ЄУН № 317/3176/20
Провадження № 2-а/337/11/2021
13 квітня 2021 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді - Ширіної С.А.,
за участю секретаря - Бикової С.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та просить суд скасувати постанову серії ЕАМ №3348235 від 28.10.2020 року, винесену інспектором роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Корнійчуком С.І. не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. Позовна заява обґрунтована тим, що винесену відповідачем постанову слід скасувати в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, надавши до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належно повідомлені судом про час та місце розгляду справи, відзив на позов до суду не надавав.
Відповідно до ч.3ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України .
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних обставин.
Судом встановлено, що 28 жовтня 2020 року щодо позивача ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки «ЗАЗ SENS», номерний знак НОМЕР_1 , о 00:26:27 в м. Запоріжжя, траса Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя 475 км Н08 км, інспектором роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Корнійчуком С.І. була складена постанова серії ЕАМ №3348235 від 28.10.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення п.11.5. Правил дорожнього руху (далі - ПДР), відповідальність за яке передбачене ч.2 ст.122 КУАП, і застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень.
Згідно з п.11.5.ПДР порушення виїзду на край. ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку.
У своїх позовних вимогах ОСОБА_1 вказує про те, що він, дійсно, 23.04.2020 року керував транспортним засобом марки «ЗАЗ SENS», номерний знак НОМЕР_1 , м. Запоріжжя,траса Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя 475 км Н08 км,та рухався у крайній лівій смузі, оскільки направлявся до м. Запоріжжя, а через 100 метрів розташоване кільце на якому він мав намір здійснити маневр ліворуч та продовжити рух в напрямку м. Запоріжжя, Правила дорожнього руху передбачені п.11.5 ПДР України він не порушував.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення .
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУАП України, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди. Штраф: 425 грн. або 50 штрафних балів.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Згідно з ст. 222 КУАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Крім того, відповідно до положень пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУАП.
Згідно з ст. 245 КУАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, відповідно до ст. 283 КУпАП при винесенні постанови інспектором патрульної служби повинно бути з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, але встановлені при розгляді справи обставини свідчать про неналежне з'ясування всіх обставин відповідачем, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.
Окрім цього, ст. 283 КУпАП передбачає, що постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Однак, всупереч вище викладеному інспектор не надав доказів, які б підтверджували виконання ним порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності та винесення постанови, оскільки в останній відсутня вказівка про порядок і строк оскарження постанови.
Так, у постанові про накладення адміністративного стягнення щодо позивача ОСОБА_1 інспектором роти №1 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Корнійчуком С.І. не з'ясовано всіх обставин та не відображено посилань на докази, якими підтверджені підстави для притягнення до адміністративної відповідальності, а тому обставини притягнення до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення у відповідності до вищевказаного пункту ПДР є не чіткими, що не відповідають нормам КУпАП.
З вище наведеного можна зробити переконливий висновок про те, що ОСОБА_1 при керуванні транспортним засобом марки «ЗАЗ SENS», номерний знак НОМЕР_1 , о 00:26:27 в м. Запоріжжя, траса Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя 475 км Н08 км, Правила дорожнього руху не порушував, до адміністративної відповідальності був притягнутий безпідставно.
Відповідно до приписів ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи , та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів, показаннями свідків.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано до суду жодного належного чи допустимого доказу, який би підтверджував порушення позивачем вимог ч.2ст. 122 КУпАП.
Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97 року, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року).
Однак, статтю 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
З урахуванням наведеного вище, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятої постанови у справі про адміністративне правопорушення від 28 жовтня 2020 року, не надав доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.122 КУпАП, а тому з цих підстав позовні вимоги необхідно задовольнити, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №3348235 від 28 жовтня 2020 року про накладення адміністративного стягнення за ч.2ст.122 КУпАП на позивача у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторона, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 7-9, 11, 77, 132, 139, 160, 162, 163,171-2, 229, 242, 268-272, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , - задовольнити.
Постанову серії ЕАМ №3348235 від 28 жовтня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, - скасувати.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції (м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 96, ЄДРПОУ 40108646 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Повне судове рішення складене та підписане 13.04.2021 року.
Суддя: С.А.Ширіна
13.04.2021