Справа № 750/2592/21
Провадження № 6/750/104/21
12 квітня 2021 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря - Левченко А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення строку пред'явлення виконавчих документів у справі № 2-4170/09,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» звернулося до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, поновлення строку для пред'явлення виконавчих документів та видачу дублікатів виконавчих листів № 2-4170/09, що були видані на підставі заочного рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 серпня 2009 року за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Демарк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 31551 грн. 26 коп., а також про стягнення з відповідачів витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та судового збору.
Обґрунтовано заяву тим, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 серпня 2009 року з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Банк «Демарк» стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 31551 грн. 26 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та судовий збір. 15 травня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Демарк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» укладено договір № 620 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» перейшло право вимоги до позичальників Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» зазначених у Додатку № 1 до цього договору. Проте, первісним кредитором ВАТ «Банк «Демарк» не було передано новому кредитору ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» оригиналів виконавчих документів щодо примусового виконання заочного рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 серпня 2009 року, у зв'язку з чим пропущено строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання. 23.01.2020 було внесено до ЄДР запис про державну реєстрацію припинення банку «Демарк», разом з тим ні постанов про повернення виконавчих документів стягувачу, ні ориніналів виконавчих листів № 2-4170/09 так і не були передані новому кредиторові ТОВ «Фінансова компанія «Паріс». В результаті внутрішньої перевірки (аудиту) ТОВ «ФК «Паріс» документів юридичних/кредитних справ боржників, що були передані первісним кредитором Банк «Демарк» за результатами участі ТОВ «ФК «Паріс» та перемоги у відкритих торгах (аукціону), яка мала місце з 06.12.2019 по 06.02.2020, встановлено відсутність, зокрема, оригіналів виконавчих документів щодо примусового виконання заочного рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 серпня 2009 року у справі № 2-4170/09. Також, згідно даних автоматизованої системи виконавчих приводжень з відкритим доступом відкриті виконавчі провадження щодо виконання зазначеного рішення відсутні. У зв'язку із викладеним заявник звернувся до суду із даною заявою.
Представник заявника у судове засідання не з'явився, просив розглянути заяву без його участі.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про час та місце його проведення повідомлялись у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання.
Згідно із вимогами частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 серпня 2009 року з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Банк «Демарк» стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 31551 грн. 26 коп., а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Банк «Демарк» 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 157 грн. 76 коп. судового збору та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Банк «Демарк» 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 157 грн. 75 коп. судового збору (а.с. 37-39, 50-51).
На виконання вказаного рішення суду 25 грудня 2009 року стягувачу було надіслано виконавчі листи (а.с. 56), яке ВАТ «Банк «Демарк», відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, отримало 15 січня 2010 року (а.с. 57).
Згідно даних автоматизованої системи виконавчих приводжень з відкритим доступом відкриті виконавчі провадження щодо виконання зазначеного рішення відсутні
Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 09 червня 2016 року ВП № 501683, виданої головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Василенко О.М., встановлено фактичне повне виконання рішення згідно з виконавчим листом № 2-4170/09, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова 25 грудня 2009 року , про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Банк «Демарк» 172 грн. 75 коп. судового збору (а.с. 59).
Згідно інформації Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 08.04.2021 № 24099/10, наданої на запит суду, у відділі на примусовому виконанні перебували: виконавчий лист № 2-4170/09 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Демарк» боргу у сумі 172 грн. 76 коп. та виконавчий лист № 2-4170/09 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Демарк» боргу у сумі 31551 грн. 26 коп. Виконавче провадження з виконання вказаних виконавчих листів було завершено 25.06.2014, у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можна звернути стягнення. Станом на 08.04.2021 вказані виконавчі документи повторно для примусового виконання не пред'являлись.
15 травня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Демарк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» укладено договір № 620 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» перейшло право вимоги до позичальників Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» (а.с.73-75).
Згідно з акту прийому-передачі документів по договору № 620 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 15 травня 2019 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» прийняло документи, в тому числі і за кредитним договором № 620 від 04 липня 2007 року, укладеним між «Банк «Демарк» та ОСОБА_1 та договір поруки № 620/2 від 22.04.2008, укладений між «Банк «Демарк» та ОСОБА_2 (а.с. 76).
