцевий термін оплати - не пізніше 31.05.2019.
Виконавець може залучати для надання спеціальних послуг субпідрядні організації (п.7.1 договору).
Згідно з актом огляду прихованих робіт №153 ТОВ «Відновлення інженерних систем» було виконано вирізки в трубопроводах системи опалення для проведення обстеження до проведення гідрохімічного очищення та після виконаних робіт.
05.12.2018 сторонами підписаний акт здачі-приймання робіт (№ КБ-2в) та довідка про вартість виконаних робіт (№ КБ-3) на загальну вартість 178 272,00 грн.
За вказаним актом здачі-приймання робіт установлено, що позивачем за первісним позовом під час виконання очищення системи опалення як послуги проведено певні роботи, що мають матеріальний результат, а саме: демонтаж і прокладання трубопроводів, установлення фланцевих вентилів, засувок, затворів, клапанів зворотних, кранів прохідних, муфтових кранів, кранів повітряних (Маєвського), вирізання елементів труб.
У судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом пояснив, що ТОВ «Відновлення інженерних систем» на виконання договору №396 лише було замінено "розширительний бачок, крани Маєвського".
Договір №396 між сторонами укладено 23.11.2018, тобто раніше договору про надання послуг від 14.12.2018 №76, укладеного між Маловисторопським коледжем імені П.С. Рибалка СНАУ та ТОВ «Промжитлосервіс».
Сторонами не оспорюється, що ці договори з різними виконавцями стосуються різних об'єктів нерухомості, відповідно будівлі гуртожитку та учбового корпусу, але за однією адресою: Сумська область, Лебединський район, с. Малий Вистороп, вул. Рибалка, 1.
Договір №76 укладено після відповідної зміни до плану використання бюджетних коштів на 2018 рік, і як згадувалося раніше, оплата послуг відбулася за наявними бюжетними призначеннями.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
У відповідності до частин 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Враховуючи вищевикладене, зустрічний позов підлягає задоволенню, а договір про надання послуг № 396 від 23.11.2018 на суму 178 272,00 грн., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Відновлення інженерних систем” та Маловисторопським коледжем імені П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету слід визнати недійсним, у задоволенні первісного позову відмовити, оскільки підстави для стягнення основного боргу та санкцій за прострочення платежу на підставі визнаного недійсним договору відсутні.
За таких обставин з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом підлягають стягненню 1921 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покладаються на позивача за первісним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд,
1. У задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю “Відновлення інженерних систем” до Сумського національного аграрного університету в особі Маловисторопського коледжу імені П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету про стягнення 180 176 грн. 82 коп. відмовити.
2. Зустрічний позов Сумського національного аграрного університету до товариства з обмеженою відповідальністю “Відновлення інженерних систем” про визнання недійсним договору про надання послуг № 396 від 23.11.2018 задовольнити.
3. Визнати недійсним з моменту укладення договір про надання послуг № 396 від 23.11.2018, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Відновлення інженерних систем” та Маловисторопським коледжем імені П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Відновлення інженерних систем” (03035, м. Київ, пл. Солом'янська, буд. 2, офіс 609, код 37080909) на користь Сумського національного аграрного університету (40021, Сумська область, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 160, код 04718013) 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня) сплаченого судового збору за розгляд зустрічного позову.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Повне рішення складено 14.04.2021.
Суддя В.В. Яковенко