08 квітня 2021 року Справа № 915/133/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА ЕРІДОН”, вул. Богдана Хмельницького, 35, с. Чопилки, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, 08467 (код ЄДРПОУ 43106699)
поштова адреса: а/с 67, м. Київ, 03191
до відповідача Приватного підприємства “ФГ” ЯСНА ЗОРЯ 81”, вул. Виноградна, 21-А, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300 (код ЄДРПОУ 39642625)
про стягнення коштів в сумі 186 507, 57 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Нерода В.Ю.;
від відповідача: представник не з'явився.
До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ФІРМА ЕРІДОН” з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Приватного підприємства “ФГ” ЯСНА ЗОРЯ 81”:
- основну суму заборгованості за договором у сумі 143 527, 60 грн.;
- 48, 00 % річних від простроченої суми основної заборгованості, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 6.7 договору в розмірі 19 103, 41 грн.;
- проценти за користування товарним кредитом, відповідно до ст. 536, ч. 5 ст. 694 ЦК України, умов пунктів 4 та 5 додатків до договору в розмірі 19 103, 41 грн.;
- пеню за договором в розмірі 4 773, 15 грн.
Всього: 186 507, 57 грн.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 04.03.2021. Задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА ЕРІДОН” (вх. № 1734/21 від 04.02.2021 року) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.03.2021 відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 08.04.2021 року.
Відповідач явку повноважного представника в судові засідання 04.03.2021 року та 08.04.2021 року не забезпечив.
Ухвали господарського суду Миколаївської області від 09.02.2021 року та від 04.03.2021 року, надіслані на адресу відповідача, повернуті до суду поштовою установою із відміткою пошти “адресат відсутній за вказаною адресою” (арк. 50-54, 67-70).
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)
Ухвали направлялись на адресу відповідача Приватного підприємства “ФГ” ЯСНА ЗОРЯ 81”, вказану в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Виноградна, 21-А, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300 (арк. 81).
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні 08.04.2021 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
1. Правова позиція позивача.
Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 129/20/390 від 27.08.2020 року, а саме: зобов'язання оплатити вартість отриманого товару, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі та нараховано відповідачу 48 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України, проценти за користування товарним кредитом та пеню. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 525, 536, 625, 655, 694, 712 ЦК України, ст. 232, 265 ГК України та умовами договору.
2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
27.08.2020 року між ТзОВ «ФІРМА ЕРІДОН» (постачальник) та ПП «ФГ» ЯСНА ЗОРЯ 81» (покупець) укладено договір поставки № 129/20/390 (арк. 13-18).
До договору між сторонами складено Додатки від 27.08.2020, від 31.08.2020, від 07.09.2020, від 28.09.2020, якими сторони погоджували кількість товару, вартість кожної партії поставки товару, умови та строки поставки, оплати, відповідальність сторін (арк. 19-30).
Відповідно до п. 9.1 договору цей договір викладено на 6-ти сторінках та оформлено у двох автентичних примірниках по одному для кожної із сторін. Підписанням цього договору сторони засвідчують, що вони ознайомились та погоджуються з усіма умовами, що викладені на всіх сторінках цього договору та своїм підписом підтверджують розуміння та схвалення всіх умов цього договору без виключення.
Відповідно до п. 9.2 договору договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2020 року, а в частині проведення розрахунків за поставлений товар до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії нього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Відповідно до п. 9.3 договору цей договір, включаючи додатки до нього, складає повний обсяг домовленостей сторін та замінює собою всі попередні усні або письмові проекти, договори, домовленості та угоди, усні або письмові, укладені між сторонами щодо предмету цього договору. Будь-які зміни або доповнення до договору дійсні лише у випадку, якщо вони викладені письмовій формі та підписанні повноважними представниками обох сторін.
Договір та всі додатки підписано сторонами та скріплено печатками сторін.
Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.
Умовами договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах цього договору постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - «Товар»), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість такого товару.
Відповідно до п. 1.2 договору найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначаються в додатках, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 2.1 договору ціна товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або Євро), зазначається у додатках до цього договору.