Відповідно до копії акту, складеного за результатами внутрішньої перевірки (аудиту) ТОВ «ФК «Паріс» документів юридичних/кредитних справ боржників, що були передані первісним кредитором Банк «Демарк» за результатами участі ТОВ «ФК «Паріс» та перемоги у відкритих торгах (аукціону), яка мала місце з 06.12.2019 по 06.02.2020, встановлено відсутність, зокрема, оригіналів виконавчих документів щодо примусового виконання заочного рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 серпня 2009 року у справі № 2-4170/09 (а.с. 82-95).
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва, яке можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно із частинами першою, другою статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 Цивільного кодексу України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», а тому суд знаходить підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» в частині заміни сторони стягувача виконавчого провадження його правонаступником.
Щодо вимог про поновлення строку для пред'явлення виконавчих документів та видачу дублікатів виконавчих листів, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов'язковим для виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, захист права повинен бути забезпечений судовими процедурами, які у свою чергу повинні бути справедливими.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Пунктом 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
За правилами ст. 127 цього Кодексу суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи протягом трьох років.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що заявник звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів № 2-4170/09, виданих на примусове виконання заочного рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 серпня 2009 року про солідарне стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Банк «Демарк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 31551 грн. 26 коп., а також стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Банк «Демарк» 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і 157 грн. 76 коп. судового збору та стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Банк «Демарк» 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і 157 грн. 75 коп. судового збору та поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання.
Оригінал виконавчого листа № 2-4170/09 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Банк «Демарк» 172 грн. 75 коп. судового збору був повернутий до суду у зв'язку із повним фактичним виконанням (а.с. 60).
Виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-4170/09 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Демарк» боргу у сумі 172 грн. 76 коп. та виконавчого листа № 2-4170/09 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Демарк» боргу у сумі 31551 грн. 26 коп. було завершено ще 25.06.2014, виконавчі документи повернуті стягувачу та станом на 08.04.2021 повторно на виконання не пред'являлись, тобто на час звернення до суду з даною заявою пройшло більше шести років.
Також судом встановлено, що заявник на підставі договору відступлення права вимоги від 15 травня 2019 року, отримав право вимоги на підставі заочного рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 серпня 2009 року у справі № 2-4170/09.
Таким чином, отримуючи право вимоги на підставі договору про відступлення заявник набув право вимоги за судовим рішенням, строк пред'явлення якого до примусового виконання сплинув, також в матеріалах справи відсутні докази, що виконавчі листи про стягнення заборгованості за кредитним договором повторно пред'являлись на примусове виконання.
Дані обставини свідчать про пасивну позицію ВАТ "Банк Демарк" (стягувача за рішенням суду), а саме те, що ним не були вжиті заходи (повторне пред'явлення виконавчого документу, контроль, звернення в період виконання судового рішення до відповідного відділу виконавчої служби тощо) та вказують на те, що він не вживав активних дій для реалізації своїх прав.
Отримуючи право вимоги за вказаним судовим рішенням на підставі договору про відступлення права вимоги ТОВ "Фінансова компанія "ПАРІС" не переконалося в тому, що попередній стягувач реалізував своє право на звернення судового рішення до примусового виконання.
Єдиною підставою, на яку посилається заявник, яка на його думку є поважною причиною пропуску строку пред'явленя виконавчого документу до виконання, є те, що первісний кредитор не передав йому оригіналів виконавчих документів, що на переконання суду не є поважною причиною пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки право вимоги заявник отримав після спливу строку звернення виконавчого документу до виконання, а сам факт заміни стягувача не може свідчити про поважність причин пропуску строку звернення виконавчого документу до виконання.
Крім акту про відсутність документів від 07.02.2020, заявником не надано належних доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа та інших доказів на підтвердження своєї заяви (ким, коли, при яких обставинах втрачено виконавчі листи), які були повернуті державним виконавцем стягувачу ще в 2014 році. Зазначення заявником, що оригінали виконавчих листів не були передані правонаступнику, не свідчить про їх втрату.
В рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.
В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків Судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що безпідставне поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, призведе до порушення гарантованого права на справедливий суд та порушує принцип юридичної визначеності.
Враховуючи те, що заявником не надано суду належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 77-78 ЦПК України щодо поважності причини пропуску строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання та доказів втрати оригіналів виконавчих листів, а тому вимоги про поновлення строку пред'явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 258-261, 353, 354, 442, 433, п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення строку пред'явлення виконавчих документів у справі № 2-4170/09 - задовольнити частково.
Замінити сторону виконавчого провадження (стягувача) у цивільній справі № 2-4170/09 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Демарк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» (місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 77-А, м. Київ, код ЄДРПОУ - 38962392).
В іншій частині заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.П. Рахманкулова