Справа № 947/9818/21
Провадження № 2/947/2467/21
13.04.2021 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Матвієвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі питання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 01.04.2021року по справі №947/9818/21,
31.03.2021 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання до суду позовної заяви до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Медведенко Галини Валеріївни, Одеської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання незаконним та скасування рішення про відведення земельної ділянки, про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки, про скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, шляхом накладення заборони відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:14:001:0152, цільове призначення - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею - 0,0369 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу на підставі вказаної заяви розподілено судді Калініченко Л.В.
За наслідком розгляду вказаної заяви, 01.04.2021 року Київським районним судом міста Одеси було постановлено ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання до суду позовної заяви - задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Медведенко Галини Валеріївни, Одеської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання незаконним та скасування рішення про відведення земельної ділянки, про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки, про скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, який має бути поданий до суду протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, а саме:
- Встановлено заборону вчиняти будь-які дії з проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно земельної ділянки, площею 0,0369 га, з кадастровим номером 5110136900:14:001:0152, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2197746451101, яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Отже, подана ОСОБА_1 заява про забезпечення позову подавалась в порядку п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України - до подання самої позовної заяви, а відтак у відповідності до вимог ч. 4 ст. 152 ЦПК України заявниця ОСОБА_1 була зобов'язана подати до суду позовну заяву в десятиденний термін після винесення ухвали про забезпечення позову.
Про зазначений обов'язок встановлений ч.4 ст.152 ЦПК України, ОСОБА_1 також було зазначено судом в ухвалі суду від 01.04.2021 року.
Одночасно судом в ухвалі суду від 01.04.2021 року було роз'яснено заявниці, що у разі неподання такого позову у встановлений законом строк, вжиті заходи забезпечення позову будуть скасовані.
При перевірці виконання ОСОБА_1 вказаного обов'язку, судом встановлено, що за період з 01.04.2021 року по 12.04.2021 року включно, від імені ОСОБА_1 до Київського районного суду міста Одеси будь-яка позовна заява не надходила.
Судом також враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.4 ст.10 ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні у справі «Калашников проти Росії», Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Суд зазначає, що заявницею ОСОБА_1 , як ініціатором судового провадження також не повідомлялось суд про надіслання відповідного позову до суду шляхом поштової служби, на виконання свого обв'язку передбаченого ч.4 ст. 152 ЦПК України.
Крім того, відповідно до телефонограми складеної 13.04.2021 року секретарем судового засідання, зафіксовано, що 13.04.2021 року на робочий номер телефону, було здійснено дзвінок від особи, яка представилась - ОСОБА_1 і було з'ясовано, що останньою станом на 13.04.2021 року позовна заява, до подання якої були вжиті ухвалою суду від 01.04.2021 року заходи забезпечення позову, до суду не подавалось, та навпаки ОСОБА_1 ще тривають дії з підготовки позовної заяви.
За наслідком викладеного, судом достеменно встановлено, що ОСОБА_1 не виконала свого обов'язку у відповідності до ч.4 ст. 152 ЦПК України, з подання до суду позовної заяви в десятиденний термін з дня постановлення Київським районним судом міста Одеси ухвали від 01.04.2021 року по справі №947/9818/21.
Одночасно судом враховується, що метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Отже, застосовані судом заходи забезпечення майбутнього позову ОСОБА_1 на підставі ухвали суду від 01.04.2021 року, у разі їх продовження дії, з урахуванням не виконання ОСОБА_1 у відповідності до ч.4 ст. 152 ЦПК України свого обов'язку з подання позовної заяви в десятиденний термін після винесення ухвали про забезпечення позову, можуть порушити права та інтереси третіх осіб, які наразі не отримали статус учасників процесу у встановлений законом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
При викладених обставинах, суд доходить до висновку, що вжиті ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 01.04.2021року по справі №947/9818/21, заходи забезпечення позову до подання ОСОБА_1 позовної заяви до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Медведенко Галини Валеріївни, Одеської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання незаконним та скасування рішення про відведення земельної ділянки, про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки, про скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, підлягають скасуванню.
Керуючись ст. 158 ЦПК України, суд,
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 01.04.2021 року по справі №947/9818/21 за заявою ОСОБА_1 до подання позовної заяви до суду, а саме:
- Скасувати встановлену заборону вчиняти будь-які дії з проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно земельної ділянки, площею 0,0369 га, з кадастровим номером 5110136900:14:001:0152, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2197746451101, яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
Копію ухвали направити для відома учасникам справи та для виконання до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (65000, м. Одеса, вул. Черняхівського, 6).
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ст. 261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
Головуючий Калініченко Л. В.