Єдиний унікальний номер: 379/829/20
Провадження № 2/379/149/21
(ЗАОЧНЕ)
22 лютого 2021 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінкіна В.І.,
з участю секретаря Гопкало О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь АТ КБ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 500811795 від 04.10.2018 в розмірі 106446,15 грн. та судові витрати в розмірі 2102,00 грн.
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором банк виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні ресурси.
Відповідач порушив свої зобов'язання за договором, внаслідок чого станом на 05.03.2020 має заборгованість в розмірі 106446,15 грн, з яких:
79899,34 грн. - строкова заборгованість;
4760,08 грн. - прострочена заборгованість;
1622,27 грн. - строкова заборгованість по нарахованих % та комісіях;
14443,67 грн. - прострочена заборгованість по нарахованих % та комісіях;
5720,79 грн. - штрафи.
Відповідно до ст.549 ЦК України та умов Договору,у разі невиконання,чи несвоєчасне виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів,комісій згідно з умовами Договору,Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу неустойку(штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно,які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
У зв'язку з систематичним порушенням боржником своїх обов'язків зі сплати кредиту,відповідно до норм чинного законодавства та діючого Кредитного договору йому було нараховано неустойку.
Станом на 05.03.2020 року, розмір неустойки становить: штраф - 5720,79грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно, в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач двічі в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи належно повідомлявся, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення. На підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Враховуючи позицію позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Судом встановлено, що 04.08.2018 відповідач підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у «Альфа-Банку» (а.с.6-7).
При підписанні вказаної Анкети-заяви відповідач надав свою згоду на те, що підписана заява, разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклет, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив ознайомлення її з договором про надання банківських послуг. Крім того, останній зобов'язався виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 638 ЦК України визначені умови за яких договір вважається укладеним, а саме договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Пунктом 3, 4, 6, 8 та 9 частини 3 вищевказаної статті встановлено, що інформація, яка надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити відомості про: суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту; тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України; реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування.
З Анкети-заяви, долученої до позовної заяви, вбачається, що відповідач підтвердив ознайомлення з вищевказаними Умовами.
Натомість відповідач свої зобов'язання не виконав належним чином. Через неналежне виконання умов договору по користуванню кредитними коштами у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 05.03.2020 має заборгованість в розмірі 106446,15 грн, з яких:
79899,34 грн. - строкова заборгованість;
4760,08 грн. - прострочена заборгованість;
1622,27 грн. - строкова заборгованість по нарахованих % та комісіях;
14443,67 грн. - прострочена заборгованість по нарахованих % та комісіях;
5720,79 грн. - штрафи.
Вказані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання. ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 356/1635/16-ц у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність факту отримання відповідачем платіжної картки із встановленим лімітом кредитування та отримання позичальником кредитних коштів, а також про відсутність кредитних правовідносин між сторонами не може вважатись обґрунтованими, оскільки не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
З наведеного вбачається, що у позивача наявні належні підстави для стягнення заборгованості за зазначеним кредитним договором та нарахованих: процентах за користування кредитом та штрафів, а відтак позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі задоволення позову, враховуючи положення ст.ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 2102 грн (а.с. 1).
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 251, 252, 525-527, 530, 612, 623, 625, 1048, 1050, 1052, 1054 ЦК України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь АТ КБ «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, рах. № НОМЕР_2 , МФО 300346):
- заборгованість за кредитним договором № 500811795 від 05.03.2020 має заборгованість в розмірі 106446,15 грн, з яких: 79899,34 грн. - строкова заборгованість; 4760,08 грн. - прострочена заборгованість; 1622,27 грн. - строкова заборгованість по нарахованих % та комісіях; 14443,67 грн. - прострочена заборгованість по нарахованих % та комісіях; 5720,79 грн. - штрафи.
- судовий збір в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, визначені статтями 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд Київської області.
Головуючий:В. І. Зінкін