Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"12" квітня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/174/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Давидюка В.К.,
секретаря судового засідання Зоренка О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Войнеску О.І. - ордер від 19.02.2021 (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП СВ Альтера Житомир"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металоконструкція"
про стягнення 371858,69 грн
ТОВ "ДП СВ Альтера Житомир" звернулося з позовом до суду про стягнення з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Металоконструкція" заборгованості у розмірі 371858,69 грн, з яких: 322500,80 грн - основний борг, 25411,59 грн - інфляційні, 23946,30 грн - 3% річних.
Ухвалою від 24.02.2021 відкрито провадження у справі №906/174/21 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 25.03.2021.
Ухвалою від 25.03.2021 суд відклав розгляд справи по суті на 12.04.2021 о 10:00.
Представник позивача через підсистему "Електронний суд" 01.04.2021 надіслав клопотання про долучення доказів, а саме: копії акта виконаних робіт від 26.03.2021 відповідно до договору про надання правничої допомоги від 21.01.2021 та додаткової угоди №1 від 12.02.2021 з доказами направлення вказаного клопотання з додатком ТОВ "НВП "Металоконструкція".
Представник ТОВ "ДП СВ Альтера Житомир" в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Відповідач в засідання суду не з'явився. До суду 09.04.2021 повернулася копія ухвали від 25.03.2021, яка направлялася за адресою: 13264, Житомирська обл., Чуднівський р-н, с. Краснопіль, вул. Чуднівська, 77А, з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.68-69).
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", суд здійснив електронний запит за пошуковими параметрами - ідентифікаційний код юридичної особи 35215213, за яким зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металоконструкція", місцезнаходження: 13264, Житомирська обл., Чуднівський р-н, с. Краснопіль, вул. Чуднівська, 77А (а.с. 46-49).
Станом на 12.04.2021 відомостей щодо зміни місцезнаходження ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Металоконструкція" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань немає.
Водночас суд надсилав копію ухвали від 25.03.2021 керівнику ТОВ "НВП "Металоконструкція" - Дзядевичу В.М. рекомендованою кореспонденцією. Поштовому відправленню присвоєно номер 1000232353540.
За інформацією офіційного сайту "Укрпошта" - https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html - щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за номером 1000232353540 (штрихкодовий ідентифікатор), не вручене під час доставки (а.с. 70-71).
У ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" зазначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно з п. 10 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", до реєстру вносяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.
Як визначено ч.1 ст.10 Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення (в тому числі ухвали суду) чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, суд вчинив всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача - ТОВ "НВП "Металоконструкція" про розгляд справи.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст. 165 та ч.2 ст.178 ГПК України, за якими господарський суд
Згідно з матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП СВ Альтера Житомир" (продавець / позивач) на підставі усної домовленості продало Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металоконструкція" (покупець / відповідач) товар на загальну суму 482500,80 грн.
Факт передачі товару у власність підтверджується видатковою накладною №ЖИ-00000197 від 17.04.2019 (а.с. 10). Товар, перелічений у вказаній накладній, отримав представник відповідача за довіреністю (а.с.11).
ТОВ "НВП "Металоконструкція" зобов'язання з оплати продукції виконало частково, сплативши 30.07.2020 на банківський рахунок ТОВ "ДП СВ Альтера Житомир" кошти у сумі 160000,00 грн (а.с. 38).
ТОВ "ДП СВ Альтера Житомир" адресувало ТОВ "НВП "Металоконструкція" претензію №03/01-2021 від 01.02.2021 з вимогою сплатити 322500,80 грн за поставлений товар (а.с. 12-14).
За твердженням позивача, покупець не сплатив вартість поставленої продукції, що стало підставою для звернення з позовом до суду.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За своєю правовою природою правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, є договірними (заснованими на усних домовленостях) правовідносинами з купівлі-продажу, згідно з якими у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару на загальну суму 482500,80 грн, виник обов'язок оплатити його.
З огляду на викладене, між позивачем та відповідачем виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити отриманий товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку.