Відповідно до п. 2.2 договору ціна товару внаціональній валюті є орієнтовною та остаточно визначається на дату фактичної оплати товару на умовах цього договору. Еквівалент ціни товару в іноземній валюті, який зазначено в додатку до цього договору, є незмінним на весь період дії цього договору.
Відповідно до п. 2.3 договору загальна вартість товару, що постачається за цим договором (ціна договору), визначається додатками та видатковими накладними, з врахуванням пункту 3.2 Договору. У випадку розбіжності даних у додатках та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни товару, перевагу має видаткова накладна.
Відповідно до п. 3.1 договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштівна банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором та додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення додатків до цього договору. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Відповідно до п. 3.2 договору сторони погодили, що визначення ціни та загальної вартості товару, що підлягає оплаті покупцем, здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати товару (надалі - "курс Міжбанку"). Для визначення "курсу Міжбанку" сторони використовують дані, розміщені на веб-сайті http://minfin.com.ua/currency/mb.archive/, якщо інші джерела визначення курсу іноземних валют не зазначені в Додатках до цього договору (надалі - "Джерело курсу іноземних валют").
Відповідно до п. 3.3 договору оплата товару, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється покупцем на підставі рахунку на оплату, сформованого постачальником, з врахуванням умов пунктів 3.1 та 3.2 договору. Термін дії рахунку на оплату складає 3 (три) банківські дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено сторонами. В разі порушення строків оплати, визначених рахунком на оплату, зарахування платежів здійснюється постачальником виходячи з курсу Міжбанку, встановленого на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Оплата товару, який постачається на умовах відстрочення оплати чи з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється покупцем, з дотриманням умов п. 3.2 та 3.5 цього договору.
Відповідно до абз. 2 п. 3.4 договору оформлення видаткових накладних на товар, який постачається на умовах відстрочення оплати або з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється за цінами, визначеними на дату формування видаткової накладної з дотриманням умов п. 3.2 цього договору.
Відповідно до п. 3.6 договору товар, що був отриманий покупцем, в межах цього договору тільки за видатковими накладними (без підписання додатку та без здійснення попередньої оплати), підлягає повній оплаті з дотриманням умов пунктів 3.2 та 3.3 цього договору, не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту його отримання.
Відповідно до п. 5.1 договору умови та строки поставки товару зазначаються у додатках до цього договору або у рахунку на оплату, який містить істотні умови поставки.
Відповідно до п. 5.3 договору перехід права власності на товар від постачальника до покупця, а також приймання товару по кількості та якості, здійснюється в момент передачі товару за видатковою накладною. Датою передачі товару є дата оформлення видаткової накладної, яка підписується представником покупця. Підпис представника покупця у видатковій накладній може бути завірений відтиском печатки покупця та свідчить про отримання товару покупцем: по кількості - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній; по якості - відповідно до показників та характеристик, зазначених у документах про якість та проходження товару.
Як вказано вище, до договору між сторонами складено додатки від 27.08.2020, від 31.08.2020, від 07.09.2020, від 28.09.2020, якими сторони погодили наступні умови:
- Додатком № 129/20/390 від 27.08.2020 року погоджено поставку товару на загальну суму 16 272, 00 грн. з ПДВ. (арк. 19-20);
- Додатком № 129/20/390 від 27.08.2020 року погоджено поставку товару на загальну суму 73 059, 48 грн. з ПДВ. (арк. 21-22);
- Додатком № 129/20/390 від 31.08.2020 року погоджено поставку товару на загальну суму 18 102, 67 грн. з ПДВ. (арк. 23-24);
- Додатком № 129/20/390 від 07.09.2020 року погоджено поставку товару на загальну суму 36 656, 64 грн. з ПДВ. (арк. 25-26);
- Додатком № 129/20/390 від 07.09.2020 року погоджено поставку товару на загальну суму 11 572, 56 грн. з ПДВ. (арк. 29-30).
