Справа № 947/15937/20
Провадження № 2-з/947/309/21
12.04.2021 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Матвієвої А.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Одесі клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення повторної судово-генетичної експертизи по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Малиновський районний у місті Одесі Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції в Одеській області, про виключення з актового запису народження дитини відомостей про батька,
В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Малиновський районний у місті Одесі Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції в Одеській області, про виключення з актового запису народження дитини відомостей про батька, в якій позивач просить суд виключити з актового запису №334 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 23.04.2009 року Першим Малиновським відділом РАЦС Одеського міського управління юстиції, відомостей про батька - ОСОБА_1 , з посиланням на те, що у позивача є сумніви у тому, що він є батьком ОСОБА_1 .
01.02.2021 року представник позивача подала до суду клопотання про призначення повторної судово-генетичної експертизи, в якому просить суд призначити по справі повторну судово-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського НДЕКЦ МВС, на вирішення якої поставити питання: Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання, представник позивача посилається на те, що для проведення молекулярно-генетичної експертизи, експерт повинен мати кваліфікацію 9.5 Молекулярно-генетичні дослідження. Як стверджує представник, експерти ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , якими була проведення експертиза відповідно до ухвали суду від 17.08.2020 року, не мали проводити вказану експертизу, оскільки не мають відповідної кваліфікації. Також представник стверджує, що судово-імунологічна експертиза є відмінною від молекулярно-генетичної експертизи, мають різний метод проведення та мету, за наслідком чого висновок №96 від 28.09.2020 року не є належним та достатнім доказом в цій справі.
Представник позивача у підготовчому судовому засіданні 12.04.2021 року вказане клопотання підтримала та просила суд задовольнити. Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Заслухавши пояснення представника позивача по справі, дослідивши подане до суду клопотання та оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Суд зазначає, що предметом позову в цій справі є оспорювання позивачем свого батьківства стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
За змістом положень статті 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Відповідно до статті 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 СК України має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття (стаття 136 СК України).
Передумовою звернення до суду в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
Для з'ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Саме зазначені висновки викладені Верховним Судом у постановах в аналогічних справах, зокрема в постанові від 06.04.2021 року по справі № 676/1200/20.
Отже, в цій категорії справ висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення.
Приймаючи вищезазначені положення законодавства та правові позиції Верховного Суду, ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 17.08.2020 року, за клопотанням позивача ОСОБА_1 , призначено по справі судово-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського обласного бюро судово-медичних експертиз, на вирішення яких поставлено питання: Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
04 листопада 2020 року до суду надійшли матеріали вказаної цивільної справи, разом з висновком експерта №96 судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи від 28.09.2020 року.
Відповідно до п.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Частиною 2 статті 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30 травня 1997 року №8 повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.
Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
За змістом положень ст.113 ЦПК України, законодавець наголошує, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Одним з принципів цивільного судочинства, є змагальність сторін, тому суд не має права позбавляти сторону по справі можливості таким чином довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Вирішуючи питання щодо необхідності призначення повторної експертизи у цій конкретній справі, суд приймає до уваги наступне.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).
Захищене статтею 6 ЄСПЛ право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Як вбачається, висновок експерта №96 від 28.09.2020 року проведено в приміщенні відділення судово-судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, за участі трьох судово-медичних експертів: Кривда Р.Г. - лікаря судово-медичного експерта - імунолога; Ланцман І.В. - експерта-імунолога; Уманського Д.О. - лікаря судово-медичного експерта-імунолога.
У відповідності до п.2.3 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи за №6 від 17.01.1995 року, зареєстрованої в Міністерстві м.Київ юстиції України 26 липня 1995 р. за N 254/790, первинна судово-медична експертиза може бути проведена
як одним, так і кількома експертами. Необхідність участі кількох
експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або
начальником бюро судово-медичної експертизи.
Ухвалою суду від 17.08.2020 року на підставі якої проведено вказане дослідження, судом не вирішувалось питання стосовно проведення судово-генетичної експертизи за участі трьох експертів.
