Справа № 752/25832/18 Головуючий у 1 інстанції: Колдіна О.О.
Провадження № 2-ві/824/34/2021 Доповідач:Савченко С.І.
13 квітня 2021 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Савченка С.І., розглянувши заяву Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України» про відвід судді Кирилюк Г.М. у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року у цивільній справі за позовом Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України» в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання дій відповідача нечесною підприємницькою діяльністю та визнання правочину недійсним,-
До Київського апеляційного суду надійшла цивільна справа за апеляційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія «Інвестстандарт» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року у цивільній справі за позовом ВГО «Фінансова грамота України» в інтересах ОСОБА_1 до АТ «ОТП Банк» про визнання дій відповідача нечесною підприємницькою діяльністю та визнання правочину недійсним.
Ухвалою Київського апеляційного суду у складі судді-доповідача Кирилюк Г.М. від 07 квітня 2021 року поновлено ТОВ «Фінансова компанія «Інвестстандарт» строк на апеляційне оскарження рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія «Інвестстандарт» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року.
09 квітня 2021 року представник ВГО «Фінансова грамота України» Стрельніков М.В. подав до Київського апеляційного суду заяву про відвід головуючого судді Кирилюк Г.М., обґрунтовуючи її тим, що існують обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді: з незрозумілих підстав була прийнята до розгляду апеляційна скарга ТОВ «Фінансова компанія «Інвестстандарт», що не була і не є стороною по справі, а сама скарга складена з порушенням норм процесуального права, зокрема невірно зазначено склад учасників. Так, позивача ОСОБА_1 в даній справі немає, оскільки ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 21 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 , ВГО «Фінансова грамота України» до АТ «ОТП Банк» про визнання дій відповідача нечесною підприємницькою діяльністю та визнання правочину недійсним в частині позовних вимог ОСОБА_1 залишено без розгляду. Разом з тим, у поданій апеляційній скарзі скаржником визначено позивача ОСОБА_1 в особі представника ВГО «Фінансова грамота України», що унеможливлює останньому подати відзив на апеляційну скаргу, а також в подальшому приймати участь під час розгляду справи у Київському апеляційному суді. Окрім того, ВГО «Фінансова грамота України» не погоджується з підставами поновлення скаржнику строку на апеляційне скарження рішення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 квітня 2021 року у складі колегії суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М., Семенюк Т.А. заяву представника ВГО «Фінансова грамота України» Стрельнікова М.В. про відвід визнано необґрунтованою і справу передано до канцелярії апеляційного суду для автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ч.3 ст.40 ЦПК України, згідно якої вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається у порядку ст.33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу для вирішення питання про відвід визначено суддю-доповідача Савченка С.І., 12 квітня 2021 року справу передано судді для розгляду.
Відповідно до ч.8, ч.11 ст.40 ЦПК України питання про відвід суду вирішується суддею без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи, викладені в заяві про відвід, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді з наступних міркувань.
Так, згідно ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 2 ст. 36 ЦПК України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього кодексу.
Посилаючись у заяві на те, що існують обставини, що викликають сумнів у неупередженості та необ'єктивності судді (п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України), заявник як не навів про це переконливих мотивів, так і не надав про це відповідних доказів.
Як вбачається із заяви представника ВГО «Фінансова грамота України» Стрельнікова М.В. про відвід заявник фактично не погоджується з процесуальним рішенням судді Кирилюк Г.М. щодо поновлення ТОВ «Фінансова компанія «Інвестстандарт» строку на апеляційне оскарження рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року та відкриття апеляційного провадження у справі, а також форми поданої апеляційної скарги.
Проте, відповідно до приписів ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За таких обставин незгода представника ВГО «Фінансова грамота України» з процесуальним рішенням судді не може бути підставою для відводу в силу вказівки закону.
При вирішенні заяви представника ВГО «Фінансова грамота України» про відвід судді, апеляційний суд враховує, що за змістом ч.4 ст.10 ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (§ 49-52) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обгрунтованими.
Аналогічні висновки ЄСПЛ викладені у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (§ 46) де зазначено. що наявність безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.
Апеляційний суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує відсутність будь-яких підстав стверджувати, що суддя-доповідач Кирилюк Г.М. виявляє особисту упередженість щодо розгляду даної справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм необхідно з'ясувати, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані. Водночас обставини, покладені в основу заяви представника ВГО «Фінансова грамота України» про відвід головуючого, не свідчать про існування підстав, визначених у ст.36 ЦПК України, які викликають чи можуть викликати сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.
Отже, проаналізувавши обставини, наведені представником позивача у його заяві про відвід головуючого судді Кирилюк Г.М. від участі у розгляді даної справи суд дійшов висновку, що їх не можна вважати об'єктивно обгрунтованими. Підстав для встановлення будь-якої прямої чи побічної зацікавленості судді Київського апеляційного суду Кирилюк Г.М., що викликає сумнів у її неупередженості або об'єктивності, під час розгляду даної заяви не встановлено.
За таких обставин, заява представника ВГО «Фінансова грамота України» Стрельнікова М.В. про відвід судді Кирилюк Г.М. є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 34, 36, 37, 40 ЦПК України,апеляційний суд,-
У задоволенні заяви Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України» про відвід судді Кирилюк Галини Миколаївни відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду С.І.Савченко