Апеляційне провадження № 22-ц/824/4447/2021
справа № 755/16248/18
12 квітня 2021 року Київський апеляційний суд в складі:
Суддя - доповідач: Андрієнко А.М.
Суддів: Соколової В.В.
Поліщук Н.В.
При секретарі Дроздовій Ж.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва, постановленого суддею Савлук Т.В. від 12 жовтня 2020 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення: просив встановити особу заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; та встановити факт постійного проживання на території УРСР ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент набрання законної сили вироком Сакського міського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.1989 року, яким ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч. 1 ст. 142, ч. 3 ст. 215-3, ст. 42 КК України до 5 років позбавлення волі, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_2 народився та весь час проживав на території УРСР, після оголошення незалежності весь час проживав на території України. Так, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 на території України. З 1963 року навчався в школі с. Риліївка, Роздільнянського району, АР Крим. Закінчив 8 класів. Після школи навчався в ПТУ №7 в м. Севастополь. В 1972 році вперше отримав паспорт громадянина СРСР. Неодноразово був засуджений та відбував покарання, а саме: 20.02.1974 року був засуджений Красногвардійським районним судом АРК до одного року позбавлення волі, відбував покарання в Піщанській виправній колонії Вінницької області (№59); в 1976 році Залізничним районним судом м. Сімферополя засуджений до 4 років позбавлення волі, відбував покарання в Личаківській виправній колонії Львівської області; в 1981 році Євпаторійським міським судом АРК засуджений до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, відбував покарання в Кіровській виправній колонії Донецької області; в 1989 році Сакським міським судом АРК засуджено до 5 років позбавлення волі, 1994 року звільнено з Слов'яносербської виправної колонії Луганської області; в 1998 році засуджено Радянським районним судом м. Києва до 5 років позбавлення волі, відбував покарання в Сокальській випраній колонії Львівської області; в 2005 році засуджений Красногвардійським районним судом АРК до 3 років позбавлення волі, згідно довідки про звільнення - звільнений 16.06.2008 року. Паспорт громадянина України ніколи не оформлював, мав тільки паспорт СРСР. З метою отримання паспорту громадянина України ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного відділу ДМС в м. Києві з заявою про видачу паспорта громадянина України та проведення процедури встановлення особи, за розглядом якої було надано відповідь про неможливість встановити особу та підтвердити громадянство, рекомендовано звернутись до суду. Отже, встановлення факту постійного проживання заявника на території УРСР на момент набрання вироком суду законної сили необхідне для подальшого звернення до відділу міграційної служби для встановлення належності до громадянства України.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено частково.
Встановлено факт, що має юридичне значення, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Шостка реєстраційної служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Сумської області 09 липня 2014 року (актовий запис про народження № 253 від 03 травня 1956 року) та довідки про звільнення, серія 000166 № 76-П-07 від 16 липня 2008 року, виданої Чорнухинською виправною колонією № 23 Луганської області на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка, Сумської області, - є однією і тією самою особою.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: встановлення факту постійного проживання заявника на території Української РСР на момент набрання законної сили вироком Сакського міського суду АРК від 19.12.1989 року, яким засуджено заявника за ч. 1 ст. 142, ч. 3 ст. 215-3, ст. 42 КК України до 5 років позбавлення волі, та прийняти нове рішення, яким встановити даний факт, обґрунтовуючи тим, що рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, зокрема вказує, що суд дійшов невірного висновку, що заявником порушено порядок встановлення належності до громадянства України на підставі ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України». Вказує, що постійно проживав на території УРСР на момент набрання законної сили вироком Сакського міського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.1989 року, яким ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч. 1 ст. 142, ч. 3 ст. 215-3, ст. 42 КК України до 5 років позбавлення волі, тому заява підлягає задоволенню. Просить суд врахувати, що постійно проживав на території, яка на даний час є тимчасово окупованою і непідконтрольною Україні, тому відомості про постійне проживання заявника залишилися в розпорядженні органів, що здійснювали реєстрацію місця проживання, саме на цій території.
У суді апеляційної інстанції представник заявника ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відмову від апеляційної скарги та просила апеляційне провадження по справі закрити.
Розглянувши відмову від апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Як вбачається із Договору № 01-7\2021 від 11 січня 2021 року про надання правової допомоги адвокатом в п.1.2 зазначені всі повноваження адвоката Волинської В.І., надані їй заявником ОСОБА_2 , однак, повноваження відмовлятися від апеляційної скарги в даному договорі не передбачені.
Відповідно до ст.. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.
Однак, оскільки представник заявника не має повноважень на відмову від апеляційної скарги, то така відмова не може бути прийнята судом і апеляційне провадження повинно бути продовжене.
Керуючись ст..ст. 362 ЦПК України,
В прийнятті відмови ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 від апеляційної скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, однак, може бути оскаржена протягом 30 днів безпосередньо до Верховного суду шляхом подачі касаційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 13 квітня 2021 року.
Головуючий:
Судді: