Номер провадження: 2-а/537/13/2021
Справа № 537/434/21
12.04.2021 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Фадєєвої С.О. за участі секретаря Посмітної О.М., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Коломієць О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора роти ТОР УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Вітка Ярослава Володимировича про визнання протиправним дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, де просить ухвалити рішення, яким визнати протиправними дії інспектора роти ТОР УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Вітка Я.В. та скасувати постанову серії ЕАН № 3682454 від 19.01.2021 про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, провадження у справі закрити.
На обґрунтування позову зазначив, що 19.01.2021 він рухався на автомобілі Dodge RAM-1500, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Шевченка у м. Кременчуці. В районі перехрестя вулиць Шевченка та Павлівської він був зупинений працівниками патрульної поліції, інспектор поліції Вітко Я.В. повідомив йому, що він порушив вимоги п. 15.9 г ПДР, оскільки ніби-то здійснив зупинку ближче 10м від пішохідного переходу. Вказав, що дорожня розмітка на той момент не була взагалі помітна та не відповідала вимогам ДСТУ 2587-2010, а саме коефіцієнт яскравості та світло повертання цієї розмітки було значно менше, ніж 60 відсотків, розмітка була повністю вкрита снігом, що не дало йому змоги ідентифікувати її як дорожню розмітку та правильно вирахувати 10 метрів до зупинки. Крім того, зазначив, що під час руху щось потрапило під педаль гальма його автомобіля у зв'язку з чим він вирішив зробити негайну та безпечну зупинку автомобіля у найближчому місці. Він зупинився на 7-10 секунд, прибрав предмет, який потрапив під педаль та продовжив рух згідно з ПДД. Вказав, що після зупинки автомобіля, інспектор Вітко Я.В. одразу виніс постанову, не розглянувши справу по суті, будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи яка притягується до адміністративної відповідальності, не були вирішенні клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи та свідки, не з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Інспектором було винесено постанову серії ЕАН № 3682454 про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. Вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Ухвалою суду від 31.03.2021 до участі в розгляді справи залучено в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
Відповідачем інспектором роти ТОР батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Вітком Я.В. надіслано до суду відзив на адміністративний позов, де відповідач позов не визнав, вказав, що 19.01.2021 ним, інспектором роти ТОР БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП, винесена постанова серії ЕАН № 3682454 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що водій ОСОБА_1 19.01.2021 близько 10 год. 19 хв., керуючи автомобілем Dodge RAM-1500, д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Кременчук по вул. Павлівській, 14 здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушив п.15.9 «г» ПДР України. Вказав, що в позові позивач не заперечує, що в місці, часі та даті, які вказані в оскаржуваній постанові, він керував автомобілем та здійснив зупинку ближче 10 м від пішохідного переходу, що є порушенням п.п.15.9 «г» ПДР України. Вважає, що доводи позивача про те, що дорожня розмітка не була взагалі помітна та не відповідала вимогам ДСТУ 2587-2010, була повністю вкрита снігом, що не давало змогу ідентифікувати її та правильно вирахувати 10 м для зупинки, не відповідають дійсним обставинам та повністю спростовуються відеозаписом з реєстратора, встановленого в службовому автомобілі. З відеозапису вбачається, що в місці, зазначеному в оскаржуваній постанові, наявний нерегульований пішохідний перехід, позначений дорожнім знаком 5.35.1 «Пішохідний перехід», що інформує водія про ближню межу переходу, а також дорожньою розміткою 1.14.1 («зебра») ПДР України. Дорожній знак та дорожня розмітка видимі учасникам дорожнього руху, не закриті сторонніми предметами, снігове покриття на проїзній частині відсутнє. З відеозапису вбачається, що транспортний засіб позивача в порушення п.п.15.9 «г» ПДР України зупинений практично на пішохідному переході. Вказав на те, що пояснення позивача в позовній заяві, що під час руху на транспортному засобі щось потрапило під педаль гальма автомобіля, є сумнівним, факту порушення ПДР не спростовують, суперечать поясненням водія, наданим працівникам поліції на місці розгляду справи. Звернув увагу, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення позивачу було повідомлено про порушення ним ПДР, повідомлено про розгляд справи, роз'яснено вимоги ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, право знайомитися з матеріалами справи, надавати докази, клопотання, пояснення, користуватися юридичною допомогою, порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення, строки та порядок сплати адміністративного штрафу. Від надання письмових пояснень на місці розгляду справи водій відмовився, клопотань не заявляв.
