Головуючий у І інстанції Осаулов А.А.
Провадження № 22-ц/824/4202/2021 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.
Іменем України
13 квітня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Матвієнко Ю.О., суддів Мельника Я.С., Гуля В.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 франшизу в розмірі 1 000,00 грн., з ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» 3267,76 грн. майнового збитку, та солідарно з обох відповідачів вартість авто-товарознавчого експертного дослідження в розмірі 1 700,00 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що він є власником автомобіля «Mitsubishi Galant», д.н.з. НОМЕР_1 .
07.06.2019 року о 08:30 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Ssang Yong Actyon», д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Заболотного, 158 в м. Києві, порушила вимоги п.п. 2.3 б, 10.3, 13.1 ПДР України, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Galant», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням позивача.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.08.2019 року у справі №752/12400/19, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 28.10.2019 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні ДТП та накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 6 місяців. Цивільно-правова відповідальність відповідачки була застрахована в ПрАТ «СК «Уніка», яке 02.10.2019 року виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 8451,71 грн.
Разом з тим, згідно висновку щодо вартості матеріального збитку, складеного на замовлення позивача, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi Galant», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 12 719,47 грн. Вартість проведення оцінки склала 1 700,00 грн.
Оскільки сума виплаченого ПрАТ «СК «Уніка» страхового відшкодування не покрила фактичний матеріальний збиток, завданий позивачу, він і просив суд стягнути з відповідачів різницю у розмірі 4 267,76 грн., при цьому з ПрАТ «СК «Уніка» просив стягнути 3 267,76 грн. збитку, не покритого страховим відшкодуванням, а з ОСОБА_1 - 1 000,00 грн. франшизи.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 000 грн. 00 коп. у рахунок відшкодування франшизи та 768,40 грн. судового збору.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 через представника - адвоката Перепелицю О.В. подала на рішення апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила рішення суду в частині стягнення з неї на користь ОСОБА_2 768 грн. 40 коп. судового збору - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 140 грн. 92 коп. судового збору.
Обгрунтовуючи скаргу, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона не погоджується з рішенням суду в частині розміру судового збору, стягнутого з неї на користь позивача (768 грн. 40 коп.), оскільки цей розмір визначений судом з порушенням норми ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої у разі часткового задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки ціна позову в даній справі (5967 грн. 76 коп.) менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду оскаржено відповідачкою ОСОБА_1 в частині розміру стягнутих з неї на користь ОСОБА_2 витрат по сплаті судового збору, тому колегія суддів згідно вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в цій частині.
Судом першої інстанції встановлено, що 07.06.2019 року о 08:30 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Ssang Yong Actyon», д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Заболотного, 158 в м. Києві, порушила вимоги п.п. 2.3 б, 10.3, 13.1 ПДР України, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Galant», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням позивача.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.08.2019 року у справі №752/12400/19, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 28.10.2019 року, відповідачку визнано винною у вчиненні ДТП та накладено на неї стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 6 місяців (а.с.4-9).
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Ssang Yong Actyon», д.н.з. НОМЕР_2 , застрахована в ПрАТ «СК «Уніка» згідно полісу АМ№5455556 від 15.11.2018 року, строк дії з 21.11.2018 року по 20.11.2019 року, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 100 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн. (а.с.12).
11.06.2019 року позивач звернувся до ПрАТ «СК «Уніка» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.69).
Згідно заяви від 11.06.2019 року ОСОБА_2 просив виплатити ПрАТ «СК «Уніка» страхове відшкодування по страховому випадку №304726 від 07.06.2019 року. В заяві, яка підписана ОСОБА_2 , вказано, що будь-яких претензій до страховика щодо призначення платежу в подальшому з його сторони будуть відсутні (а.с.68).
Згідно заяви від 11.06.2020 року ОСОБА_2 просив відшкодувати ПрАТ «СК «Уніка» матеріальний збиток, отриманий у зв'язку з ДТП, що сталась 07.06.2019 року (а.с.71).
11.06.2019 року було складено акт №00304726 огляду транспортного засобу «Mitsubishi Galant», д.н.з. НОМЕР_1 (дефектна відомість), з яким ОСОБА_2 ознайомився та погодився, про що свідчить підпис останнього (а.с.85).
З заяви, підписаної 16.09.2019 року ОСОБА_2 , вбачається, що він із сумою страхового відшкодування в розмірі 8 494,18 грн. ознайомлений та згодний, вказана сума є остаточною і будь-яких майнових чи немайнових вимог до ПрАТ «СК «Уніка» він не матиме (а.с.88).
Відповідно до страхового акту/наказу №00304726, затвердженого 01.10.2019 року, сума страхового відшкодування, яке підлягає виплаті ОСОБА_2 , складає 8 494,18 грн. (а.с.87).
02.10.2019 року позивачу було перераховано 8 494,18 грн. страхового відшкодування згідно платіжного доручення №111610 від 02.10.2019 року (а.с.89).
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, погодився лише з вимогою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення з неї франшизи у розмірі 1 000 грн., та стягуючи цю суму, стягнув також з неї сплачений за подачу позову судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Разом з тим, здійснивши розподіл судових витрат, суд першої інстанції неправильно визначив розмір судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , зважаючи на часткове задоволення вимог останнього.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду шляхом направлення позовної заяви поштою 24 грудня 2019 року.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З урахуванням ціни позову, ставка судового збору, що підлягала сплаті при зверненні ОСОБА_2 з позовом до суду становила 768 грн. 40 коп.
Таким чином, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , та відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суду належало стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір у розмірі 128 грн. 78 коп., а не 768 грн. 40 коп., як про це зазначено у рішенні.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи те, що суд першої інстанції, дійшовши обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, допустив помилку у визначенні розміру судового збору, стягнутого на користь позивача, рішення суду в цій частині підлягає зміні на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України. Рішення суду в іншій частині не є предметом апеляційного оскарження, тому його законність та обґрунтованість у цій частині апеляційним судом не перевіряється.
В зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2020 року змінити в частині розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , зменшивши цей розмір до 128 грн. 78 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: