Справа № 600/784/19
Справа № 2/951/20/2021
31 березня 2021 року смт. Козова
єдиний унікальний номер № 600/784/19
провадження №2/951/20/2021
Козівський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючої судді - Гриновець О.Б.,
секретаря судового засідання - Гордіци Х.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства, -
встановив:
Короткий виклад обставини справи.
21.08.2019 року позивач звернулася до суду із вказаним позов до відповідача, відповідно до якого просить стягувати з відповідача аліменти, на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4000 грн. щомісячно, з моменту звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з відповідачем перебуває у шлюбі з 02.02.2019 року, та останній є батьком їхньої спільної дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Вказує, що відповідач не надає будь-якої матеріальної допомоги на утримання дитини та не бере участі у її вихованні. Оскільки між відповідачем та позивачем на момент пред'явлення позову не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання дитини, враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку щодо утримання неповнолітньої дитини та проживає окремо, вважає, що стягнення аліментів саме у такому розмірі відповідатиме інтересам неповнолітньої дитини та сприятиме якнайкращому її соціальному забезпеченню.
11.11.2019 року відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про оспорювання батьківства, згідно якої просить виключити з актового запису №54 від 06.08.2019 року, складений Козівським районним відділом ДРАЦС, запис про його батьківство щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з позивачем перебуває у шлюбі, у якому народилась дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, позивач не дозволяє бачитись з дитиною, ні йому, ні його сім'ї, а лише вимагає гроші. Зазначає, що у нього є сумніви щодо батьківства дитини, а відтак, змушений звертатись до суду з клопотанням про проведення судово-генетичної експертизи на підтвердження чи спростування його батьківства.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 21.10.2019 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання.
12.02.2020 року ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження в розгляд за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 12.02.2020 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства та об'єднано в одне провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства.
26.05.2020 року ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області у справі призначено судово-генетичну експертизу та на час проведення такої провадження у справі зупинено.
Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 05.11.2020 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду у відкритому підготовчому засіданні.
10.11.2020 року ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області у справі призначено повторно судово-молекулярну, генетипоскопічну експертизу та на час проведення такої провадження у справі зупинено.
Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 09.02.2021 року провадження у справі поновлено.
31.03.2021 року ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства закрито.
Позиція учасників справи.
Позивач у судове засідання не з'явилася, однак через канцелярію суду подала заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача аліменти, на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000 грн. щомісячно, з моменту звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття, розгляд справи здійснювати у її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подавши, при цьому, заяву про визнання позову та розгляд даної справи у його відсутності.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого Козівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 06.08.2019 року, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько « ОСОБА_2 », мати « ОСОБА_5 », актовий запис №54.
Як вбачається з довідки про склад сім'ї, або зареєстрованих у житловому будинку (приміщенні) осіб Козівської селищної ради Козівського району Тернопільської області №1995/3-16 від 15.01.2019р., ОСОБА_5 разом з дочкою ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (а.с.10).
Застосоване судом законодавство.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.2 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
При цьому, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України та ч.1 ст.81 ЦПК України).
Частиною 1 ст.198 ЦПК України встановлено, що підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Частиною 3 ст.200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.1 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Як вбачається з п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Висновки суду.
Судом враховано матеріальне становище сторін, стан здоров'я та матеріальний стан дитини, ті обставини, що дитина проживає разом з позивачкою, остання несе витрати по утриманню дитини, забезпечує її лікуванням в разі потреби, займається її вихованням, що потребує не тільки матеріальних витрат, а й значних моральних зусиль.
Окрім цього, враховано необхідний та розумний обсяг матеріальних витрат на утримання дитини, що буде забезпечувати її нормальний розвиток, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та інші обставини, що мають істотне значення, а також рівність обов'язку матері та батька по утриманню дитини.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ч.6 ст.263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи, що обов'язок утримувати дитину до досягнення повноліття покладений на обох батьків, витрати позивача на дитину, на які вона покликалася, потреби дитини, можливостей відповідача та визнання ним позову, суд вважає, що позов слід задовольнити.
Відтак, з відповідача слід стягувати на користь позивачки аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 21 серпня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття, оскільки обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Судові витрати:
В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути суму судового збору станом на момент подачі даного позову у розмірі 768,40 грн. за розгляд судом позовних вимог про стягнення аліментів, від сплати якого позивачка звільнена в порядку ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 180, 182, 184 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 247, 258-259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000, 00 /три тисячі/ грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 21 серпня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 768 /сімсот шістдесят вісім/ грн. 40 /сорок/ коп. судового збору за вимогу про стягнення аліментів.
Рішення може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення..
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; дані паспорта: № НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ; дані паспорта: серія НОМЕР_5 , виданий Козівським РВ УМВС України в Тернопільській області 09.02.2006 року.
Дата складення повного судового рішення 12.04.2021 року.
Суддя О.Б.Гриновець