Від відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України також надійшов відзив на позовну заяву, де відповідач просить відмовити в задоволенні позову з аналогічних підстав.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у тексті позову та просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що 19.01.2021 він дійсно рухався в м. Кременчуці по вул. Шевченка в напрямку центру і здійснив не зупинку, а вимушену зупинку, оскільки у нього трапилась надзвичайна ситуація, а саме спав кросівок з ноги і попав під педаль гальм. Вказав, що він зупинився за 7 метрів до пішохідного переходу, декілька секунд постояв, поки витягнув кросівок з-під гальм, бо це негативно могло вплинути на рух, та продовжив рух далі. Ні висадки пасажирів, ні вивантаження вантажу він не здійснював. Аварійну сигналізацію він не включав. Окрім того, вказав, що інспектором при складенні протоколу не роз'яснювалися йому права, не взято до уваги його доводів.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Коломієць О.Ю. в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні з підстав та мотивів, викладених у відзиві. Звернула увагу суду, що позивач не заперечує факту зупинки ближче 10 метрів до пішохідного переходу, у зв'язку з чим була закрита видимість для пішоходів та інших водіїв. Зазначила, що вимушеної зупинки у позивача не було, оскільки такі твердження позивача не підтвердженні жодними доказами. В судовому засіданні позивач вказує, що в нього під гальма потрапив кросівок, тоді як у позові вказував, що щось потрапило у нього під гальма. Аварійне світло під час зупинки позивач не вмикав, що ставить під сумнів його пояснення. Вважає, що дії інспектора поліції щодо складення протоколу були правомірними. З урахуванням викладеного просила відмовити в задоволенні позову.
Відповідач інспектор роти ТОР УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Вітко Я.В. у судове засідання не з'явився, у відзиві на позов просив розгляд справи проводити у його відсутність.
Суд, вислухавши позивача, представника відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному їх дослідженні, приходить до наступних висновків.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема органами Національної поліції. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачені ч. 3 ст. 122 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. В силу п.2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог Кодексу про адміністративні правопорушення, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, зобов'язана встановити наявність складу правопорушення, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як встановлено судом, постановою інспектора роти ТОР УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Вітка Я.В. від 19.01.2021 серії ЕАН № 3682454 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП. Згідно копії постанови, 19.01.2021 о 10 год. 19 хв. в м. Кременчуці по вул. Павлівській14 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Dodge RAM-1500, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м від пішохідного переходу, чим порушив п.15.9. «г» ПДР України - порушення заборони зупинки на пішохідних переходах.
Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Отже, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП, в тому числі у ній необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено відеозапис.
На підтвердження правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачем надано суду відеозапис з автомобільного реєстратора. Разом з цим постанова від 19.01.2021 не містить вказівки на наявність цього доказу та взяття його до уваги при винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Таким чином, в порушення ч. 3 ст. 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3682454 від 19.01.2021 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 24.01.2019 по справі № 428/2769/17.
Крім того, сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
За таких обставин, відсутні докази на підтвердження порушення позивачем ПДР України, а відтак і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем, який заперечував проти позову, не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення, а тому суд, враховуючи положення ст. 286 КАС України, дійшов висновку, що що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - закриттю.
Разом з цим згідно п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Даною статтеюне передбачено право суду визнавати рішення чи дії відповідача протиправним, а тому вимоги позивача про визнання протиправними дій інспектора роти ТОР УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Вітка Я.В. задоволенню не підлягають.
Керуючись ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.72 77, 79, 90, 241, 246, 271, 286 КАС України, ст.ст.9, 247 КУпАП, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора роти ТОР УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Вітка Ярослава Володимировича про визнання протиправним дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Постанову поліцейського роти ТОР УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Вітка Ярослава Володимировича від 19.01.2021 серії ЕАН № 3682454 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАПта накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень - скасувати, а провадження в справі закрити.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя: Фадєєва С.О.
Повний текст рішення складено 13 квітня 2021 року