- Додатком № 129/20/390 від 28.09.2020 року погоджено поставку товару на загальну суму 11 831, 16 грн. з ПДВ. (арк. 27-28);
Судом встановлено, що умови оплати товару (п. 3 додатків), порушення зобов'язань щодо оплати (п. 4, 5 додатків), погоджені сторонами у вищевказаних додатках до договору від 27.08.2020, від 31.08.2020, від 07.09.2020, від 28.09.2020 є ідентичними.
Відповідно до п. 3 Додатків до договору оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього додатку, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2-3.3 договору поставки не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати на розрахунковий рахунок постачальника. Сторони визначили, що для товару, який постачається на умовах цього додатку, термін дії рахунків-фактури складає 3 банківській дні з моменту його оформлення.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 143 527, 60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 71361 від 02.09.2020 на суму 16 337, 14 грн., № 71364 від 02.09.2020 на суму 56 199, 60 грн., № 71367 від 02.09.2020 на суму 18 165, 00 грн., № 78814 від 28.09.2020 на суму 31 158, 00 грн., № 78942 від 28.09.2020 на суму 11 831, 16 грн., № 78811 від 28.09.2020 на суму 9 836, 70 грн. (арк. 31-36).
Підставою поставки товару у вищевказаних видаткових накладних зазначено договір № 129/20/390 від 27.08.2020 року.
У видаткових накладних зазначено, що сторони підтверджують, що вищезазначена продукція прийнята покупцем по кількості відповідно до зазначених даних. Покупцем перевірено цілісність упаковки, тари, пломб (за їх наявності) та маркування товару та одержано відповідні документи щодо якості та походження отриманого товару.
Всі вищевказані накладні підписано та скріплено печатками сторін.
Відповідачем за поставлений на підставі договору № 129/20/390 від 27.08.2020 року товар оплату не проведено. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 143 527, 60 грн.
Позивачем також подано суду довідку щодо зарахування оплат ПП «ФГ» ЯСНА ЗОРЯ 81», відповідно до якої оплат відповідачем проведено не було (арк. 37).
Невиконання відповідачем обов'язку за договором в частині здійснення оплати за поставлений товар мало наслідком виникнення заборгованості та нарахування позивачем 48 % річних, процентів за користування товарним кредитом та пені, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.
ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
1. Щодо вимоги про стягнення суми основного боргу.
На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом вище, підтверджена матеріалами справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 143 527, 60 грн. Наявність заборгованості відповідачем не спростовано, як і не подано доказів оплати вказаної заборгованості, строк оплати якої згідно умов п. 3 додатків до договору по видатковим накладним від 02.09.2020 року настав 02.10.2020 року (включно) та по видатковим накладним від 28.09.2020 року строк оплати настав 28.10.2020 року (включно).
Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 143 527, 60 грн., строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, позовна вимога в частині стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 143 527, 60 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.
2. Щодо вимоги про стягнення процентів за користування товарним кредитом.
Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ч. 1 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Відповідно до ч. 2 ст. 694 ЦК України товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.
В свою чергу відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Проценти річних, про які йдеться у ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених ст. 536 названого Кодексу. Так, стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у ст. 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (ст. 1214 ЦК України). Підставами для застосування до правовідносин сторін ст. 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, ст. 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами. Положення ж ч. 2 ст. 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (ст. 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання (постанова КГС від 18.12.2018 по справі № 908/639/18).
Судом також враховано правову позицію Верховного Суду щодо правомірності одночасного стягнення відсотків за користування товарним кредитом, штрафу, інфляційних втрат і 3% річних, викладену в постанові КГС ВС від 10.09.2018 по справі № 908/24/18, в постанові КГС від 18.12.2018 по справі № 908/639/18.
Відповідно до п. 4 додатків до договору у разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, що був поставлений на умовах відстрочення оплати у строк зазначений в п. 3 цього додатку, на строк понад 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48 % річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару.
Відповідно до п. 5 додатків до договору нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар піддягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.
