Справа № 522/5799/21
Номер провадження 2а/522/206/21
12 квітня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Виговського Ю.Д. про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Виговського Ю.Д., в якій просить: визнати неправомірними рішення, дії та бездіяльність Приморської районної адміністрації Одеської міської ради; визнати неправомірними дії, бездіяльність старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Виговського Ю.Д.; скасувати постанову № 56725432 від 23.07.2018 старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Виговського Ю.Д.; скасувати постанову Приморської районної адміністрації № 283 від 27.04.2018; зобов'язати Другий Приморський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області закрити виконавче провадження № 56725432 від 23.07.2018; зобов'язати Другий Приморський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області видалити відомості стосовно виконавчого провадження № 56725432 від 23.07.2018 з єдиного реєстру боржників; визнати відсутність складу адміністративного правопорушення в її діях.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно положення ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивач вказує на те, що у неї відсутній обов'язок зі сплати судового збору, оскільки судовий збір не входить до переліку обов'язкових платежів і зборів, встановлених Конституцією України, а Закон України «Про судовий збір» не набрав чинності, оскільки не був підписаний та опублікований чиним Президентом України.
Вказана позиція позивача є необґрунтованою, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 7 частини 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Враховуючи викладене, надання суду документу про сплату судового збору є одним із процесуальних обов'язків для реалізації права на звернення до суду із відповідною позовною заявою.
На момент звернення до суду Закон України «Про судовий збір», який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є чинним.
Підстави для визнання Закону України «Про судовий збір» таким, що не підлягає застосуванню, відсутні.
Крім того, в частині сплати судового збору у справах з приводу рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 дійшла наступного висновку: «За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.»
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Підпунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.
Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 7 позовних вимог немайнового характеру.
З огляду на викладене, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 6356,00 грн., на підтвердження чого надати суду відповідні докази.
Ч.6 ст.161 КАС України визначений обов'язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
В позовній заяві позивач просить суд поновити строк оскарження рішень, дій, бездіяльності та визнання постанов незаконними та зазначає, що їй не було вручено жодну з оскаржуваних постанов, а про відкрите виконавче провадження дізналася від ОСОБА_2 , яка 12.03.2021 отримала постанову про відкриття виконавчого провадження № 56725432 від 23.07.2018, в якій також є посилання на постанову № 283 від 27.04.2018, при цьому позивачем на підтвердження зазначених обставин жодних доказів надано не було.
Також, відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовні заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
На підставі ч.1 ст.172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд зазначає, що позивачем об'єднано у позовній заяви позовні вимоги, що стосуються відмінних правовідносин, а саме: визнання неправомірними дій та скасування постанови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, зобов'язання вчинити дії, а також визнання неправомірними дій та скасування постанови старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Виговського Ю.Д., зобов'язання вчинити дії.
Так, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені ст.287 КАС України.
Зокрема, відповідно до ч.2, 4 ст.287 КАС України позовну заяву щодо скарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Водночас, відповідно до вимог ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Отже, позивачем у позовній заяві заявлено вимоги, для яких КАС України встановлено різний порядок їх розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 241, 248, 294 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Виговського Ю.Д. про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, вона буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.І. Ковтун