14 квітня 2021 року Справа № 915/488/21
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,
розглянувши без виклику сторін матеріали
заяви Товариства з додатковою відповідальністю «Сільгоспгосподарство «Гур'ївка»
(56660, Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с.Гур'ївка, вул.Центральна, буд.9;
ідент.код 03764229) про забезпечення позову, подану до відкриття провадження у
справі
особа, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Зион»
(87539, Донецька обл., м.Маріуполь, б.Шевченка, буд.52; ідент.код 33084810),-
13.04.2021 за вх.№5508/21 Товариство з додатковою відповідальністю «Сільгоспгосподарство «Гур'ївка» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою за вих.№11 від 10.03.2021 про забезпечення позову, подану до відкриття провадження у справі, в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти у розмірі ціни позову в 565500,0 грн та судових витрат 9618,0 грн, які обліковуються на розрахунковому рахунку ТОВ «Зион» НОМЕР_1 в АТ «Кредобанк», МФО 325365, ІПН 330848114038.
В обґрунтування заяви заявник вказує, що на протязі 10 календарних днів ним буде подана позовна заява про стягнення боргу з відповідача в сумі 565500,0 грн за невиконання умов договору поставки, а саме не здійснення відповідачем поставки заявнику суперфосфату марки 12-24-12(S) б/б 3105590000 в кількості 65,0 тон за ціною 7250,0 грн на суму 565500,0 грн з ПДВ, за який заявник розрахувався з відповідачем за платіжним дорученням №140 від 18.02.2020.
Заявник стверджує, що беручи до уваги, що відповідач порушуючи вимоги ст.265 ГК України та ст.712 ЦК України, на протязі довгого часу ухиляється від виконання своїх обов'язків передбачених договором поставки, не бажає спілкуватися стосовно боргу, вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення її заявнику без розгляду, виходячи з наступного.
Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ст.136 ГПК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Однак, заява не відповідає вимогам ст.139 ГПК України оскільки в заяві заявником зазначене місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Зион» (ідент.код 33084810): 54020, м.Миколаїв, вул.Кузнецька, буд.25; проте, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація, що місцезнаходженням відповідача є: 87539, Донецька обл., м.Маріуполь, б.Шевченка, буд.52.
У абз.2 п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарським судам України надані роз'яснення, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
У відповідності до ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно ч.7 ст.140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявником при поданні заяви не дотримано вимог ч.1 ст.139 ГПК України, що відповідно до положень ч.7 ст.140 ГПК України є підставою для повернення її заявнику без розгляду.
Додатково, суд звертає увагу заявника на те, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.03.2021 у справі №915/276/21 передано матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгоспгосподарство «Гур'ївка» б/н від 26.02.2021 (вх.№3309/21 від 03.03.2021) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зион» боргу в сумі 565500,0 грн та судових витрат в сумі 9618,0 грн до Господарського суду Донецької області (61022, м.Харків, просп.Науки, буд.5).
У вказаній ухвалі суд прийшов до висновку, що виходячи з наведеної інформації, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають положення ч.1 ст.27 ГПК України щодо пред'явлення позову до господарського суду за місцезнаходженням відповідача. Будь-яких обґрунтувань щодо застосування до спірних правовідносин правил щодо підсудності справ за вибором позивача чи виключної підсудності (ст.ст.29, 30 ГПК України) Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільгоспгосподарство «Гур'ївка» у позовній заяві взагалі не наведено, та судом не встановлено. Крім цього, суд зазначає, що позовні вимоги у даній справі стосуються стягнення з відповідача грошових коштів, що виконується за місцезнаходженням останнього. Отже, враховуючи що місцезнаходженням відповідача є: 87539, Донецька обл., м.Маріуполь, б.Шевченка, буд.52; то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгоспгосподарство «Гур'ївка» б/н від 26.02.2021 (вх.№3309/21 від 03.03.2021) не є підсудним Господарському суду Миколаївської області, оскільки поданий з порушенням правил територіальної підсудності, та у відповідності до статті 31 ГПК України підлягає передачі до Господарського суду Донецької області (61022, м.Харків, просп.Науки, буд.5).
До того ж, суд звертає увагу заявника на те, що з Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.03.2021 у справі №915/276/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгоспгосподарство "Гур'ївка" - залишено без руху. Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільгоспгосподарство "Гур'ївка" постановлено усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до канцелярії суду: доказів направлення відповідачу копії позовної заяви б/н від 26.02.2021 та доданих до неї документів листом з описом вкладення. Встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.1 ст.138 ГПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Керуючись ч.7 ст.140, ст.ст.234, 235 ГПК України, суд, -
1. Заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Сільгоспгосподарство «Гур'ївка» за вих.№11 від 10.03.2021 (вх.№5508/21 від 13.04.2021) про забезпечення позову, - повернути заявнику без розгляду.
2. Копію ухвали направити заявнику.
Додаток:
- заява Товариства з додатковою відповідальністю «Сільгоспгосподарство «Гур'ївка» за вих.№11 від 10.03.2021 (вх.№5508/21 від 13.04.2021) про забезпечення позову з додатками, в т.ч. з платіжним дорученням №173 від 19.02.2021 про сплату судового збору в розмірі 1135,0 грн - на 6 арк.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя М.В.Мавродієва