Положеннями ч.1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.2 ст. 692 ЦК України)
Отже, з вказаної норми випливає обов'язок відповідача повністю оплатити товар після його прийняття та прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Водночас підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому, строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України. Така правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19.
Враховуючи, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб, у відповідача виник обов'язок одразу оплатити товар, після прийняття його від позивача, згідно з видатковою накладною №ЖИ-00000197 від 17.04.2019.
Матеріали справи підтверджують, що відповідач не сплатив вартість отриманого товару в повному обсязі та у встановлений строк.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги у сумі 322500,80 грн (482500,80 - 160000,00) основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За порушення строків оплати за зобов'язанням позивач заявив до стягнення 25411,59 грн інфляційних, 23946,30 грн 3% річних.
Відповідно ч. 2 до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно з поданим розрахунком (а.с. 6-7), ТОВ "ДП СВ Альтера Житомир" здійснило нарахування інфляційних втрат на розмір заборгованості у сумі 482500,80 грн за період з травня 2019 року до липень 2020 року, а також на 322500,80 грн боргу за період з серпня 2020 року до січень 2021 року, що становить 25411,59 грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних, суд задовольняє вказану вимогу у заявленому розмірі.
Сплата трьох процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
За розрахунком позивача, 3% річних нараховані у сумі 23946,30 грн:
482500,80 грн (сума боргу) х 258 днів (18.04.2019 до 31.12.2019) х 3% / 365 днів х 100% = 10231,66 грн;
482500,80 грн х 211 дні (01.01.2020 до 29.07.2020) х 3% / 366 днів х 100% = 8344,89 грн;
322500,80 грн (сума боргу) х 154 дні (31.07.2020 - 31.12.2020) х 3% / 366 днів х 100% = 4070,91 грн;
322500,80 грн (сума боргу) х 49 дні (01.01.2021 - 18.02.2021) х 3% / 365 днів х 100% = 1298,84 грн;
Розрахунок 3% річних здійснений правильно та відповідно до вимог чинного законодавства.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.73 ГПК України).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги невиконання ТОВ "НВП "Металоконструкція" обов'язку щодо оплати вартості продукції за видатковою накладною №ЖИ-00000197 від 17.04.2019, судовий збір у розмірі 5577,88 грн (371858,69 (ціна позову) х 1,5%) покладається на відповідача.
Водночас ТОВ "ДП СВ Альтера Житомир" заявило вимогу щодо стягнення з ТОВ "НВП "Металоконструкція" витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
Частинами 1, 2 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 3,4 ст. 126 ГПК України).
Як передбачено частинами 5,6 цієї статті у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В матеріалах справи наявні копії: договору про надання правничої допомоги від 21.01.2021 (а.с.15-17), додаткової угоди від 12.02.2021 до договору про надання правничої допомоги від 21.01.2021 (а.с.18), акти виконаних робіт від 18.02.2021 та від 26.03.2021 (а.с. 20, 66), ордеру на надання правової допомоги серія АІ №1090365 від 19.02.2021 (а.с. 24), свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 21), а також копія платіжного доручення №693 від 19.02.2021 про сплату ТОВ "ДП СВ Альтера Житомир" коштів у сумі 15000,00 грн, отримувачем яких є Адвокатське об'єднання "Коновал та партнери" (а.с.19).
Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від ТОВ "НВП "Металоконструкція" до суду не надходило.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про стягнення з ТОВ "НВП "Металоконструкція" на користь ТОВ "ДП СВ Альтера Житомир" витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металоконструкція" (13264, Житомирська обл., Чуднівський р-н, с. Краснопіль, вул. Чуднівська, 77А, ідентифікаційний код 35215213)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП СВ Альтера Житомир" (10029, м. Житомир, вул. С. Бандери, 7, офіс 212, ідентифікаційний код 35627006)
- 322500,80 грн основного боргу;
- 25411,59 грн інфляційних;
- 23946,30 грн 3% річних;
- 5577,88 грн судового збору;
- 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 14.04.21
Суддя Давидюк В.К.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2,3 - сторонам (рек. з пов)