У зв'язку з тим, що заборгованість відповідача становить більше 15 календарних днів, позивач просить суд стягнути з відповідача 19 103, 41 грн. - 48 % за користування товарним кредитом за періоди:
- по видатковим накладним від 02.09.2020 року за період з 03.10.2020 по 21.10.2021 року;
- по видатковим накладним від 28.09.2020 року за період з 29.10.2020 по 21.01.2021 року.
Перевіривши нарахування процентів за користування товарним кредитом, судом встановлено, що розрахунок процентів здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до умов договору та вимог законодавства. Період визначено правильно відповідно до умов п. 5 додатків до договору. Отже, нарахування процентів в сумі 19 103, 41 грн. є обґрунтованим та підставним. В цій частині позов підлягає задоволенню.
3. Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).
Відповідно до п. 6.7 договору в разі невиконання покупцем зобов'язання щодо сплати товару у відповідності до умов цього договору, покупець відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника компенсаційний платіж в розмірі 48 % річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь. Сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).
Позивачем нараховано відповідачу 19 103, 41 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за періоди:
- по видатковим накладним від 02.09.2020 року за період з 03.10.2020 по 21.10.2021 року;
- по видатковим накладним від 28.09.2020 року за період з 29.10.2020 по 21.01.2021 року.
Перевіривши нарахування 48 % річних, судом встановлено, що розрахунок 48 % річних здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до умов договору та вимог законодавства. Отже, нарахування 48 % річних в сумі 19 103, 41 грн. є обґрунтованим та підставним. В цій частині позов підлягає задоволенню.
4. Щодо вимоги про стягнення пені.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Відповідно до п. 6.8 договору сторони домовились про те, що нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання сторонами зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років. При цьому, вказаний пункт (положення) вважається двосторонньою угодою сторін цього договору про збільшення строків позовної давності та строків нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів).
Відповідно до п. 6.2 договору крім відповідальності, встановленої п. 6.1 цього договору покупець: за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.
Позивачем нараховано відповідачу 4 773, 15 грн. пені за періоди:
- по видатковим накладним від 02.09.2020 року за період з 03.10.2020 по 21.01.2021 року;
- по видатковим накладним від 28.09.2020 року за період з 29.10.2020 по 21.01.2021 року.
Детальний розрахунок пені, здійснений позивачем, зазначено в позовній заяві (арк. 3-6).
Перевіривши розрахунок суми пені, судом встановлено, що при нарахуванні суми пені позивачем допущено арифметичні помилки.
Судом здійснено перерахунок розміру пені, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення по кожній видатковій накладній окремо та встановлено, що пеня становить 4 775, 22 грн. Детальний розрахунок пені здійснений судом за допомогою Бази "Законодавство" та наявний в матеріалах справи (арк. 80).
Проте, суд, не виходячи за межі позовних вимог, дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення пені у заявленій до стягнення позивачем сумі 4 773, 15 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Судовий збір в розмірі 2 797, 61 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відповідача Приватного підприємства “ФГ” ЯСНА ЗОРЯ 81”, вул. Виноградна, 21-А, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300 (код ЄДРПОУ 39642625) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА ЕРІДОН”, вул. Богдана Хмельницького, 35, с. Чопилки, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, 08467 (код ЄДРПОУ 43106699); поштова адреса: а/с 67, м. Київ, 03191:
- 143 527, 60 грн. (сто сорок три тисячі п'ятсот двадцять сім грн. 60 коп.) - основної суми заборгованості за договором;
- 19 103, 41 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто три грн. 41 коп.) - 48, 00 % річних від простроченої суми основної заборгованості, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 6.7 договору;
- 19 103, 41 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто три грн. 41 коп.) - процентів за користування товарним кредитом, відповідно до ст. 536, ч. 5 ст. 694 ЦК України, умов пунктів 4 та 5 додатків до договору;
- 4 773, 15 грн. (чотири тисячі сімсот сімдесят три грн. 15 коп.) - пені за договором;
- 2 797, 61 грн. (дві тисячі сімсот дев'яносто сім грн. 61 коп.) - витрат по сплаті судового збору;
3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 13.04.2021 року.
Суддя Е.М. Олейняш