ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18447/20
провадження № 2/753/727/21
"12" квітня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення,-
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувсь з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач) про зменшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до судового наказу Дарницького районного суду м. Києва від 12.05.2020 по справі № 753/6986/20 з позивача на користь відповідача було стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) на дитину, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.04.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі даного судового наказу головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стеценко Н.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 62346844.
ОСОБА_1 посилався на те, що на момент постановлення судового наказу від 12.05.2020, прожитковий мінімум для дитини до 6 років становить 1779 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості від 05.10.2020 за № 62346844/6, складеного державним виконавцем, щомісячний розмір аліментів розраховується відповідно до ч. 2 ст. 195 СК України, та визначається, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Виходячи з цього, щомісячний розмір аліментів повинен складати приблизно 3800 грн. на місяць.
Позивач зазначив, що отримував допомогу по безробіттю від Київського міського центру зайнятості. Згідно з відповіддю Київського міського центру зайнятості від 16.10.2020 на адвокатський запит адвоката Завойко Д.І. від 06.10.2020 за вих. № 01/023 позивачу було припинено виплату допомоги по безробіттю з 12.06.2020, у зв'язку з поданням безробітним особистої письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості відповідно до пп. 10 п.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Тобто з 12.06.2020 позивач не отримує постійних доходів, має скрутне матеріальне становище, мінливий та нестабільний дохід.
На підставі зазначеного позивач просив змінити визначений судовим наказом Дарницького районного суду м. Києва від 12.05.2020 по справі № 753/6986/20, розмір аліментів, шляхом стягнення з позивача - ОСОБА_1 на користь відповідача - ОСОБА_2 аліментів у твердій грошовій сумі 2000 (дві тисячі) грн. щомісячно на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 02.11.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 08.12.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
28.01.2021 відповідачем подано клопотання про долучення доказів та надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 19.01.2021.
Відповідно до довідки вбачається, що у позивача за березень місяць 2021 року відсутня інформація про доходи.
31.03.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання від відповідача, в якому остання просила продовжити строк на подання відзиву.
Відповідно до п. 7 ст. 178 цивільного процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 08.12.2020 відповідачу було надано п'ятнадцятиденний строк для направлення відзиву.
Згідно п.2. ст.127 цивільного процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
На момент подачі клопотання про продовження строку для надання відзиву, такий строк закінчився.
Враховуючи зазначене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для надання відзиву та керуючись п.8 ст. 178 цивільного процесуального кодексу України не приймає до уваги відзив відповідача.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.05.2020 Дарницьким районним судом м. Києва по справі № 753/6986/20 винесено судовий наказ, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) на дитину, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.04.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі даного судового наказу головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стеценко Н.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 62346844.
Позивач отримував допомогу по безробіттю від Київського міського центру зайнятості.
12.06.2020 позивачу було припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з поданням ним особисто письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості відповідно до пп. 10 п.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Згідно із ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України.
Відповідно до ст. 273 СК України передбачено, що якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати.
Разом з тим, посилання позивача на той факт, що його матеріальний стан погіршився та наразі він не отримує жодного доходу суд не приймає до уваги, оскільки підставою для припинення виплати йому допомоги по безробіттю стала його особиста заява.
Позивач добровільно відмовився від виплати йому допомоги по безробіттю від Київського міського центру зайнятості.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. А частиною 3 цієї статті встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
За змістом ст. 18 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою ВРУ № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 8, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального. Морального, культурного, духовного та соціального розвитку, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.
Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за дитину, насамперед для її батьків.
Аналіз указаних положень законодавства, яке регулює спірні правовідносини, дає підстави для висновку про те, що праву дитини на утримання батьками до досягнення нею повноліття кореспондує обов'язок батьків утримувати свою дитину до її повноліття та забезпечувати в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідні для розвитку дитини, який має бути виконаний батьками з урахуванням принципу найкращого забезпечення інтересів дитини.
Позивач є особою працездатного віку, добровільно відмовився від допомоги по безробіттю, тому в сукупності оцінених судом доказів, є підстави вважати, що позивач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини у встановленому судовим наказом розмірі.
Саме по собі відсутність офіційного доходу позивача не звільняє його як батька від виконання свого обов'язку щодо утримання дитини.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Приймаючи до уваги, що позивач не довів підстави позову про зменшення розміру аліментів, визначених судовим наказом Дарницького районного суду м. Києва від 12.05.2020 по справі № 753/6986/20, то йому у позові слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦК України,-
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя