Справа № 710/1524/20
Провадження № 2-з/710/13/21
13.04.2021 м. Шпола
Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Симоненко О.В., розглянувши заяву представника СТОВ «Шполанасінтрав» про забезпечення позовних вимог
У провадженні Шполянського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ШПОЛАНАСІНТРАВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" та ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про визнання договору оренди недійсним Предмет позову: визнання недійсним договору оренди землі № б/н від 02.06.2020., укладений між агрофірмою «Хлобороб» у формі ТОВ та ОСОБА_1 . Підставою подачі позову вказано, що право оренди земельної ділянки позивача порушено відповідачами шляхом укладення між останніми спірного договору оренди.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 01.12.2021 року відкрито провадження у справі. Розгляд цивільної справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
12.04.2021 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла заява від представника СТОВ «Шполанасінтрав», ОСОБА_3 , про забезпечення позову шляхом заборонити ОСОБА_1 (картка обліку платника податків - НОМЕР_1 ) або будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, здійснювати будь-які дії щодо передачі і оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:04:001:0067 площею 3,6042 га та органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:04:001:0067 площею 3,6042 га.
В обґрунтування заяви зазначено, що предметом позову у справі № 710/1524/20, тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення, є визнання недійсним договору оренди №б/н від 02.06.2020р., яким земельна ділянка передана в оренду ОСОБА_1 Агрофірмі «ХЛІБОРОБ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю з моменту його укладення та скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень.
У разі, якщо до закінчення розгляду даної справи на спірну земельну ділянку буде зареєстровано право оренди за іншими орендарями, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Дослідивши матеріали справи суд встановив.
Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.3 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зокрема накладенням, забороною вчиняти певні дії.
Відповідно ч.1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2020 року у справі № 504/1028/16-ц (провадження № 61-46750св18) Верховний Суд дійшов висновку, що «метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що «…повинен бути наявним зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.».
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що відповідне майно може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а також те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Предметом позову в цій справі є визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень. В свою чергу предметом спірного договору оренди землі є земельна ділянка площею, 3,6042 га, з кадастровим номером 7125780400:04:001:0067, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , одному з відповідачів по справі. Позивач вважає, що передача земельної ділянки в оренду Агрофірмі «Хлібороб» у формі ТОВ за спірним договором оренди є незаконною, та такий підлягає визнанню в судовому порядку недійсним, оскільки на момент його підписання (02.06.2020 року) та реєстрації права оренди земельної ділянки 15.07.2020 року за відповідачем, Агрофірмою «Хлібороб» у формі ТОВ, є чинним інший договір оренди цього ж об'єкта, підписаний між СТОВ «Шполанасінтрав» та ОСОБА_1 .
ТОВ Агрофірма « Хлібороб», заперечуючи проти позову, вказує, що спірний договір укладено відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про припинення дії договору оренди між позивачем та ОСОБА_1 ..
Позивач у свою чергу, заперечує підписання будь-якої угоди про припинення договірних відносин з ОСОБА_1 з приводу вказаної земельної ділянки.
Отже, судом встановлено, що між сторонами дійсно є спір щодо вказаної земельної ділянки.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести, що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Однак, заявником не доведено належними і допустимими доказами існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання судового рішення, у разі задоволення позову, зокрема в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість порушення прав позивача відносно земельної ділянки, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Крім того, не надано доказів недобросовісної поведінки відповідача, зокрема ОСОБА_1 , щодо здійснення будь-яких дій щодо передачі і оренди зазначеної земельної ділянки.
Заява позивача про забезпечення позову шляхом заборони органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки обґрунтована лише припущеннями щодо можливих дій відповідачів у справі та не обґрунтовується належними і допустимими доказами в розумінні статей 76-80 ЦПК України. Разом з тим, норми цивільного процесуального права зобов'язують учасників справи доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного керуючись, ст.149, 150 -153, 157, 258, 260, 353-355 ЦПК України, судя -
У задоволенні заяви представника позивача, адвоката Кулика Віталія Борисовича, про забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.В. Симоненко