Відповідно до листа КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 02.03.2021 року за №690-02, судово-генетичну експертизу на підставі ухвали суду від 17.08.2020 року по справі №947/15937/20 проведено трьома експертами, у відповідності до пункту 2.3 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи за №6 від 17.01.1995 року, зареєстрованої в Міністерстві м.Київ юстиції України 26 липня 1995 р. за N 254/790.
Однак, в порушення вимог пункту 2.3 вказаної Інструкції, не повідомлено суд чи приймалось таке рішення начальником бюро судово-медичної експертизи та в чому полягала відповідна необхідність.
Відповідно до висновку №96 від 28.09.2020 року, експертиза проведена за зразками рідкої крові.
Відповідно до листа КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 02.03.2021 року за №690-02, судово-генетичну експертизу на підставі ухвали суду від 17.08.2020 року по справі №947/15937/20 проведено з урахуванням Методичних рекомендацій «Використання ДНК-аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), узгоджених Міністерством охорони здоров'я України 19.06.2012 року.
Відповідно до пункту 2.1 пункту 2 вказаних рекомендацій, взразки крові, які передбачено досліджувати в рідкому вигляді (в експертизах і дослідженнях щодо визначення спірного батьківства, материнства, підміни дітей, родинності), доцільно одразу додати стабілізатори: р-ни глюгіциру, 0,5М ЕДТА (рН- 8,0), цитрату натрію або використовувати спеціальні пробірки з внесеним в них стабілізатором. Зберігати такі зразки до початку дослідження потрібно в холодильнику при температурі +4?С не більше 2-3 діб. Одразу після відбору частину крові потрібно розмістити на фільтрувальному папері або лабораторній марлевій серветці і висушити при кімнатній температурі, подалі від нагрівальних приладів, після чого запакувати в паперові пакети, маркувати і зберігати в архіві відділення (зразки крові, що використовуються в експертизах спірного батьківства, материнства, підміни дітей, родинності, після дослідження знищуються). Як показують дослідження, збережені таким чином зразки перші три місяці зовсім не зазнають деградації. В такому вигляді рекомендується і транспортувати зразки крові, якщо цього вимагають обставини. У випадку тривалого зберігання зразків крові до початку дослідження можна рекомендувати такий спосіб як заморожування при -20?С, що забезпечує довгий термін зберігання в доброму стані. Однак потрібно пам'ятати, що до початку дослідження такі зразки піддавати розморожуванню неможна. Якщо необхідне транспортування - проводити його в термосі з льодом або в сумці-холодильнику.
Матеріали висновку експерта за №96, не містять інформації про те, що після відбору рідкої крові, у тому числі на марлі, запаковані в пробірку та пакет, до неї біли додані відповідні стабілізатори.
Позивач вважає, що не коректний відбір рідкої крові, може бути наслідком невірного проведення дослідження та вплинути на результати, а відтак вважає висновок експерта неточним.
Відповідно до пункту 6 «Інструкції з організації, проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 591 від 17.07.2017 року, визначено, що проведення судової експертизи та експертного дослідження доручається працівникам ДНДЕКЦ, НДЕКЦ, які атестовані Експертно-кваліфікаційною комісією МВС як судові експерти за відповідною експертною спеціальністю.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги категоричну незгоду позивача з висновком експерта №96 від 28.09.2020 року, сприяючи повному, всебічному розгляду справи та реалізації особою права на захист, для об'єктивного і повного з'ясування обставин справи, для вирішення питань, які є предметом доказування у даній справі, суд вважає клопотання позивача обґрунтованим та за необхідне призначити по справі повторну судову-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити заявлене представником позивача питання, проведення якої доручити експертам Київського НДЕКЦ МВС.
Керуючись ст. ст. 103, 104, 106, 107, 113 ЦПК України, суд,
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення повторної судово-генетичної експертизи - задовольнити.
Призначити по цивільній справі №947/15937/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Малиновський районний у місті Одесі Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції в Одеській області, про виключення з актового запису народження дитини відомостей про батька - повторну судово-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання:
- Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 5).
Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
Витрати по проведенню експертизи покласти на ОСОБА_1 .
Роз'яснити сторонам по справі наслідки ухилення від участі в проведенні експертизи, які передбачені ст. 109 ЦПК України, відповідно до якої у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
В розпорядження експертів направити матеріали цивільної справи №947/15937/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Калініченко Л. В.