Справа № 640/13673/19
н/п 1-кс/953/3488/21
"09" квітня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: слідчого судді - ОСОБА_1 , вивчивши клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 по кримінальному провадженню № 32019220000000033 від 16.04.2019 про арешт майна, -
09.04.2021 о 15-43 год. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора про накладення арешту на майно, згідно наведеного переліку у прохальній частині клопотання, яке було вилучено на підставі ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 від 06.04.2021:
- 08.04.2021 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 08.04.2021 в ході проведення обшуку в офісному приміщенні, яке використовується ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 ;
- 08.04.2021-09.04.2021 в ході проведення обшуку у складському приміщенні, яке використовується ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_3 ;
- 08.04.2021-09.04.2021 в ході проведення обшуку у складському приміщенні, яке використовується ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_3
08.04.2021-09.04.2021 в ході проведення обшуку у складському приміщенні, яке використовується ОСОБА_3 , розташованому на території Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області на земельній ділянці з кадастровим номером 6325156400:02:001:0041.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання прокурора приходить до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, всупереч п. 1, 2 ч.2 ст. 171 КПК України, у клопотанні прокурора про арешт майна зазначені підстава та мета арешту в загальних рисах, одним реченням і не конкретизовані.
Так, відсутність зазначених даних, об'єктивно позбавляє слідчого суддю можливості надання судження доцільності його арешту для досягнення дієвості кримінального провадження у відповідності до ч.1 ст.131 КПК України та унеможливлює доведення прокурором того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора та що може бути виконане завдання для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.
Крім того, з клопотання прокурора про арешт майна та доданих до нього документів не зрозуміло, який вид арешту майна (у вигляді заборони або обмеження права на відчуження, розпорядження та/або користування майном) прокурор просить застосувати в даному випадку.
Крім того, всупереч п. 3 ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні прокурора про арешт майна не зазначено відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю власника майна.
Однак, прокурором не зазначено в клопотанні власника майна та його контактних даних (номеру телефону, адреси електронної пошти), з урахуванням визначеного ст. 172 КПК України стислого строку розгляду клопотання, що виключає надіслання повідомлення поштою, фактично позбавляє слідчого суддю можливості дотримання вимог ст. 22, 24-28, 172 КПК України.
Крім того, при проведенні обшуків, органом досудового розслідування тимчасово вилучено ряд товаро-матеріальних цінностей. Але клопотання не містить обгрунтування необхідності накладення арешту зазначеного майна, з урахування проведення досудового розслідування за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків)
Вказані підстави позбавляють слідчого суддю в повній мірі дослідити докази, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання та прийняти рішення по справі.
Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків у строк 72 години.
Слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити прокурору право звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відповідно до вимог ст. 171 КПК України у встановленому порядку.
На підставі викладеного і керуючись ст. 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 по кримінальному провадженню № 32019220000000033 від 16.04.2019 про арешт майна, повернути прокурору відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі протягом сімдесят двох годин з моменту отримання копії даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1